Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Адміністративно-територіальний портрет Росії

Реферат: Адміністративно-територіальний портрет Росії

Зміст

Запровадження.

Глава I. Історія Росії із давнини і по нашого часу.

1. Створення Давньоруської держави.

2. Татаро-монгольська навала її наслідки.

3. Москва – собирательница російських земель.

4. «Підкорення» Сибіру та далекосхідна експансія.

5. Династія Романових і розширення меж ніяких звань і півдні.

6. СРСР – як географічний портрет світу.

7. Розпад СРСР її наслідки.

Глава II. Адміністративно-територіальний портрет Росії.

1. Адміністративне пристрій царської Росії.

2. Еволюція адміністративного розподілу у СРСР.

3. Политико-административная реформа у новій Росії.

Глава III. Оренбуржье – історія рідного краю.

Укладання.

Список використаної літератури.

Запровадження:

Безліч чинників впливає хід історичних подій: природно-кліматичні, економічні, зовнішньополітичні, духовно-психологические, соціальні, етнічні та інші. Абсолютизація однієї з них веде до перекрученому уявленню про розвиток народу, неправильним оцінкам сучасних американських і минулих подій і прогнозів у майбутнє.

Коли тільки до початку вивчення історії Росії, всього мене зацікавив питання освіти Давньоруської держави. Вважаю цієї теми дуже і захоплюючій, то, можливо, оскільки хочу дізнатися, за які ж передумови і витоки для її виникнення.

Переконана, що питання: Які ж виникло наша держава? - хвилює як мене, а й дуже багатьох, особливо учених.

Мені здається, що цю тему займала і одне з перших місць у числі точно невідомих фактів минуле й одна із “перепон” між вченими, письменниками, істориками та інші людьми нашої держави.

Першими писемних джерел з історії нашої Батьківщини є літописі. “Відкіля пішла Руська земле?”- від цього питання вісім з половиною століть тому починав свою огляд вітчизняної історії староруський літописець Нестор (XI- початок XII ст.), автор першої редакції “Повісті временних літ”. Спливали століття, змінювалися покоління літописців, створювалися общерусские літописні склепіння і писалися обласні літописі, містять величезний матеріал сотні історичних діячів, описи боїв, битв та клінічних випробувань, яка зачепила князівства, на народ, і всі було вираженням закономірності розвитку російської історії - подолання роздробленості, єднання російських земель, який створенням централізованого держави.

Російське держава, у якому живемо, веде своє керівництво від IX століття від Різдва. А росіяни племена, які створили це, існували раніше.

Але раніше, ніж розпочати оповідання про початку російського держави, необхідно ознайомитися про те, як жили племена російських слов'ян раніше виникнення вони державного порядку. Оскільки ці племена були перші й єдиними “насельниками” нашої країни, то потрібно дізнатися, хто тут раніше слов'ян і кого застали слов'яни у своїй сусідстві, коли оселилися на Дніпрі та Ильмене.

Коли ми дізнаємося обстановку, як і довелося жити нашим далеким предкам, ми ясніше зрозуміємо причини виникнення вони держави, і від уявімо собі особливості суспільного телебачення і державного їх устрою.

Глава I. Історія Росії із давнини і по нашого часу.

1. Створення Давньоруської держави

Сучасна наука стверджує: немає споконвічних територій. Усі відомі народи колись звідкись прийшли чи поширилися до місць, де їх захоплює увагу хроніста, літописця, мандрівника чи завойовника. Понад те, немає і вічних народів, хоч би як вводили на манівці дослідника давно існуючі етноніми.

У створенні Давньоруської держави й формуванні його початкових рубежів брали участь різні народи. Про походження російського народу як найбільшого етносу, його культури, ментальності та навіть етнічного имени-прозвища «Русь» є безліч теорій, часом різко суперечать одне за одним й іноді взаємовиключних одне одного.

За однією з них – словенської, племена словен-дуоничей між VIII і IX століттями перемістилися на російську територію України й цим самим нібито стали початком історії землі Російської.

Відповідно до інший теорією – шведської, яка з'явилася на першій половині XVIII століття, початок російської державності поклали варяги (вони ж шведи) – князь Рюрік, Синеус і Трувор, покликані словенами Новгорода що з кривичами, мерею, весью і чудью. Стверджується, що князі захопили у себе своє плем'я під назвою «русь», котре об'єднало під владою Рюрика все місцеві племена і що дало нової держави своє ім'я «Русь».

З «шведської» теорією дуже близько перегукується «датська» теорія (більш відома як – «норманнская»), за якою Рюрік був зовсім не від швед, а потім уже «дан-фриз» під назвою Рорех, нащадок однієї з северогерманских племен.

Певною популярністю серед учених користується думка, за якою початок Російської Землі повністю пов'язують із Києвом. Стверджується, що князь Кий (ім'ям котрого названо Київ) був зовсім не від вигаданим персонажем, а істинним збирачем давньоруських племен.

Нарешті, є ще один погляд на історію російського держави, відповідно до яким Київська Русь – це лише етап історія формування Русі, та інших етапів було багато.

Усе свідчить у тому, що «сива» старовина російського народу і держави технічно нескладне собою звід незаперечних істин.

2. Татаро-монгольська навала її наслідки

Процес державного будівництва Русі у перші століття другого тисячоліття гальмувався вторгненням ворогів і з Сходу, і із Заходу. Опір Золотий Орді і західним рицарським військам стали початком многовековому формуванню геополітичного євразійського простору, що є твердинею по дорозі завойовників і з Сходу, і із Заходу. Принципово нова історична ситуація для Русі виникло після закінчення битв на Неві (1240 р.) і Чудському озері (1242 р.), де шведи й зазнали поразки. Що стосується поразки російських доля Новгородської землі міг би скластися інакше, а вся Северо-Восточная Русь можна поставити на край прірви.

Дуже неоднозначно в історичної науки роль з так званого татаро-монгольської навали (XIII – XIV). З одного боку, воно традиційно асоціюється з «ярмом», незліченними бідами слов'янських народів.

З іншого боку, дедалі більше можна почути думку, що заучена ми ще у шкільництві «легенда» про татаро-монгольському нашестя виникла Росії близько трьохсот років тому я. Саме тоді, як у Петрівську епоху російські люди стали активно і регулярно відвідувати Західної Європи. Там вбачали комфорт, добробут та спокій: кожен голландський тесля їв суп зі свого тарілки, на вікнах його будинку в горщиках росли квіти, у його країні розвивалися науки, процвітало мистецтво, культивувалися публічні видовища під назвою «феатр». Мимовільні порівняння були на користь Росії. І це викликало бажання зрозуміти й пояснити цю різницю, цю відсталість. Удовлетворившее всіх пояснення російської «відсталості» дуже швидко. Виявляється вся річ у трехсотлетнем татаро-монгольському ярмі, яке непосильним тягарем лягло на плечі російського народу отже, загальмувало розвиток всіх сторін його життя.

Моментом звільнення Русі від з так званого татаро-монгольської ярма вважається Куликовська битва. У цьому якось забувається, що це були бій й не так з Ордою, як із заколотником Мамаєм, котрій Чингизиды були смертельними ворогами. Історичний значення Куликовської битви велике. Але значення це, по Л.Н.Гумилеву, над звільнення від «ярма», суть у тому, що у полі бою прийшли суздальцы, ростовці, володимирці, псковичі, рязанцы, москвичі і ярославцы, а пішли – російські. Тож у етнічної Росії Куликовська битва вважається тією рубіжної датою, після якого Московська Русь виступила реальністю всесвітньо-історичного значення.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7 8