Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Освіта і наука

Реферат: Освіта і наука

План

1. Освіта

1.1. Освіта і наука стр.3

1.2. Цілісне розвиток людини у державі стр.4

2. Філософське розуміння культури

2.1. Культурні універсалії стор.7

2.2. Елементи культури стр.10

2.3. Форми культури стр.13

2.4. Культура і цивілізація стр.14

3. Свідомість

3.1. Походження і сутність свідомості стр.16

3.2. Структура свідомості стр.18

3.3. Бессознательное як психічний феномен стр.19

3.4. Экзистенциальность людини її проблеми стр.20

у сучасній культурі

3.5. Громадське свідомість, його структура стр.22

та шляхи формування.

Укладання

Список літератури

1.Образование

1.1. Освіта і наука

По як ку зі вре мін ный спе циа лист дол дружин бути під го тов льон отже б, усе гда бути го то вым ід ти але га в але гу з про грес сом нау кі і тих але ло гии, його про ра зо ва ние долж але вос пі ти вать у ньому шпп соб ность як до ін тіл лек ту аль але му твор чого ст ву, і до ін тіл лек ту аль але ак тив але му вос при ятию сде лан але го дру гі ми. По пручи мо му смыс лу сло ва, нау ка - те, чого му мож але нау чить чи навчити ся, т. е. пе ре дати (і з лу чить) зна ние і умі ние або ж до бути це зна ние і умі ние са мо му. Про ра зо ва тель ный про цесс—это про цесс пе ре так чи і з лу чого ния зна ния і умі ния, під кре п льон ный до б чий воно го. До б ча зна ния, соз так ние а й у го зна ния і умі ния - це про цесс фун так мін хлопець але го ис сле до вания, до чого без від але сі тель але то му - при скарб але го чи аб ст ракт але го. Для то го що цей про цесс йшов, не про хо ді мало зі від вет ст вую щая ат мо сфе ра, ат мо сфе ра ін тіл лек ту аль але го лич але го про ще ния і толь до в це поч ке уче ник—учи тель, а й у взаи мо дей ст вии навчай тель - навчай тель, уче нік - уче нік. Для це го ну дружин уни вір сі тет.

Якщо ві вая ін фор мало ці він ные тих але ло гии, світ, по край ній ме ре, світ про ра ботів кі і пе ре так чи зна ния вухо дит ідеї кам пус - цін три ро ван але го уни вір сі ті та. До зі жа ле нию, все біль шую при тя га тель ность при про ре та ет ідея вір ту аль але го уни вір сі ті та. На до по нять, про ра зо ва ние не мо жет бути ре аль ным в вір ту аль ном ми ре вір ту аль ных ре аль але стей.

Щодо чого го ж нуж але ре аль ное про ра зо ва ние? Для то го що зі від вет ст у вать з вест іншої мак сі ме Воль ті ра, що “толь до чого ло століття про ра зо ван ный, чого ло століття про све щен ный сво бо ден”? Чи з тому, що, по Бэ до ну, - “зна ние—си ла”? Або, віз вра зара ясь на зем лю, по то му, що чого ло ве чого ско му про ще ст ву нуж на хо ро шо ви підлогу нен ная слож ная ра бо та, тре бую щая, на свій оче редь, хо ро шо про ра зо ван ных ра ботів ні ков?

Хо ро шо про ра зо ван ные ра ботів ні кі мо гут бути по лу чого ны толь до з по мо щью сис ті ми на стоячи ще го выс ше го про ра зо ва ния. Так вать выс шиї про ра зо ва ние, - отже го то вити мо ло дихало лю дей до бу ду щей дос та точ але слож іншої ра бо ті. У цьому ра бо та, по лу чаї травня по за вір ше нии про ра зо ва ния, долж на удов ле тво рять як ра бо те і ті ля, і ра ботів ні ка.

Ра бо та йде вус пеш але, і всі сто ро ны взаи мо дей ст вия ис пы ти ва ют чув ст у удов ле тво ре ния, ес чи мо ло дые ра ботів ні кі про яв ля ют твор чого ское від але ше ние до де лу і са мо від так чу, ес вони чес то лю бі що і тим більше де мон ст ри ру ют до манд ный дух. Ці ка чого ст ва дуже важ ны. Ними дол дружин про ла дати лю бій чого ло століття. Але де вони мо гут бути по за ка зу або за ка зу вло ж ны в мо ло до го чого ло ве ка. Вони долж ны бути раз ві ти в про цес се обу чого ния, долж але бути раз ві то то доб рої, що у за ро ды ше виття фор ме су ще ст ву ет в ка ж будинок чого ло ве ке. По су ще ст ву это—во прос не про ра зо ва ния, а вос пі та ния, у прос фор ми ро ва ния це ло ст іншої лич але сти.

Але це го мало ло. Для вус пеш але сти ра бо ти вже і удов ле тво рен але сти ра бо те і ті ля і ра ботів ні ка мо ло дые лю ді, при сту паю до ра бо ті, долж ны мати підлогу ную ін фор мало цию про, у цьому чис ле але вій ших дос ти ж, ні ях в сво їй про лас ти про ла дати дос та точ але глу бо кі ми зна ния ми зі від вет ст вую щих фун так мін джек ных на ук, вміючи це за ме нитку до де лу. Та кая по ста новий ка у про са тра ді ці він у для ака де ми чого ской про ще ст вен але сти.

За так ча фор му чи ру ет ся пре дель але яс але: нау чить мо ло дихало лю дей при ме нять весь ар се нал зі вре мін ных на уч ных ме то дов для дос ти ж ния тре буе мых ре зуль та тов в кін крет іншої про лас ти, ліг до адап ти ру ясь у своїй до ме няю щим ся вус ло ві ям.

Ре ше на ця за так ча мо жет бути толь до на ба зе ін але го фун так мін хлопець але го про ра зо ва ния. Ла зер ные тих але ло гии, біо тих але ло гии, ін фор мало ці він ные тих але ло гии, тих але ло гии зі вре мін ных мало ті риа вилов по ка зы ва ют, - що з то го що в на ше вре мя стати, ска жем, хо ро шим ін ж ми ром, не про хо ді мо по лу чить хо ро шиї фун так мін джек ное про ра зо ва ние. Обу чого ние фун так мін джек ным нау кам долж але тес але з сивий ст у вать з соб ст вен ны ми фун так мін хлопець ны ми ис сле до ва ния ми.

Тут вста ет за до але заходів ный у прос: а й за ніж те му ж ін ж ми ру фун так мін хлопець ное зна ние? Якщо ве не дос та точ але кін крет але го, ре ціп тур але го зна ния, зна ния - умі ния де лать ве щі, ис хо дя з прак ти кі де ла? Осо бен але, ес у про цес се про ра зо ва ния изу чить тща тель а й кін цін три ро ван але, так ж обоб щен але всю пре ды ду щую прак ти ку, до су ти де ла від але ся щую ся. Хо чіт ся на де ять ся, що з вет цей у прос перед ставши ля ет ся са мо оче вид ным.

До зі жа ле нию, цього досить гда так. Адже шлях по сте пін але го при про ре ті ния фун так мін хлопець іншої нау дідька лисого при скарб але го ка чого ст ва до лот і тер нист. Про ще ст у, жи ву щее цю ми нут ны ми ін ті ре са ми, не схил але під дер жи вать імен але фун так мін джек ную кому по нен ту про ра зо ва ния. Воно, про ще ст у, зі скри пом го то у про су ж дати у прос про кад ро вом обес пе чого нии на уч но-тех ні чого ско го про грес са, про кад ро вом зі про у ж де нии разів перевірялося в ро та ра ботів по соз так нию тих але ло гі чого ской ба зы це го про грес са, але так воно слы шать не хо чіт про опе ре жаю щем зі про у ж де нии, про ра бо тобі й маєш перекл спек ти ву, що віз мож але толь до на ос але ве фун так мін джек іншої нау кі.

Фун так мін хлопець ная нау ка внут рен не шпп соб на до кад ро у му са мо вос про ізвод ст ву. Для то го що ця ре про дук тив ная шпп соб ность нау кі не б ла по давши ле на, не про хо ді як ін сти ту ти елі тар але го фун так мін хлопець але го про ра зо ва ния, по доб ные мо з ков ско му фіз ті ху, і зі від вет ст вую щий уро вень мало ті мало ти чого ской ес ті ст вен але уч іншої і гу мало ні тар іншої фун так мін хлопець але сти в усій ши ро дідька лисого се ти выс ших учеб ных за ве де ний стра ны.

1.2. Цілісне розвиток людини у державі

Пер вич ным в по ні мало нии при ро ды нау кі яв ля ет ся її віз дей ст вие на са мо го чого ло ве ка, на сис ті му його ін ті ре сов, по треб але стей і віз мож але стей до дей ст вию в репетування га нізащо ции сво його тия та її зі вір шен ст у ва ния. Нау ка не не що внеш неї по від але ше нию до сущ але сти чого ло ве ка, вона, ско реї, свя за на, так ска зать, з са мій його су тью. По слід няя ви ра жа ет ся, пре ж де все го, в по треб але стях чого ло ве ка. Імен але з треб але сти, так чи ина чого упо ря до чен ные сис ті ми оп ре де ля ют те, що мож але кликати феє але ме ном чого ло ве ка. По треб але сти чого ло ве ка весь мало раз а про раз ны, не рар хи чого ски репетування га ні зо ва ны і ис то ри чого ски мно гие їх про новий ля ют ся. У на ше вре мя при ня ви де лять три ві так ба зис ных по треб але стей: ві джек ные (біо ло гі чого ские), зі ці аль ные (при над леж ность до оп ре де льон іншої груп пе) і з зна ния. “По слід нюю груп пу ис хід ных по треб але стей, - пі блазень П. У. Сі мо новий і П. М. Ер шов, - зі ставши ля ют иде аль ные по треб але сти по зна ния прибл ру жаю ще го ми ра і сво його міс та у ньому, по зна ния смыс ла і зна чого ния сво його су ще ст у ва ния на зем ле як пу тим при своє ния вже маю щих ся лантух тур ных цін але стей, і з допомогою від кры тия зі вір шен але а й у го, ні з вест але го перед ше ст вую щим по до ле ні ям. По зна вая дей ст ві тель ность, чого ло століття стре мст ся уяс нитку пра ві ла і поза до але заходів але сти, до то рим під чи нен прибл ру жаю щий світ. За га дочко ность так працю але пе ре але сит ся чого ло ве кому, що він го тов на вя зать ми ру ми фі чого ское, фан та сти чого ское объ яс не ние, аби з ба вити ся від бре ме ні за ні мало ния, так ж ес це за ні мало ние за середовищ ст вен але з гро зит йому ні го ло будинок, ні опас але стью для жиз ни”.[5]


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7 8