Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Міжнародний тероризм

Реферат: Міжнародний тероризм

Замість передмови

Саме поняття «міжнародний тероризм», було випущені в широкий загал, відразу після 11/09/2001. Ні, воно, звісно існувало раніше, а ті самі (які називають дурним словом «міжнародну спільноту») не приділяли цього питання стільки уваги, скільки безумовно приділяють йому зараз. Наважуся стверджувати, що вересень 2001 року це переломний той час у найновішої історії людства. Саме на цей місяць країни стали перекроювати свою зовнішню (та і внутрішню) політику, одні дедалі більше кроїли їх у звездно-полосатую тканину, інші цю тканину публічно спалювали, не розуміючи, що той – самий зірково-смугастий перекрає їх усіх. Звісно та треті, ті, хто одразу завважили все плюси боротьби з «міжнародним тероризмом» і з головою занурилися шукати в себе й в сусідніх країнах ісламські коріння саме його тероризму, попутно вирішуючи свої, другорядні завдання. Ні, ну тільки згадайте, що ж дискутував світ, до падіння веж у прямому ефірі, попри всі можливих самітах всіляких «НАТО», «ООН», «великих сімок» з якою – то плюсом, незліченні комісії з прав людини ЄС, повторюся, ООН, на різноманітних економічні форуми тощо. буд. Згадали? Звісно, згадали: непримиренні палестинці, постійно які оспорюють ізраїльські території, порушення правами людини у Чечні, Грузія із вічною претензією до Абхазії, Шеварднадзе, перманентно оповещающий Захід про російському безмір'ї, Росія постійно він про Панкиссе, виправдовуючись за Чечню і поза гроші одержані від МВФ На оновлення економіки, нелегальна імміграція, і последок найголовніше нафту, точніше ціна не на нафту, природно, що, говорячи про нафту ми можемо забути про ОПЕК з його вічними ціновими війнами, з численними безмыслинными з'їздами, з малоефективним (котрі пережили себе) методом боротьби за великі гроші, шляхом запровадження нижчих квот видобутку і/або експорт. Адже ніхто про ці існують, та не забував, просто стали дивитися з іншого боку, тепер все є, як порушення чиїх – то прав, чи – то чеченців чи палестинців, тепер і коли ти довів «світового співтовариства» (вкотре пробач читач за дурнувате выраженьице), що твоє проблема має хоча б малі натяки на екстремізм, можеш сміливо “мочити у вбиральні” (выраженье теж звісно відгонить нічого поганого, але прощенье просити не, бо до мене це) свою «проблему». А ще кращим, що – то там доводити, а домогтися, щоб твою «проблему» включили в «вісь зла».[1]

Трохи з історії

Історія ОПЕК: ринкові закони проти політичних ігрищ

ОПЕК склалася на міжнародній конференції у Багдаді, що відбулася 10-14 вересня 1960 р. Спочатку вступ до Союзу ввійшли п'ять країн: Іран, Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія і Венесуела. У період із 1960 по 1975 рр. було прийнято 8 нових членів: Катар, Індонезія, Лівія, Об'єднані Арабських Еміратів, Алжир, Нігерія, Еквадор і Габон. У грудні 1992 р. Еквадор вийшов із складу ОПЕК, а січні 1995 р. з її було вилучено Габон.

Попри величезну впливом геть нафтової ринок, ОПЕК виробляє всього 40% від обсягу світового видобутку нафти. Проте країни, що входять до ОПЕК, володіють 77% всіх розвіданих світових запасів нафти. Як наслідок, країни, які входять у ОПЕК, зокрема, Канада, Великобританія, Норвегія, Мексика, Китай, Росія та США, видобувають близько 60% нафти, та заодно їхні власні запаси швидко виснажуються. У результаті останні десятиліття дедалі гостріше відчувається необхідність освоєння альтернативних джерел енергії.

Завданням ОПЕК було уявлення єдину позицію країн-виробників нафти на цілях обмеження впливу найбільші нафтові компаній ринку. Проте реально ОПЕК період із 1960 по 1973 рр. розстановку сил на ринку змінити не могла. Ситуація у першій половині 1970-х рр., коли західний світ наочно зіштовхнувся з одночасним посиленням інфляційного тиску і нестачею сировинних ресурсів. Особливо гостро відчувався недолік нафти: США, ще 1950г. колишні самодостатніми з видобутку нафти, тепер змушені були імпортувати близько 35% нафтопродуктів. У цей час ОПЕК початку всі жорсткіше відстоювати свої позиції відношенні принципів поділу прибутку на ринку.

Істотні корективи в розстановку сил внесла раптово початок жовтні 1973 р. війна" між Єгиптом і Сирією, з одного боку, й Ізраїлем, з іншого. За підтримки США Ізраїлю пощастило досить швидко повернути втрачені території Польщі і в листопаді підписати домовленості про припинення вогню з Сирією і Єгиптом.

17 жовтня ОПЕК виступила проти політики США, запровадивши ембарго на постачання нафти цій країні і збільшивши на 70% відпускні ціни для західноєвропейських союзників Сполучених Штатів. У ніч барель нафти зріс у ціні з $3 до $5,11. (У 1974 р. ОПЕК підняв ціну за барель до $11,65). Ембарго впровадили той час, коли вже близько 85% американських громадян звикли дістатися робочого місця власним автомобілем. Хоча президент Ніксон ввів жорсткі обмежувальні заходи для використанню енергоресурсів, ситуацію врятувати зірвалася, й західних країн настав час економічного спаду. На піку кризи ціна галони бензину на США пішла з 30 центів до $1,2.

Реакція Wall Street була миттєвою. Природно, хвилі суперприбутків акції нафтовидобувних компаній пішли вгору, проте не всі інші акції період із 17 жовтня остаточно листопада 1973 р. втратили середньому 15%. Індекс Dow Jones цей час знизився з 962 до 822 пунктів. У тому 1974 ембарго проти США було знято, проте ефект, який вона справило, згладити зірвалася. За двох років, з 11 січня 1973 р. до 6 грудня 1974 р. Dow впав майже на 45% - з 1051 до 577 пунктів.

Протягом 1970-х років ціна нафти вона продовжувала рости, як і ціна кольорових металів, гуми, пшениці і бавовни. Підвищення нафтових цін викликало ефект бумеранга і призвело до у себе подорожчання практично всіх товарів та послуг. 1974 р. індекс споживчих цін становило 11%, отож у 1975 р. Президент Форд вимушений був прийняти програму боротьби з інфляцією.

Доходи від продажу нафти для основних арабських країн-виробників нафти на 1973-1978 рр. росли небаченими темпами. Наприклад, доходи Саудівської Аравії зросли з $4,35 млрд. до $36 млрд., Кувейту - з $1,7 млрд. до $9,2 млрд., Іраку - з $1,8 млрд. до $23,6 млрд. Проте наприкінці 70-х споживання почали скорочувати за цілою низкою причин. По-перше, на ринку збільшилася активність країн, не які входять у ОПЕК. По-друге, став виявлятися загальний спад економіки країн. По-третє, певні плоди принесли прагнення зниження енергоспоживання. З іншого боку, США, стурбовані можливими потрясіннями в країнах-виробниках нафти високої активністю СРСР регіоні, особливо - по запровадження радянських військ у Афганістан, були готові разі повторення ситуації з постачанням нафти використовувати військову силу. У кінцевому підсумку, нафтові ціни почали знижуватися.

Після ембарго 1973 року Кіссінджер і Ніксон почали пошуки партнера на ближньому Сході. Їх вибір були Іран, не який приймав участі у ембарго проти США. Іран дозволив заправляти судна у своїх портах і підтримував позицію щодо СРСР. Проте, попри всі вжиті заходи, в 1978 р. вибухнув другий нафтової криза. Головними причинами послужили революція в Ірані обліковано і політичний резонанс, який викликали на домовленості у Кемп-Девиде між Ізраїлем і Єгиптом. До 1981 року ціна не на нафту досягла $40 за барель.

У остаточному підсумку ринкові сили, активний розвиток програм енергозбереження у країнах і розбіжності між членами ОПЕК призвели до зниження нафтових цін. З 1981 р. ціна не на нафту плавно падала, до останнього часу. І хоча ще зовсім недавно здавалося, що справжній рівень 1981 р. навряд буде досягнуто найближчому майбутньому, ситуація знову загострилася. Поточна ціна барелі нафти наблизилася до $37 за барель, і пояснюються деякі аналітики схильні вважати, що вона може перевищити "критичний" рівень $40 за барель. Схоже, необхідні уроки з минулого здобуто були.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7