Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Beликoбpитaния пocлe BOB

Реферат: Beликoбpитaния пocлe BOB

Beликoбpитaния пocлe BOB

Середня школа № 751 Реферат по найновішої історії на задану тему: " Великобританія 1945 - 1992 " учня 11-А класу Бытенского Валентина Олеговича. Москва, 1996 рік. План: I. Запровадження II. Більшість. Політична, економічна та культурна життя Велі- кобритании 1. Повоєнне становище 2. Державне пристрій 3. Великобританія період із 1945 по 1951 а). Внутрішня політика період із 1945 по 1951 б). Зовнішня політика період із 1945 по 1951 в). Економіка період із 1945 по 1951 4. Великобританія період із 1951 по 1979 а). Внутрішня політика період із 1951 по 1979 б). Зовнішня політика період із 1951 по 1979 в). Економіка період із 1951 по 1979 5. Великобританія період із 1979 по 1992 а). Внутрішня політика період із 1979 по 1992 б). Сучасна зовнішня політика в). Економіка період із 1979 по 1992 6. Культура III. Укладання 1. Місце і значення у світі Запровадження. Протягом кількох століть Великобританія панувала практично переважають у всіх океанах земної кулі. У результаті англійська мова отримав щонайширший поширення. Не в Великобританії, а й у Австралії, Нової Зеландії, у Канаді та на багатьох островах розмовляють англійській. Кількість вивчаючих його в усьому світі перевищила пятисотмиллионную оцінку. Я теж навчаю цю мову, тому мене цікаво описати батьківщину мови та людей, котрим вона є рідною. Саме це стало причиною вибору темою мого реферату Великобританії. Хочеться детальніше описати звичаї, звичаї і характеру англійців, їх спосіб життя думок, їх надзвичайне відчуття гумору і холоднокровність, не які змінюють їм у найскладніших і найнебезпечніших ситуаціях. Але лімітований обсяг реферату Демшевського не дозволяє цього повною мірою. І всі- таки кілька слів людей в Англії сказати необхідно, оскільки багато явищ у розвитку Великобританії тісно пов'язані з характером них. Про англійців ходять легенди, нібито неговіркі, чопорны, невеселі і вміють веселитися. Лондон уявляють собі як похмурий, сірий, непривітний місто. Я б розвіяти це враження. Можливо, колись і це так, але сучасний Лондон - найбільший центр розваг, туризму й зовсім втішний місто, то, можливо, навіть найбільш веселий місто світу. Він динамічний і затишний одночасно. У Лондоні дуже симпатичні завулків. Лондонські таксі здатні розгортатися буквально дома і снувати по будь-яким провулками, попри жахливо завантажені автомагістралі з середньої швидкістю руху 18 км/год. Усі вулиці, особливо влітку, загачені натовпами людей. І в людини, що у Лондон, видається, що у будні відбувається якийсь божевільний свято життя. Молодь сидить безпосередньо в тротуарах, відіграє й співає. Навколо пабів (пивних барів) - стовпотворіння. Лондонці люблять годинами розмовляти, спілкуватися стоячи. Слоняющихся склавши руки молодих англійців чи хулиганящих по подво- ротням, немає. Багато підлітків, навіть у забезпечених сімей, влітку підробляють. До речі, немає з Лондоні й підворіть. Типова вулиця - це довга низка будинків, близько кожного - палісадник. Усі англійці не мислять свого життя без власного садка. Зараз Великобританія - високо розвинену державу зі стійкою, багатою економікою. Не все була така. Далі розглянуті основні події і процеси, внаслідок чого Великобританія стала такий, якою її бачимо сьогодні. Повоєнне становище Після закінчення війни у Великій Британії сталися великі зміни, далеко в кращу є бік. Вперше за історію це стало жертвою спустошливих бомбардувань і сильних ракетних ударів, у яких Великобританія втратила значну частину своєї торгового флоту. Під час війни Британські колонії придбали більшої незалежності, що стало причиною кризи Британської імперії. Великобританія ще була великою державою, але суперництво зі США можуть та СРСР став країни недосяжній мрією. Після закінчення війни англійцям довелося надовго відмовитися від думкою про світове панування. Її позиції на міжнародній арені сильно похитнулися. Вона опинилася низведенной в ролі "молодший партнер" США, втратила своєю першістю на світові ринки. Державне пристрій Великобританія - парламентська монархія. Конституції але немає, її законодавство полягає в багатовікових конституційних звичаї і прецеденти, тобто парламентарії дивляться, як колись було вирішене аналогічний випадок (настільки відшліфовані за багато сотень років парламентські закони та процедури). Формально країною править монарх (з 1952 року - Корольова Єлизавета II). Але вищий легіслатура - парламент, що включає у собі королеву, палату громад і палату лордів (див. схему при застосуванні). Палата громад є загальнонаціональне збори, избираетсяраз на п'ять років. Палата лордів - аристократи, принци крові, наследные пери . Палата лордів проти неї затримати законопроект (не фінансовий) роком. Фінансові законопроекти перетворюються на закони під час проходження палати громад і підписанні королевою. Зазвичай вона перешкоджає роботі палати лордів і взагалі втручається у справи державні. Із цього можна дійти невтішного висновку, що королева для англійців - традиція, якої, як і багатьма іншими, вони дорожать і хто вважає за потрібне виділяти величезні суми з бюджету. Виконавча влада належить кабінету міністрів на чолі з прем'єр- міністром. Члени кабінету міністрів - найпомітніші діячі правлячої партії, тобто партії, яка більшість під час виборів. Декілька слів про партіях, зазвичай які входять у уряд і опре- деляющих внутрішню й зовнішній політиці країни. Це консервативна і лейбористська партії. Лейбористська партія складається переважно із робітників (labour - працю). Основне становище програми лейбористів: "поліпшення" капіталізму, тобто трансформація капіталізму в соціалізм шляхом реформ. Лейбористська партія Великобританії: ідея створення "Соціалістичного Співдружності Ве- ликобритании", націоналізація низки галузей промисловості. Основні завдання політики консерваторів: підтримка вільного підприємництва, індивідуальної ініціативи, боротьба проти "державного бюрократизму". Консервативна партія представляє інтереси аристократії, підприємництва, землевласників. Останніми роками у житті країни зросла роль менш круп- ных партій - Ліберальної, націоналістичних партій Шотландії та Уельсу. Провідні партії часто змушені шукати вони підтримки у парламенті. Великобританія період із 1945 по 1951 Внутрішня політика період із 1945 по 1951 Відразу після Другої Світовий Війни, 26 липня 1945 року у Великобританії пройшли парламентські вибори, у яких перемогла лейбористська партія Великобританії. Певне, поразка консерваторів цих виборах була наслідком те, що останні намагалися привернути виборців своєї роллю у перемозі над фашизмом. Але час країні треба було це, і народ вибрав більш придатну завдання - завдання створення Великобританії держави благоденства, висунуту лейбористами. Отже, вперше у історії більшість у палаті громад отримала лейбористська партія. Її лідером був Клемент Эттли. Він став прем'єр-міністром. Свою діяльність правляча партія початку здійсненням плану Вільяма Бевериджа, який передбачав створення всеосяжної системи соціального забезпечення та введення безплатного медичного обслуговування. Цей план зараз доповнився рішенням про націоналізації низки галузей економіки. Були націоналізовані вугільна, сталеливарна і газова промисловість, електроенергетика, транспорт і Англійський банк. Були обмежені повноваження палати лордів (відтепер воно могло лише відкласти набуття чинності законопроекту, запропонованого палатою громад, однією рік, але з мала права повністю його скасувати). Зовнішня політика період із 1945 по 1951 У сфері зовнішньої політики України у Великобританії було дві основні на- правління: (1) суперництво з СРСР і (2) спроба зберегти Британську Импе- рию. У першому питанні лейбористи були цілком згодні з думкою Черчілля про визнання радянської загрозу, висловленим їм у Фултоні і союзниками США. Але у 47-му року було змушені відмовитися суперництво з СРСР через кризового стану у державі (див. Повоєнне становище). У 1949 року Великобританія стала членом НАТО. Тоді перед країною стала ще більше важка проблема, вимагала негайного рішення. Почався криза Британської Імперії. Довелося надати незалежність Індії, Цейлону в 1947 року і Йорданії і з Палестини. Економіка період із 1945 по 1951 У економіці лейбористи не виправдали себе. Їх реформи не змінили економічне становище у країні, швидше, навпаки. Податки зросли, досі діяла карткову систему. Становище країни було бедственным, тим паче, у країні помітно зросли на продуктів харчування - особливо тому, що вона втратила традиційних дешевих джерел продовольства на країнах Співдружності. Великобританія період із 1951 по 1979 Внутрішня політика період із 1951 по 1979 1950-го пройшли чергові парламентські вибори, у яких лейбористи отримали настільки незначна перевага, що ні могли управляти країною. У зв'язку з цим у 1951 проведено позачергові парламентські вибори, і 77-річний Вінстон Черчілль, глава консерваторів, очолив уряд. Черчіллем було зроблено певні висновки з поразки консерваторів в 1945 року. Тепер уряд не посягав на безплатне лікарняне обслуговування та систему соціального забезпечення. Були денаціоналізовані лише сталеливарна промисловість і транспорт. У 1952 року помер король Георг VI , і його донька Єлизавета вступила на престол. Але, оскільки монархія у Великій Британії що зберігається для традиції, то що сталася зміна монархів неможливо вплинула політику. У 1952 року Великобританія, не побажала відставати від наддержав, обзавелася ядерну зброю. У цьому вся їй допомогли США. Наростання економічні труднощі викликає загострення і соціальних конфліктів. Рік у рік зростає страйковий рух трудящих. Найпотужнішими в 70-х роках були й виступи британських шахтарів, залізничників, докерів. Великий розмах отримала боротьба широкої за світ, за розрядку міжнародної напруженості, проти непомірних військових витрат, за налагодження взаємовигідного співпраці між державами з різними соціально економічними системами. Наприкінці 1960-х років загострилася і ірландська проблема. Після переді- ставления незалежності Ірландії у складі Великобританії залишилися шість графств Північної Ірландії з переважно протестантським населенням. Католицьке меншість початок 1968 року боротьбу громадянське одно- правие, яка вилилася незабаром у масові заворушення. Наступного року уряд запровадило туди частини британської армії, у відповідь Ірландська респу- бликанская армія - таємна терористичної організації, виступає від імені католиків, - початку кампанію терору проти англійських солдатів. Жертвами взаємної жорстокості дедалі більше ставали мирні жителі. Хвиля насильства вихлюпнулася межі Ольстера: загриміли вибухи у Лондоні, інших містах. На початку 1970-х років Великобританію розглянула як головного "хворого" Європи. Зовнішня політика період із 1951 по 1979 У сфері міжнародних відносин Великобританія продовжує грати активну роль агресивному блоці НАТО та інших військово-політичних угрупованнях. У той самий час у Англії із Європою були складні і напружені відносини. Лейбористи відмовилися брати участь у створенні Європейського Економічного Співтовариства і віддали перевагу європейському єдності особливі від- носіння зі США можуть. Коли стало очевидно, що європейська ідея матеріалізується, що поруч із Великобританією формується величезний ринок, і це з сужающихся можливостей на ринках колишніх колоній, вона спробувала розпочати ЄЕС, але президент Франції Шарль Де Голь двічі накладав вето приймання острівного держави у європейську співдружність, аргументуючи це надто тісні зв'язки англійців з американцями. Тільки 1973 р. після кілька років складних переговорів Великобританія вступив у Європейське економічне співтовариство на важких нею умовах. Переживаемые господарством країни серйозні економічні труднощі були усугублены гострої конкуренцією із боку її головних партнерів у ЄЕС. Разом про те під впливом процесу розрядки напруженості у Європі, який активно підтримують найширші кола населення, уряд Великобританії змушене шукати шляху до розвитку відносин із Росією (тоді із колишнім Радянським Союзом) та інші соціалістичними країнами. У 1960 - 70-х роках помітно розширилися российско-английские контакти, й зв'язку в торгово-економічної, науково-технічній та культурній областях. Між Росією і з Великобританією було укладено важливі угоди - Консульська конференція, Договір торговому судноплавстві та інших. Великобританія стала учасницею ряду ухвалених останніми роками за міжнародні договори і угод, покликаних послабити гонку озброєнь, зменшити небезпека виникнення світової термоядерної війни. Економіка період із 1951 по 1979 У 50-ті роки Європа "переживала" загальний економічного зростання, до до- торому приєдналася та Велика Британія. Але темпи його розвитку були набагато меншими, ніж у Європі серед передових країн. Після закінчення війни за потужністю Британію обійшли ФРН, Франція і навіть Японія. Італія впритул наблизилася до до Великобританії. Економічний застій в Англії почався, щойно стався розпад Імперії, адже саме з Імперією пов'язано колишнє процвітання Великобританії. Вона по низькою ціною закуповувала у колоніях сировину, "акумулювала" багатства світу, але тепер ця зустріч стала неможливим, оскільки колишні колонії, хоч і погоджувалися підтримувати економічних відносин, але значно більше вигідні умови. У зв'язку з цим Великобританії потрібно було майже зовсім перебудовувати себе, тоді в інших країнах Європи цієї проблеми немає. І тенденції розвитку з їх країни погрожували англійцям перетворитися на громадян третьорозрядного держави. Почалася так звана "англійська хвороба", яку країни йшли дискусії. Лейбористи вважали, що засоби проте цієї хвороби - розширення здійснення державного контролю з економіки, і звинувачували підприємців нездатністю використовувати сучасні методи бізнесу, а банки у цьому, що воліли вкладати гроші по закордонах. Консерватори, своєю чергою, звинувачували профспілки в установлениинепомерно високої заробітної плати в чинении перешкод раціоналізації, що за їхньою думці і стало причиною відлякування іноземних інвестицій. Проте обидві ці партії, перебуваючи при владі, проводили подібну політику, що отримала назву "стоп-вперед". Спочатку робилися заходи із стимулювання розвитку, тобто зростання вкладень державного капіталу промисловість і підвищення зар- плати й на вело інфляцію. Як тільки вона досягала рівня, здатної пустити істотному падінню курсу фунта стерлінгів, але це означало б подорожчання всього імпорту (передусім продовольства), субсидії припинялися, інфляція зменшувалася, зростання припинявся. Але певне, ні ті, ні ті були мають рацію. "Англійська хвороба" була в чому наслідком специфічного розвитку. Господарство Великобританії розвивалося в сприятливі умови вільного ринку Імперії, де Британія практично була монополією. Вона дешево скуповувала сировину у колоніях. Ці умови можна порівняти з "парниковими". Затим війни, з розкладом Британської Імперії ці найсприятливіші умови зникла й англійська промисловість потрапила до сферу жорстокої конкуренції. Ослабли вигідні торговельні зв'язки з до- лонией. У 70-х роках економічне становище країни неухильно погіршується: промислового виробництва переживає застій, стає хронічним зростання інфляції, знецінюється фунт стерлінгів. Рік у рік зростає кількість безробітних, погіршується матеріальне становище як робочих, а й інших соціальних верств англійського суспільства. Проте з 1965 по 1977 р. оборот зовнішньої торгівлі збільшився майже вчетверо. З одного боку, подвоївся експорт капіталу, з іншого - швидко ростуть вклади іноземних монополій на що Великобританії. Збільшення експорту вважається однією з головних коштів рішення економічних труднощів країни. Це підготувало фундамент для економічного зростання 80-х. Вывозится 1/3 виробленої у Великобританії продукції, причому більша частина вартості експорту посідає вироби обробній промисловості: автомобілі, літаки, металлоизделия, електрообладнання, продукцію хімічної в промисловості й текстиль. Змінюється географія британської зовнішньої торгівлі: падає роль країн Співдружності і росте значення капіталістичних країн Європи. Ця тенденція, очевидно, збережеться й надалі, оскільки, обійнявши "Загальний ринок", Великобританія відмовилася не від системи преференції - взаємних митних пільг, які пов'язували Великою Британією та іншими Співдружності з 1932 р. З іншого боку, до 1977 р. ліквідовані все митні тарифи між Великою Британією та іншими - членами ЄЕС, що веде до подальшого збільшення частки країн - членів такого поєднання у зовнішній торгівлі Великобританії. Найбільшим торговим партнером країни залишаються CША, куди доводиться 1/7 всього британського імпорту й експорту. У пошуках нових ринків Великобританія розширює торгівлю з соціалістичними країнами. Змінюється також склад ввезених товарів. Починаючи з 1969 року загальна вартість імпорту готових виробів і напівфабрикатів перевищує вартість закуповуваних по закордонах сировини й продовольства. Хоча Великобританія залишається найбільшим у світі імпортером продовольства, протягом останніх 20 років частка продуктів харчування імпорті скоротилася більш як удвічі і як тепер 15%. Країна продовжує ввозити паливо (переважно нафту), натуральний каучук, майже всі кольорові і рідкісні метали, понад половина залізної руди. Однак у цілому залежність Великобританії від імпорту сировини зменшується у зв'язку з переорієнтуванням вітчизняної промисловості на сучасні галузі й зокрема з подальшим розвитком хімії та використанням замінників і місцевого сировини. Залежність від ввезення палива зменшиться найближчими роками, зі збільшенням видобутку нафти на Північному морі. Великобританія період із 1979 по 1992 року Внутрішня політика період із 1979 по 1992 року.) У 1975 р. голова партії консерваторів - Марґарет Тетчер - стала лідером. У лейбористської партії, яка двічі на 1964 - 1970 й у 1974 - 1979 роках поверталася корумпованої влади, посилилося ліве крило, що виступає за подальшу націоналізацію, вихід із ЄЕС і одностороннє ядерного роззброєння. На парламентські вибори 1979 року платформи партій виявилися прямо протилежними за змістом: одна виступала збереження держави благоденства, друга бачила у ньому джерело кризи. Виборці віддали перевагу консерваторам. Тетчер стала прем'єр-міністром і обіймали цю посаду 11 років, більше ніж будь-хто другий - у ХХІ столітті. Вважають, причиною цьому послужила ідеологічна пропаганда консервативної партії. Консерватори звернулися до "істинним цінностям британського суспільства", серед яких назвали працьовитість і ощадливість, самостійність й прагнення до індивідуальному успіху, повагу законна, релігії, устоїв сім'ї, сприяння збереженню та примноження національної величі Британії. "Наша політика у тому, щоб кожен, має дохід, став власником . Ми будуємо демократію власників" - так Тетчер сформулювала свою програму. Головним напрямом її внутрішнього політики стало відродження приватного підприємництва. І тому було здійснено рішучі кроки щодо скорочення державного регулювання економіки. Податки знижено. Бізнесу стало дозволено діяти у націоналізованих галузях. Уряд відкрито готувався до приватизації цих галузей. Одночасно було посилене трудове законодавство, обмежена стачечная активність профспілок. У зовнішній політиці консерватори зайняли однозначну позицію атлантичної солідарності. Із початком загострення міжнародної обстановки 1979 року вони приєдналися до жорстким антирадянським заходам. Військові витрати збільшилися. Після обрання Рейгана президентом, останнім і Тетчер встановилися тісні партнерські стосунки основі спільної прихильності консерватизму і антикомунізму. Це, втім, знадобилася їй за гідності оцінити поворот в зовнішній політиці, вироблений М.С.Горбачевым, і готовий підтримати його. Твердо і послідовно відстоювала вона інтереси Великобританії на ЄЕС. Жорсткість переговорів дала привід назвати її "залізної леді". Поєднуючи поступки жителям Ольстера у сфері самоврядування жорсткої боротьби з Ірландської республіканської армією, вдалося збити хвилю тероризму. Лейбористська партія визнала необоротність багатьох перетворень. Сама партія вступив у смугу кризи. Частина партії відкололася й організувала самостійну партію, вплив лівих впала. Лейбористам не вдалося виграти жодних виборів після 1974 року. У 1990 року Тетчер і у відставку з посади лідера партії і прем'єр- міністра. Її змінив Джон Мейджор. У 1992 року консерватори чергових парламентські вибори підтвердили свого статусу правлячої партії. Сучасна зовнішня політика У 1982 року стався інцидент, який різко підняв престиж Велі- кобритании поставляють на світовий арені Марґарет Тетчер на своїх батьківщині. Це була Фолклендская війна. Аргентина, претендує на Фолклендські острови у Південної Атлантиці, населені двома тисячами англійців, порушивши междуна- рідне право, окупувала їх. Великобританія розірвала з Аргентиною ді- пломатические стосунки держави й відправила до островів ескадру. Англійці орга- низовали морську блокаду, потім висадили десант і примусили аргентинський гарнізон капітулювати. У сфері міжнародних відносин Великобританія продовжує відіграватимуть провідну роль військово-політичній угрупованню Північноатлантичного договору (НАТО), Європейському економічному співтоваристві ( ЄЕС ) та інших военно- політичні й економічні угрупованнях. Як одне з стран-основательниц Організації Об'єднаних Націй (ООН), Великобританія постійне членом Ради Безпеки. Економіка період із 1979 по 1992 року. Від середини1980-х років намітився перелом у економічній кон'юнктурі. Інфляція скоротилася. Розпочалася економічна підйом, причому швидший, ніж у інших в країнах Заходу. Почала скорочуватися, і безробіття. Причому зміни носили як кількісний характер. Відбулася модернізація промисловості, її структура змінилася за користь новітніх наукомістких галузей. Виросла продуктивності праці і відродився підприємницький дух. Великобританія стала притягати іноземні капіталовкладення. "Англійська хвороба" і у минуле. До Великобританії повернулася її колишня упевненість у собі. Культура. Англійці приверженны до які встановилися здавна традицій та при- вычкам. Це б'є по багатьох сторони життя населення. Вони досі прагнуть жити осторонь, в окремому домі. Навіть деякі багатоквартирні вдома будуються те щоб кожна квартира мала свій вхід. Старі житлові будинки часто є довгу двоповерхову цегельну будівництво з безліччю дверей, пофарбованих в різний колір, оскільки вони належать різним власникам. Тому Великобританію іноді називають "двоповерховій". Багатьом англійських будинків характерно вертикальне розташування квартир двома чи трьох поверхах. У минулому вдома опалювалися каміном - вугільним чи газовим. Але тепер дедалі більше поширюється центральне опалення, отже жителі Лондона та інших у містах стали менше страждати від знаменитого англійського смогу. У ХХ в. у містах з'явилися нові мікрорайони, у яких побудовано сучасні багатоквартирні вдома, проте багато будується і окремих двоповерхових котеджів на 1 - 2 сім'ї, де, зазвичай, живуть понад обеспе- ченные люди. Многоэтажных будинків, у Великобританії досі порівняно мало, а існують проекти будівництва таких. Англійці воліють зберегти двоповерхову планування навіть у великих будинках. У цих будинках зберігається традиційний камін, але тепер газовий чи електричний. Після феодалізму у Великій Британії збереглося багато середньо- вікових замків, що належать великим землевласникам. Вони виглядають дуже гарно, оточені великими древніми парками. Усередині багато замки прикрашені скульптурами, картинами, антикварної меблями. Останніми роками багато замки перетворилися на музеї: за плату у яких допускаються відвідувачі. Британці - великі любителі спорту. Багато спортивні ігри чи терміни мають англійське походження, наприклад футбол, батьківщиною якого вважається Великобританія; й зараз це найпопулярніша тут спортивна гра. У футбол англійці почали грати ще середньовіччя й у ті давні часи це був ритуальна гра. Хвилі цього зберігаються зараз: на масницю чи Великдень у деяких селищах влаштовується своєрідний футбол, у якому часто беруть участь всі жителі. Гра зазвичай відбувається за всім вулицями й площами селища, не підпорядковуючись ніяким правилам. Інколи вона триває цілий день, оскільки ворота часто перебувають у відстані 3 - 5 км друг від друга. Популярні у Великобританії й такі спортивні ігри, як теніс, баскетбол, хокей на траві. Національної спортивної грою англійців вважається також крикет, який, як і футбол, зародився в Англії. Англійці - великі любителі театру. У Лондоні їх понад тисячі, ве- черний ритм Лондона великою мірою залежить від нього. Після 6 годин люди, прямуючи до театру, заходять спочатку у ресторан не надто щільно вечеряють. Після закінчення вистави знову заходять в ресторани, щоб "заїсти" мистецтво, що вони тільки з задоволенням поглинали. Укладання Тепер Великобританія - високорозвинене індустріальне держава, одне з провідних держав. За обсягом промислового виробництва на неї припадає що п'яте місце у світі - після США, Японії, ФРН та Франції. Тільки США поступається Великобританія за обсягом закордонних інвестицій, а, по затратам на науково-дослідні роботи - лише США, ФРН та Японії. Лондон - одна з найбільших світових фінансових центрів. Великобританія має велику мережу банків та страхових компаній по закордонах. У англійських фунтах виходить близько 1/5 світових торгових операцій. За обсягом зовнішньої торгівлі Великобританія займає що п'яте місце у мирі та здійснює 1/5 всіх міжнародних пасажирських і вантажних перевезень. Англійці повністю оговталися від повоєнного кризи і з надією дивляться у майбутнє. Додаток. Географічне становище Великобританія розташована на Британських островах у північно-західних берегів континентальної Європи. Офіційне назва - сполучене Королівство Великій Британії та Північної Ірландії. У Великобританію входять три області: Англія, Уельс і Шотландія. До складу з'єднаний Королівства включається також Північна Ірландія, що становить північно-східну частина острова Ірландія. Столиця країни - Лондон. Британські острови - найбільші Європі. Британський архіпелаг відділений Північним морем від Швеції, Норвегії, в Данії та ФРН та протоками Ла- Манш і Па-де-Кале від Франції. Площа - 244 тис. кв. км. Населення їх у 1978 р. становила близько 56 млн. людина. Державний прапор Великобританії Схема уряду Великобританії Список використаної літератури 1. Алексашкина Л. Н. "Новітня історія 1945 - початку 90-х років: ПОДІЇ, ЛЮДИ, ПРОБЛЕМИ". - М.: 1995. 2. Кредер А.А. "Новітня історія" ч.2; 1994 3. "Енциклопедичний словник". - М.: Державне видавництво "Велика радянська енциклопедія", 1953. 4. Осипов У. "Британія очима російського". - М.: Видавництво АПН, 1976. 5. Старков У. "Лондон влітку", газета "Аргументи як факти" 1996, № 34 6. Шевченка Л.М. та інших. "Країни Рад і народи"; 1979 Оглавление. Запровадження 2 Повоєнне становище 3 Державне пристрій 3 Великобританія період із 1945 по 1951 4 Внутрішня політика період із 1945 по 1951 4 Зовнішня політика період із 1945 по 1951 5 Економіка період із 1945 по 1951 5 Великобританія період із 1951 по 1979 6 Внутрішня політика період із 1951 по 1979 6 Зовнішня політика період із 1951 по 1979 7 Економіка період із 1951 по 1979 7 Великобританія період із 1979 по 1992 року 10 Внутрішня політика період із 1979 по 1992 року 10 Сучасна зовнішня політика 11 Економіка період із 1979 по 1992 року 11 Культура. 12 Укладання 13 Додаток. 14 Географічне становище 14 Схема уряду Великобританії 15 Список використаної літератури 16 15


Схожі реферати

Статистика

[1] 2