Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

АВСТРІЯ

Реферат: АВСТРІЯ

Московська технологічна школа ORT

РЕФЕРАТ

ПО ГЕОГРАФИИ

УЧЕНИЦЫ 10а КЛАСУ

Бронштейн Асі

Москва 1999 рік

АВСТРІЯ

СТОРІНКИ ІСТОРІЇ

Древнейшим населенням, жив біля сучасної Австрії, були різні кельтські племена, зокрема тавриски (тауриски), чи норики, скорені наприкінці I століття до нашої ери римлянами. Після розвалу Римської Імперії в VIII столітті нашої ери за доби переселення народів біля нинішніх земель Тіроля, Верхній Австрії, частково Зальцбурга осіло німецьке плем'я баваров, в Форальберге - аллеманы, а центральної, східної та південної частинах Австрії - слов'янські племена (переважно словены). Між баварами і слов'янськими племенами протягом багато часу відбувалася боротьба, котра закінчилася перемогою баваров. Поруч із боротьбою проти баваров славяни змушені були боротися проти аварів (народу тюркського походження), які вторглися до Європи з Азії. Перемога Карла Великого над аварами , яку здобув з допомогою слов'янських племен, призвела до того, що авари було відкинуто далеко Схід, а східні в галузі сучасної Австрії виявилися включеними в освічені Карлом Великим прикордонні провінції його імперії - Східну (чи Аварскую) марку і Фриульскую марку (791г.).

Після розвалу Імперії Карла Великого всі ці землі тимчасово виявилися під владою Баварських герцогів. Слов'янська населення жорстоко угнеталось і піддавалося насильницької германізації. Від змішання баваров та інших німецьких племен, слов'ян, залишків древнього кельтського населення X - XI ст. почалося освіту австрійської народності, пізніше превратившуюся в австрійську націю.

У 976г. дома Східної марки Карла Великого серед інших феодальних князівств виникла Баварська східна марка (Остмарк). На чолі нової Східної марки поставили маркграф Леопольд Бабенберг, засновник династії маркграфов, згодом герцогів Бабенбергів, фактично незалежних від Баварії вже з першого половини XII століття. Від найменування маркграфства “Остарихи” пізніше сталося слово “Эстеррайх” - Австрія. Столицею маркграфства був Мельк на Дунаї.

Через війну завойовницької політики Бабенбергів територія Австрії стала швидко зростати на північ і особливо у східному напрямах. На межі X - XI ст. переважно досягла сучасної кордону із Чехо-Словаччиною, але межі її майже виходили межі сучасної землі Нижньої Австрії. Наприкінці XII століття Австрія включила до свого складу Штирию і Каринтію з преобладавшим у яких слов'янським громадянами та більшу частину Верхній Австрії. Кордони Австрії у XIII столітті Півдні, сході та особливо у сході був у загальному подібна до її сучасними межами. Але тоді ніяких звань Австрія ще мала того звуженого ділянки території, який відрізняє її. Подальше “збирання” австрійських земель, й створення багатонаціональної, як “клаптевою”, Австрійської Імперії, яка пізніше (у XXI столітті) в Австро-Угорщину, пов'язані з правлінням династії Габсбургів (1278г.).

У XIV - XVI ст. Габсбурги приєднали до країни сучасний Тіроль і Форальберг, завдяки чому вони змогли встановити сферу впливу над важливими альпійськими перевалами, передусім над Бреннером. Тоді й пізніше це мало є велике економічне обґрунтування та військове значення. У XVI столітті разом із Західної Угорщиною у складі Австрії ввійшла територія сучасної землі Бургерланд (“земля фортець”).

Формування австрійської національної території закінчилося порівняно пізно: лише 1779 року помер від Баварії відійшов до Австрії Иннфиртель (задня частина Верхній Австрії), ще пізніше долучено архієпископство Зальцбург (1815 рік). У 1918 року Австрія стала незалежною державою.

О 20-й - 30-х роках ХХ століття Австрія відчувала величезні економічні труднощі, які загострення класової боротьби. Безробіття було масової і хронічною, злидні та голод стали повсякденними. Реакційні сили, спираючись на прогерманскую “теорію” про мнимої “нежиттєздатності” країни й “приналежності” австрійців до німецької нації, вищі побоюючись зростання революційного руху, порушили питання щодо недоцільності існування Австрії, як незалежного національної держави й зголосилися приєднати Австрію до Німеччини. Але це не вдалося. Проте суверенітет молодої держави увесь час перебував під загрозою. Іноземний капітал захопив економіки країни найважливіші позиції. Щоб придушити що зростає робочі рух, австрійська буржуазія стала переходити до насадження фашистських порядків (австрофашизм).

Вже у лютому 1934 року у у відповідь правові репресії австрійські рабочие-коммунисты і соціал-демократи піднялися на збройну боротьбу. У тому 1938 року Гітлер, використовуючи ослаблення демократичних наснаги в реалізації Австрії, але спираючись зважується на власну агентуру у країні, послав свою армію захоплення Австрії.

У період аншлюза загалом Австрія було репресовано близько 1 млн. людина (з членами сімей). З іншого боку, на фронтах Другий Світовий війни загинуло 380 тис. австрійців, покликаних Гітлером в вермахт, 150тыс. людина стали інвалідами. Понад 97тыс. потриотов потрапили до концентраційні табору, 2700 стратили. У рух опору брали участь представники різних громадських груп австрійського населення.

Усі матеріальні ресурси країни було використано Німеччиною на підготовку та проведення загарбницької війни. За сім років окупації німецькі монополії і держави захопили тисячі австрійських підприємств і експлуатували її людські і природні ресурси. З Австрії було вивезено на мільярди шилінгів різного сировини. На території Австрії було побудовано великі військові заводи, фабрики, гідроелектростанції, нафтопереробні і інші підприємства, які мають забезпечувати стратегічним сировиною, матеріалами, електроенергією виробництво зброї як і окупованій Австрії, і у Німеччині. Потриоты-антифашисты неодноразово організовували саботаж і деверсии на таких підприємствах, завдаючи чутливий шкоди гітлерівської військової машині.

У 1943 року на Московської конференції міністрів закордонних справ союзних держав було прийнято “Декларація про Австрії”. У цьому декларації говорилося необхідність повернення Австрії статусу незалежної держави.

Наприкінці березня 1945 року радянські війська вийшли до кордонів Австрії. На середину квітня була вже звільнена Відень і весь східна частка країни, де мешкало 2/3 населення Австрії. У звільненій Відні було створено тимчасове уряд.

15 травня 1955 року у віденському палаці Бельведер представниками США, Великобританії, Франції, СРСР та Австрії було підписано “Державний договору про відновленні незалежної Польщі і демократичною Австрії”. З підписанням цього договору була пов'язана й інша важлива зміна у житті австрійців: прийняття парламентом Австрії 26 жовтня 1955 року федерального конституційного закону про постійному нейтралітет. У законі було підкреслено, що Австрія будь-коли вступить у військових союзах і не надасть опорних військових пунктів у своїй території. День прийняття конституційного закону про постійному нейтралітет.

АВСТРІЯ НА ПОЛІТИЧНОЇ І ФИЗИЧЕСКОЙ КАРТАХ ЄВРОПИ

Австрія складається з 9 федеративних земель: Нижньої Австрії, Верхній Австрії, Бургерланда, Штирии, Каринтії, Тиролю, Форарльберга, Зальцбурга і Відня. У Києві кожної з земель перебуває аеропорт. Основні пристані містяться у Лінці і майже Відня. Найбільшими містами є Відень, Грац, Лінц і Зальцбург.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3