Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Адміністративне право

Реферат: Адміністративне право

Реферат

На тему: Поняття і сутність управління.

Выполнил :

П Л А М

1. ЗАПРОВАДЖЕННЯ

2. ПОНЯТИЕ І ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ.

3. ЗАКЛЮЧЕНИЕ

4. ИСПОЛЬЗОВАННАЯ ЛІТЕРАТУРА

1. ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Адміністративне право посідає особливе місце у системі правовим регулюванням, оскільки виступає необхідним і важливим інструментом

управління соціальними процесами у суспільстві. Йому притаманні відповідні кордону правовим регулюванням - діяльність державної виконавчої всіх рангів, громадських відносин управлінського характеру, що складаються у цій сфері, внутрішня організаційна діяльність інших органів, що з функцією управління, і навіть внешнеорганизационные відносини неурядових організацій, установ і.

Адміністративне право охоплює широке коло громадських відносин, які творяться у через відкликання реалізацією їй функцій управління у процесі діяльності органів виконавчої. Найбільш тісний зв'язок адміністративне право має державним правом, що становить основу всіх галузей права включаючи адміністративне, і чільне місце. Адміністративне право тісно пов'язані і з цивільне право. Насамперед оскільки зв'язку регулюють відносини майнового характеру, у своїй необхідно вказати, законодавчі норми громадянського права стосуються майнових взаємин у тому випадку, коли боку рівноправні

( наприклад, договір доставки продукції). А норми адміністративного права стосуються майнових відносин, що базуються на адміністративної підпорядкованості одного боку інший (наприклад, а то й оплачений проїзд у трамваї) певні зв'язку є в адміністративного права з трудовим правом у сфері регулювання службових відносин. Так трудове право визначає статусу державного службовця як учасника трудового процесу, а норми державного права регулюють государственно-служебные відносини.

Адміністративне право межує з фінансовою, земельним, аграрним та інші галузями права.

Отже, аналіз взаємодії адміністративного права з іншими галузями права дозволяє визначити, що його предметом є сфера управління. Інакше кажучи адміністративне право регулює суспільні відносини у сфері управління.

Запропонована нижче тема - "Порядок провадження у справам про адміністративні правопорушення. Постанови по справах про адміністративні правопорушення" -цікава тим, що дозволяє наочно зрозуміти й простежити принципи управління і функцію контролю надзвичайно складним штучним організмом, створеного людьми - ДЕРЖАВОЮ.

2. ПОНЯТИЕ І ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ.

Приступаючи до вивчення забезпечення і особливостей управління, необхідно передусім визначити, що таке управління?. Цей термін став універсальним засобом характеристики певного виду, тобто. сукупності дій, скоєних для досягнення відповідних суспільно значимих цілей.

У щонайширшому значенні управління означає керівництво чимось (чи будь-ким). У цій розумінні воно трактується й у наші дні. Проте обмежитися такий констатацією недостатньо. Виникає потреба розкриття змісту цього керівництва, його функціонального значення. Общетеоретические позиції, включаючи кібернетичні, дають достатні підстави до таких висновків:

1. Управління є функція організованих систем різної природи (біологічних, технічних, соціальних), забезпечує їх цілісність, тобто. досягнення їхніх насущних завдань, збереження їх структури, підтримку режиму своєї діяльності.

2. Управління служить інтересам взаємодії складових той чи інший систему елементів і які мають єдине ціле зі спільними всім елементів завданнями.

3. Управління – внутрішнє якість цілісної системи, основними елементами якої є суб'єкт (управляючий елемент) і той (керований елемент), постійно взаємодіючі на засадах самоорганізації (самоврядування).

4. Управління передбачає як внутрішнє взаємодія складових систему елементів. Існує безліч взаємодіючих цілісних систем різного ієрархічного рівня, що передбачає здійснення управлінських функцій як внутрісистемного, і межсистемного характеру. У разі система вищого порядку виступає ролі суб'єкта управління з відношення до системі нижчого порядку, котра у рамках взаємодії з-поміж них об'єктом управління.

5. управління з суті зводиться до управляючому впливу суб'єкта на об'єкт, змістом якого є впорядкування системи, забезпечення її функціонування повній відповідності до закономірностями її існування й розвитку. Це – цілеспрямоване упорядочивающее вплив, реалізоване у зв'язках між суб'єктом і об'єктом і здійснюване безпосередньо суб'єктом управління.

6. Управління реально тоді, коли відбувається відоме підпорядкування об'єкта суб'єкту управління, керованого елемента системи її управляючому елементу. Отже, котра управляє (упорядочивающее) вплив – прерогатива суб'єкта управління.

Такі основні риси, що характеризують загальне поняття управління. Вони цілком прийнятні, й у розуміння управління у соціальної (громадської) сфері, де у ролі суб'єктів та управління виступають люди та його різні об'єднання (наприклад, держава, суспільство, територіальне освіту, громадські об'єднання, виробничі і невиробничі об'єкти, сім'я Хандросів і т.п.)

Звісно, у своїй враховуються особливості соціальної сфери, найважливішим з якого є те, що управлінські зв'язку реалізуються через відносини людей. Суспільство є цілісний організм зі складною структурою, з різноманітних індивідуальними проявами, як і з функціями загального характеру. Звідси потреба у вираженні загальної зв'язку й єдності соціальних процесів, яка віднаходить своє прояв у виконанні соціального управління. Воно одна із провідних умов нормально функціонувати і розвитку суспільства.

Управління, розуміється у соціальному сенсі, багатоманітно. У щонайширшому значенні він може розумітись як механізм організації громадських зв'язків. У цій сенсі можна говорити, що і завдання центру і функції практично виконують усі державні органи, незалежно від своїх конкретного призначення, і навіть громадські об'єднання. Елементом системи соціального управління ще й місцеве самоврядування. Як об'єкт управління тут виступає усе суспільство загалом, все варіанти та розвитку у ньому громадських зв'язків.

Соціальне управління має і спеціальний сенс. У цьому вся варіанті його зазвичай характеризують як державне управління, під яким на увазі специфічний вид державної діяльності, який відрізняє від неї інших проявів (наприклад, законодавча, судова, прокурорська діяльність), і навіть від управлінської діяльності громадських об'єднань є та інших недержавних формувань (трудові колективи, комерційні структури тощо.).

Термін «державне управління» широко використовують у вітчизняної і закордонної наукову літературу, соціальній та законодавстві багатьох країн. Більше 70 років він вживався і ми, даючи тим самим конституційні підстави виділення цього виду державної діяльності.

Конституція Росії відмовилася від послуг цього терміна. Натомість в господарський оборот впроваджений новий термін – виконавча влада. Це означає, що це державне управління надалі немає або ж очевидна суто термінологічна реформація?

На ці закономірні запитання відповідь може бути одна: все пояснюється конституційним проголошенням поділу влади. Так було в відповідність Конституції Російської Федерації державна влада складає основі поділу на законодавчу, виконавчу і судову.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3