Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Дослідження космосу

Реферат: Дослідження космосу

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

ВСЕСВІТ - споконвічна загадка буття, ваблива таємниця назавжди. Бо кінця у пізнання. Є лише безупинне подолання кордонів невідомого. Але щойно зроблено цей крок – відкриваються нові перспективи. А ними – нові таємниці. І так було, так буде завжди. Особливо у пізнанні Космосу. Слово «космос» походить від “kosmos”, синоніма астрономічного визначення Всесвіту. Під Всесвіту мається на увазі весь існуючий матеріальний світ, безмежний в часі та просторі і різноманітний за формами, які вже вживає матерія у свого розвитку. Всесвіт, яка вивчалася астрономією, - частина матеріального світу, яка доступна дослідженню астрономічними засобами, відповідними досягнутому рівню розвитку науки.

Часто виділяють ближній космос, досліджуваний з допомогою космічних апаратів і міжпланетних станцій, і далекий космос – світ зірок і галактик.

Великий німецький філософ Іммануїл Кант зазначив одного разу, що є лише дві речі, гідні справжнього подиву і захоплення: зоряне небо з нас і моральний закон всередині нас. У давнину вважали: те й інше нерозривно пов'язані між собою. Космос обумовлює минуле, нинішнє і майбутнє людства і кожного окремої людини. Якщо говорити мовою сучасної науки, в Людину закодована всю інформацію Всесвіт. Життя невпинно й Космос нерозривні.

Людина постійно жадав Неба. Спочатку – думкою, поглядом і крилах, потім – з допомогою воздухоплавательных і літальних апаратів, космічних кораблів і орбітальних станцій. Про моє існування галактик ще у столітті ніхто й гадки не мав. Чумацький Шлях ніким не сприймався, як рукав гігантської космічної спіралі. Навіть володіючи сучасними знаннями, неможливо наочно переконатися таку спіраль зсередини. Потрібно піти на дуже багато світлових років її межі, аби побачити нашу Галактику у її справжньому спіральному образі. Втім, астрономічні спостереження та математичні розрахунки, графічне і комп'ютерне моделювання, і навіть абстрактно-теоретическое мислення дозволяють зробити це, виходячи з дому. Але це лише внаслідок довгого й тернистого розвитку науки. Чим ми довідуємося Всесвіту, тим більше постає нових питань.

ГОЛОВНИЙ ІНСТРУМЕНТ АСТРОНОМОВ

Уся історія вивчення Всесвіту є, по суті, пошуки й знахідки коштів, що поліпшують людське зір. На початок XVII в. неозброєний очей був єдиним оптичним інструментом астрономів. Уся астрономічна техніка древніх було створення різних угломерных інструментів, максимально точних і міцних. Вже перші телескопи відразу різко підвищили розрізнювальну і проницающую здатність ока. Поступово було створено приймачі невидимих випромінювань й у час Всесвіт ми сприймаємо переважають у всіх діапазонах електромагнітного спектра – від гамма-випромінення до сверхдлинных радіохвиль.

Понад те, створено приймачі корпускулярних випромінювань, вловлюють частинки – корпускули (переважно ядра атомів і електрони), які надходять до нас від небесних тіл. Сукупність усіх приймачів космічних випромінювань здатні фіксувати об'єкти, яких до нас промені світла доходять за багато мільярдів років. Фактично, всю історію світової астрономії і космології ділиться на дві нерівні за часом частини – доі по винайденні телескопа. ХХ століття взагалі надзвичайно розсунув кордону спостережної астрономії. До надзвичайно удосконаленим оптичним телескопам додалися нові, раніше нечувані -– радіотелескопи, та був і рентгенівські (які застосовні лише у безповітряному просторі й у відкритому космосі). Також із допомогою супутників використовуються гамма-телескопи, дозволяють зафіксувати унікальну інформацію про далеких об'єктах і екстремальних станах матерії у Всесвіті.

Для реєстрації ультрафіолетового і інфрачервоних променів використовуються телескопи з об'єктивами з мышьяковистого трехсернистого скла. З допомогою цієї апаратури вдалося відкрити багато раніше не відомих об'єктів, збагнути важливі соціальні й дивовижні закономірності Всесвіту. Так, поблизу центру нашої галактики вдалося знайти загадковий інфрачервоний об'єкт, світність що його 300 000 разів перевищує світність Сонця. Природа його що незрозуміла. Зареєстровані та інші потужні джерела інфрачервоних променів, перебувають у інших галактиках і внегалактическом просторі.

У ВІДКРИТИЙ КОСМОС !

Всесвіт настільки величезна, що астрономи досі ми змогли встановити, наскільки вона велика! Проте завдяки останнім досягненням науку й техніки ми дізналися багато нового про космосі і місці у ньому. Останні 50 років люди з'явилася можливість залишати Землю і вивчати зірки й планети як спостерігаючи в телескопи, а й одержуючи інформацію безпосередньо з космосу. Запускаемые супутники оснащені надзвичайно складним устаткуванням, з допомогою якого було зроблено дивовижні відкриття, в існування яких астрономи не вірили, наприклад, чорні діри й побудувати нові планети.

З часу запуску у відкритий першої штучного супутника у жовтні 1957 року під межі нашої планети було відправлено безліч супутників і роботов-зондов. Завдяки ним вчені “відвідали” майже всі основні планети Сонячної системи, і навіть їх супутники, астероїди, комети. Такі запуски здійснюються постійно, й у наші дні зонди нової генерації продовжують свій політ до інших планет, добуваючи і передаючи на Землю усю інформацію.

Деякі ракети сконструйовані отже можуть досягати лише верхніх верств атмосфери, та його швидкість недостатня для виходу до космосу. Щоб межі атмосфери, ракеті мусить перемогти силу тяжіння Землі, а цього потрібно певна швидкість. Якщо швидкість ракети 28 500 км/год, вона летітиме з прискоренням, рівним силі тяжкості. У її і літатиме навколо Землі із широкого кола. Щоб повністю подолати силу земного тяжіння, ракета має рухатися зі швидкістю більшої, ніж 40 320 км/год. Вийшовши на орбіту, деякі космічні апарати, використовуючи енергію гравітації Землі та інших планет, можуть рахунок цього збільшити власну швидкість задля її подальшого ривка до космосу. Це називається «ефектом пращі».

До ГРАНИЦАМ СОНЯЧНІЙ СИСТЕМИ

Супутники і космічні зонди неодноразово запускалися до внутрішнім планет: російська «Венера», американські «Маринер» до Меркурію і «Вікінг» до Марса. Запущенные в 1972-1973 рр. американські зонди «Пионер-10» і «Пионер-11» досягли зовнішніх планет - Юпітера і Сатурна. У 1977 р. до Юпітера, Сатурну, Урану і Нептуну було також запущені «Вояджер-1» і «Вояджер-2». Деякі з цих зондів досі продовжують літати біля самісіньких кордонів Сонячної системи та будуть посилати інформацію на Землю до 2020 року, і деякі залишили межі Сонячної системи.

ПОЛЬОТИ НА МІСЯЦЬ

Найбільш близька до нас Місяць завжди була й залишається дуже притягальним об'єктом фінансування наукових досліджень. Оскільки ми завжди бачимо лише ті частини Місяця, яка освітлена Сонцем, особливий інтерес представляла нам і невидима значна її частина. Перший обліт відвідин Місяця й фотографування зворотному боку здійснено радянської автоматичної міжпланетної станцією «Луна-3» в 1959 р. Якщо зовсім недавно вчені просто мріяли про польотах на Місяць, то сьогодні їхні найближчі плани йдуть далі: земляни розглядають цю планету як джерело цінних порід і мінералів. З 1969 по 1972 рік космічні кораблі «Аполлон», виведені на орбіту ракетою-носієм «Сатурн-5», зробили кілька польотів на Місяць, і доставили туди людей. І тепер на Срібну планету 21 липня 1969 р. ступила нога першої людини. Ним став Нейл Армстронг, командир американського космічного корабля «Аполлон-11», і навіть Едвін Олдрін. Астронавти зібрали зразки місячної породи, провели з неї ряд експериментів, дані про які продовжували надходити на Землю протягом багато часу після повернення. Дві експедиції на космічних кораблях «Аполлон-11» і «Аполлон-12» дозволили нагромадити деякі дані щодо поведінки особи на одне Місяці. Створене захисне оснащення допомогло космонавтам жити і у умовах ворожого вакууму і аномальних температур. Місячне тяжіння виявилося дуже сприятливим до роботи космонавтів, які виявили нічого ні фізичних, ні психологічних труднощів.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5