Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

ГЕНДЕРНА АГОНАЛЬНОСТЬ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ

Реферат: ГЕНДЕРНА АГОНАЛЬНОСТЬ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ

СПІЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Ця робота присвячена дослідженню лингвокогнитивной, лингвопрагматической і лингвокультурологической сутності гендерної агональности з політичної дискурсі.

Об'єктом исследованияявляется агональность з політичної дискурсі. Предметом вивчення виступає лінгвістична реалізація гендерної агональности німецькій політичному дискурсі.

Актуальність дослідження обумовлена зростаючій роллю політичної комунікації у суспільстві та недостатньою вивченістю гендерного аспекти агональности. Вимагають вивчення питання гендерної і дискурсивної лінгвістики: виявлення стратегій і тактик боротьби влади чоловіків і жінок цих політиків у політичному дискурсі. Актуальність праці полягає й у вивченні гендерної агональности з політичної дискурсі з погляду співвідношення мови та культури, емоції, і когниции, відображення у мові ціннісної картини світу в носіїв німецької мови стосовно представників різних соціальних груп.

У основу дослідження покладено наступна гіпотеза:

Агональность є функціональний знак в семиотическом просторі політичного дискурсу, корелює зі специфічними характеристиками політичного дискурсу і виконує конфліктну, волюнтативную і що характеризує функції з політичної дискурсі. Існують лингвокогнитивный і лингвопрагматический механізми реалізації гендерної агональности з політичної дискурсі. Прояв гендерної агональности з політичної дискурсі має лингвокультурную специфіку.

Запропонована дисертаційна робота представляє досвід комплексного описи коштів лінгвістичної об'єктивації гендерної агональности з політичної дискурсі. У зв'язку з цим метою нашого дослідження є виявлення природи й механізмів їх реалізації гендерної агональности з політичної дискурсі з урахуванням німецької лингвокультурной специфіки.

Реалізація мети даної роботи досягається вирішенням наступних завдань:

• встановити статус агональности в семиотическом просторі політичного дискурсу і виділити її різновиду,

• виявити функції гендерної агональности з політичної дискурсі,

• виявити і описати лингвокогнитивный механізм реалізації гендерної агональности з політичної дискурсі,

• виявити і описати лингвопрагматический механізм реалізації гендерної агональности з політичної дискурсі,

• встановити лингвокультурную специфіку гендерної агональности німецькій політичному дискурсі.

Наукова новизна исследованиязаключается в характеристиці гендерної агональности з політичної дискурсі (у тому прототипном жанрі, як парламентських слухань). Вперше аналізуються конфліктна, волюнтативная і характеризує функції гендерної агональности з політичної дискурсі, проводиться аналіз фреймовых трансформацій як лингвокогнитивного механізму реалізації гендерної агональности з політичної дискурсі, виділяються метафоричні моделі гендерної агональности німецькій політичному дискурсі, визначається статус гендерної агональности в семиотическом просторі політичного дискурсу, вводяться поняття «коефіцієнт політичної активності» (Кпа), «коефіцієнт гендерної агональности» (Кга), «агональный мовної акт», розробляються критерії розмежування жіночої та чоловічої агональности з політичної дискурсі.

Теоретична значимість роботи залежить від того, що дане дослідження вносить внесок у розвиток когнітивної лінгвістики, эмотиологии, прагмалингвистики, дискурсивної лінгвістики, политиколингвистики, лингвокультурологии, лингвогендерологии. Дослідження лінгвістичної суті агональности сприяє подальшій розробці комплексного підходи до аналізу тексту з кінця лексикології, синтаксису, стилістики, семасиологии, прагмалингвистики, психолінгвістики, лингвокультурологии.

Практична цінність роботи у тому, що становища, викладені у дисертації, може вишукати використання у лекційних курсах загального мовознавства, риторики, країнознавства, лексикології і стилістики німецького та російського мов, в спецкурсах по прагма- і психолінгвістику, когнітивної лінгвістиці, эмотиологии. Фактичний матеріал можна використовувати на практиці викладання німецької мови як основного іноземного.

Матеріал дослідження. Фактичний матеріал відбирався з закордонних лексикографічних джерел (тямущих, сленгових, фразеологічних, термінологічних, політичних словників, словників прислів'їв і приказок), виданих порівняно недавно. Через війну суцільний вибірки виявили 255 прикладів мовної фіксації гендерної агональности в прислів'ях і приказках німецької мови. З іншого боку, матеріалом цього дослідження послужили стенограми парламентських слухань (пленарних слухань бундестагу) німецькою початку ХХI століття (вересень-грудень 2004 р.). Загальний обсяг проаналізованих текстів становив 3200 сторінок, використовувалися також дані, отримані внаслідок анкетування і інтерв'ювання носіїв мови (політиків та їхнього електорату).

Діяльність використані такі дослідницькі методи, як гипотетико-дедуктивный, індуктивний, описательно-сопоставительный, кількісний аналіз, метод дефиниционного аналізу, елементи когнітивної інтерпретації (включаючи фреймовый підхід до аналізу політичної метафори А. М. Баранова). З іншого боку, у дослідженні застосовувався метод дискурс-анализа, і навіть запропонований Ф. Буркхардтом комплексний підхід до аналізу політичних текстів, котра перебувала вивченні їх семантики, прагматики, синтактики з допомогою компонентного, контекстуального і стилістичного аналізу.

Методологической основою дисертації є системний підхід, до складу якого когнітивний, лінгвістичний, прагматичний, риторичне, лингвокультурологический підходи. З методологічних положень про розмежування мови та промови, про мову як культурно-історичного середовищі, про співвідношенні раціонального і емоційного в мисленні, гендеру і місцевої влади, про мову як інструмент соціальної влади, у цьому дослідженні ми розглядали агональность політичного дискурсу у єдності всіх зв'язків і стосунків.

Теоретичною базою щодо цього дослідження послужили роботи вітчизняних і зарубіжних лінгвістів у сфері лінгвістики тексту, дискурсу, прагмалингвистики, политиколингвистики (Bergsdorf, 1985; Geissler, 1985; На11idау, 1970; Holly, 1986, 1990; Ключарев, 1995; Алтунян, 1998; Баранов, Караулов, 1991; Баранов, 1997; Адамушко, 1995; Сорокін, 1998, 1999; Базылев, 1998, 1999; Шаховский, 1998; Шейгал, 1998, 1999, 2000; Кубрякова, 2000; Карасик, 1998, 2002; Слышкин, 2000; Желтухина 2000, 2003, 2004); психолінгвістики, когнітивної лінгвістики (Мінський, 1979; Baranov, Dobrovol'skij, 1991; Степанов, 1997; Карасик, 1996, 2002; Кубрякова, 2000; Слышкин, 2000; Красавский 2001; Червоних 1998, 2001; Желтухина, 2000, 2003; Бабаєва, 2004) і лингвокультурологии (Воркачев, 1996; Вольф, 1985; 1986; Телия, 1986; Арутюнова, 1988, 1999; Червоних, 2002); лингвогендерологии (Epstein, 1988; Davis, 1976; Perrot, 1984; Nicholson, 1986; Tilly, 1989; Scott, 1986; Schiehinger, 1989; Karlsen, 1987; Roper, 1991; Hester, 1992; Dark, 1987; Stacey, 1981; Amussen, 1988; Mendelson, 1987; Parish, 1992; Crawford, 1993; Jordan, 1990; Faure, 1991; Tosh, 1994; Кирилина, 1999; Горошко, 2003; Григорян, 2004; Антинескул, 2001).

Виконане дослідження дозволяє винести право на захист такі становища:

1. Агональность – боротьба влади проти «чужих» і поза «своїх» – є функціональний знак в семиотическом просторі політичного дискурсу, проектується на базову семиотическую опозицію «свои-чужие». Будучи інтенцією боротьби влади, агональность корелює з цими специфічними характеристиками політичного дискурсу, як інституціональність, стереотипність, идиоматичность, інтертекстуальність, діалогічність, оцінність, емоційність, инсценированность і має гендерну специфіку.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7