Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

АКТУАЛИЗАЦИЯ ПОЛІТИЧНОГО ИМИДЖА У. У. ПУТІНА У РОСІЙСЬКИХ І АМЕРИКАНСЬКИХ ЗМІ

Реферат: АКТУАЛИЗАЦИЯ ПОЛІТИЧНОГО ИМИДЖА У. У. ПУТІНА У РОСІЙСЬКИХ І АМЕРИКАНСЬКИХ ЗМІ

СПІЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Ця робота присвячена дослідженню лингвокогнитивной, лингвопрагматической і лингвокультурологической актуалізації політичного іміджу В.В. Путіна російській та американській дискурсі мас-медіа.

Об'єктом дослідження є політичний імідж у дискурсі мас-медіа. Предметом дослідження виступає вербальна і невербальна актуалізація політичного іміджу В.В. Путіна російських і американських ЗМІ.

Актуальність дослідження обумовлена зростаючій роллю політичної комунікації у суспільстві та недостатньою вивченістю її іміджевого аспекти. Важливим вивчення іміджу політика в дискурсі мас-медіа з погляду співвідношення мови та культури, емоції, і когниции, відображення у мові ціннісної картини світу носіїв російського народу та англійського (американський варіант) мов. Актуалізація іміджу російського президента російській та американській дискурсі мас-медіа по-різному представленій у мовної картині світу різних соціумів. Опис й докладне пояснення цієї специфіки є важливим для культурологічної лінгвістики.

У основу дослідження покладено наступна гіпотеза:

Політичний імідж є сформований у масовій людській свідомості та стереотипичный образ політичного діяча, який актуализуется в дискурсі мас-медіа як вербально, і невербально. Існують лингвокогнитивный і лингвопрагматический механізми впливу створюваного в дискурсі мас-медіа політичного іміджу. Актуалізація політичного іміджу має лингвокультурную специфіку.

Запропонована дисертаційна робота представляє досвід комплексного описи коштів об'єктивації політичного іміджу російського президента дискурсі мас-медіа. У зв'язку з цим метою нашого дослідження є виявлення природи й механізмів їх реалізації політичного іміджу дискурсі мас-медіа з урахуванням лингвокультурной специфіки (російської нафти й американської).

Реалізація мети даної роботи досягається вирішенням наступних завдань:

• розробити критерії розмежування типів іміджу,

• визначити структуру політичного іміджу, і виявити його функції,

• встановити етапи формування політичної іміджу дискурсі мас-медіа,

• виявити і описати методи діагностику і формування політичної іміджу ЗМІ,

• виявити і описати лингвокогнитивный лингвопрагматический механізми впливу створеного дискурсі мас-медіа політичного іміджу,

• встановити лингвокультурную специфіку актуалізації політичного іміджу дискурсі мас-медіа.

Наукова новизна дослідження залежить від виявленні природи, лингвокогнитивного і лингвопрагматического механізмів і лингвокультурной специфіки актуалізації політичного іміджу президента дискурсі мас-медіа різних культур (російської нафти й американської). Вперше проведено опис лингвокогнитивного і лингвопрагматического впливу створюваного ЗМІ політичного іміджу російського президента свідомості представників російської нафти й американської лингвокультур, проаналізовані етапи формування політичної іміджу дискурсі мас-медіа. Запропоновано методи діагностику і прийоми формування політичної іміджу дискурсі мас-медіа, критерії розмежування типів політичного іміджу дискурсі мас-медіа.

Теоретична значимість залежить від того, що дане дослідження вносить внесок у розвиток когнітивної лінгвістики, эмотиологии, текстолингвистики, прагмалингвистики, політичної й дискурсивної лінгвістики, лингвокультурологии, і навіть теорії впливу, теорії іміджу, теорій політичного і мас-медіального дискурсів зокрема. Дослідження вербальної і невербальній суті політичного іміджу сприяє подальшій розробці комплексного підходи до аналізу тексту з кінця лексикології, синтаксису, стилістики, семасиологии, прагмалингвистики, когнітивної лінгвістики, психо- і соціолінгвістики, политиколингвистики, лингвокультурологии, літературознавства, имиджеологии, політології, соціології.

Практична цінність роботи у тому, що становища, викладені у дисертації, може бути використовуватися в лекційних курсах загального мовознавства, риторики, лексикології і стилістики англійської і російської мов, в спецкурсах по прагма- і психолінгвістику, когнітивної лінгвістиці, эмотиологии, і навіть имиджеологии, політології, PR. Виявлені лингвокогнитивный і лингвопрагматический механізми впливу політичного іміджу дискурсі мас-медіа, можуть корисні спеціалістів по когнитивному картированию і мовному впливу, для політичних діячів, журналістів.

Матеріалом цього дослідження послужили російські і американські періодичних видань, аудіо- та відеозаписи телеі радіопередач, Интернет-публикации російською й англійською мовами мовами кінця ХХ – початку ХХІ століть. Загальний обсяг проаналізованих текстів становить 3317 сторінок. Проведено також лінгвістичне інтерв'ювання носіїв англійської і російської мов (наших політиків і виборців).

Діяльність використані такі дослідницькі методи, як гипотетико-дедуктивный, індуктивний, описательно-сопоставительный, метод дефиниционного аналізу, елементи когнітивної інтерпретації (включаючи фреймовый підхід до аналізу політичної метафори А. М. Баранова і методику когнітивних сценаріїв А. Вежбицкой). З іншого боку, у дослідженні застосовувався метод дискурс-анализа, і навіть запропонований Ф. Буркхардтом комплексний підхід до аналізу політичних текстів, котра перебувала вивченні їх семантики, прагматики, синтактики з допомогою компонентного, контекстуального і стилістичного аналізу. На підтвердження висунутих гіпотез й отримання достовірних результатів проводився психолингвистический експеримент.

Методологія цього дослідження. Методологической основою дисертації є системний підхід, до складу якого когнітивний, лінгвістичний, прагматичний, риторичне, лингвокультурологический підходи. Відповідно до системному підходу будь-яке громадсько-політичний явище сприймається як цілісність у єдності усіх її зв'язків і стосунків. При дослідженні актуалізації політичного іміджу В.В. Путіна дискурсі мас-медіа ми виходили з методологічних положень про розмежування мови та промови, про мову як культурно-історичного середовищі, про співвідношенні раціонального і емоційного в мисленні, про мову як інструмент соціальної влади.

Теоретичною базою щодо цього дослідження послужили роботи вітчизняних і зарубіжних лінгвістів у сфері лексикології, текстолингвистики, соціолінгвістики, психолінгвістики, прагмалингвистики, когнітивної лінгвістики і лингвокультурологии, політології, имиджеологии (Bergsdorf, 1985; Geissler, 1985; На11idау, 1970; Holly, 1986, 1990; Ключарев, 1995; Сорокін, 1998, 1999; Базылев, 1998, 1999; Шаховский, 1998; Шейгал, 1998, 1999, 2000; Кубрякова, 2000; Карасик, 1996, 1998, 2002; Слышкин, 2000; Желтухина 2000, 2003, 2004; Почепцов, 2000, 2001; Мінський, 1979; Baranov, Dobrovol'skij, 1991; Степанов, 1997; Красавский 2001; Червоних 1998, 2001, 2002; Бабаєва, 2004; Воркачев, 1996; Вольф, 1985; 1986; Телия, 1986; Арутюнова, 1988, 1999).

Виконане дослідження дозволяє винести право на захист такі становища:

1. Політичний імідж – це сформований у масовій людській свідомості та має характер стереотипу емоційно забарвлений образ політичного лідера. Основними доритериями його класифікації виступають такі параметри: 1) формою: прямий і непрямий; 2) на уроках: імідж окремого політика, політичного устрою, політичної угруповання (партії), політичних дій; 3) за сигналом формованого відносини: позитивний і негативний; 4) із засобів (каналам) впливу: ЗМІ, Інтернет, створення громадських рухів, лекції й публічні виступи, “чутки”; 5) за змістом (залежно від конкретної історичної ситуації).

2. Структура політичного іміджускладається з таких компонентів: Ядро іміджу (легенди, позиції, установки) + Зовнішня складова (що об'єднує візуальний і вербальний компоненти) + Внутрішня складова (менталітет) + Процессуальная сторона (емоційна промовистість, пристрасність, енергія, швидкість реакцій, відчуття гумору, артистичність, лицедійство). До функцій політичного іміджу дискурсі мас-медіа ставляться комунікативна (посередницька роль іміджу між суб'єктом і об'єктом): а) полегшення сприйняття інформаціі про суб'єкт іміджу; б) забезпечення режиму сприяння сприйняттю особистості суб'єкта іміджу; в) підготовка грунту на формування установки на перевагу саме цієї людини (товару, організації тощо.); номинативная (демонструє відмітні її якості, підкреслює гідності); естетична (облагороджування враження, виробленого на публіку); адресна (у відповідь потреби і запити цільових аудиторій).


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7 8