Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Дихальна система і душевному здоров'ї

Реферат: Дихальна система і душевному здоров'ї

План.

Запровадження

1. Ана то мия дихальної системи людини

1.1. Віз ду хо ніс ные пу ти

1.2. Ліг киє

2. Гігієна дихання

3. Введення у легеневі захворювання

4. Основи методики лікувальної фізичної культури

при захворюваннях органів дихання

Укладання

Бібліографія

Запровадження

Кі сло рід на хо дит ся в прибл ру жаю щем нас віз ду хе. Він мо жет про нік нуть крізь до жу, але лише не біль ших до чи чого ст вах, зі вір шен але з дос та точ ных для під дер жа ния жиз ні. По сту п ле ние в репетування га низм кі сло ро та й уда ле ние уг ле кі сло го га за обес пе чи ва ет ды ха тель ная сис ті мало. Транс порт га поклик і дру гих не про хо ді мых репетування га низ му ве ществ осу ще ст в ля ет ся з по мо щью кро ве ніс іншої сис ті ми. Функ ция ды ха тель іншої сис ті ми сво дит ся тільки в то му, що снаб жати кров дос та точ ным до чи чого ст вом кі сло ро та й уда лять з її уг ле кисло лый газ.

Хи ми чого ское вос ста новий ле ние мо ле ку ляр але го кі сло ро і з про ра зо ва ні їм у ды слу жит для мле до пі тану щих ос новий ным ис точ ні кому энер гии. Без неї життя не мо жет про дол жати ся доль ше не як ких се кунд.

Вос ста новий ле нию кі сло ро так зі пут ст ву ет про ра зо ва ние CO2. Кі сло рід входить у CO2 не про ис хо дит за середовищ ст вен але з мо ле ку ляр але го кі сло ро так. Ис поля зо ва ние O2 про ра зо ва ние CO2 свя за ны ме ж ду зі бій про ме жу точ ны ми ме та бо чи чого ски ми ре ак ция ми; тео ре ти чого ски ка ж дая їх продовжують ся деяке вре мя.

Про мін O2 і CO2 ме ж ду репетування га низ мом і сре дой на зы ва ет ся ды ха ні їм. У выс ших жи ось ных про цесс ды ха ния осу ще ст в ля ет ся бла го так ря ря ду по сле до ва тель ных про цес сов.

1. Про мін га поклик ме ж ду сре дой і ліг кі ми, що обыч але про зна ча ют як "ле гоч ную вен ти ля цию".

2. Про мін га поклик ме ж ду аль ве про ла ми ліг ких і кро в'ю (ле гоч ное ды ха ние).

3. Про мін га поклик ме ж ду кро в'ю і тка ня ми.

4. На до нец, га зы пе ре хо дят внут ри тка ні з міс там по треб ле ния (для O2) і зажадав від місць про ра зо ва ния (для CO2) (кле точ ное ды ха ние). Ви па де ние лю бо го з цих чого ти вина про цес сов при у дят до на ру ше ні ям ды ха ния і соз так ет опас ность для жиз ні людини.

1. Ана то мия дихальної системи людини.

Ды ха тель ная сис ті мало чого ло ве ка зі сто ит з тка з нею й репетування га новий, обес пе чи ваю щих ле гоч ную вен ти ля цию і ле гоч ное ды ха ние. До віз ду хо ніс ным пу тям від але сят ся: ніс, по лость але са, але з глот ка, гір тань, тра хея, брон хи і брон хио лы. Ліг киє зі сто ят з брон хи ол і аль ве про ляр ных ме шоч ков, а як і з ар ті рий, ка пив ля рів і вен ле гоч але го кру га кро у про ра ще ния. До елі мін там до ст но-мы шеч іншої сис ті ми, свя зан ным з ды ха ні їм, від але сят ся реб ра, між ре бер ные мыш цы, диа фраг мало і вспо мо га тель ные ды ха тель ные мыш цы.

1.1. Віз ду хо ніс ные пу ти.

Ніс і з лость але са слу жатий про у дя щі ми ка на ла ми для віз ду ха, в до то рых він у гре ва ет ся, ув лаж ня ет ся і фильт ру ет ся. У по лос ти але са за клю чого ны як і про ня тель ные ре ціп то ры.

На руж ная частина але са про ра зо ва на тре вугілля ным до ст но-хря ще вым ос то вом, до то рый по критий до жей; два оваль ных від вір стия на ниж неї за гору але сти-ноз буд ри від кры ва ют ся ка ж дое в кли але вид ную по лость але са. Ці по лос ти раз де ле ны пе ре го рід дідька лисого.

Три ліг ких губ ча тых за кручений ка (ра до ві ны) ви так ют ся з бо до вых сте нок ноз буд рей, годину тич але якщо де ляя по лос ти на чого ти ре не замк ну тых про хо так (але з шиї хо ды).

По лость але са ви стла на бо га то вас ку ля ри зо ван іншої сли зи стій про лоч дідька лисого. Мно го чис льон ные ж ст киє у лос кі, а як і снаб дружин ные рес нич ка ми эпи чи ті аль ные і бо ка ло вид ные клет кі слу жатий для очі ст кі вды хае мо го віз ду ха від твер дихало годину тиц. У гору ній годину ти по лос ти ле жатий про ня тель ные клет кі.

Гор тань ле жит ме ж ду тра хе їй і корів ньому язи ка. По лость гір та ні раз де ле на дву мя склад ка ми сли зи стій про лоч кі, не підлогу але стью схо дя щі ми ся по середовищ ній чи нии. Про країн ст у ме ж ду ці ми склад ка ми - го ло зі вая щілину за щі ще але пла стин дідька лисого у лок ні сто го хря зара - над гір тан ні кому. По кра ям го ло зі виття ще у сли зи стій про лоч ке ле жатий фиб троянд ные эла стич ные связ кі, до то рые на зы ва ют ся ниж ні ми, чи ис тин ны ми, го ло зі ви ми склад ка ми (связ ка ми). Над ні ми на хо дят ся лож ные го ло зі шиї склад кі, до то рые за щі зара ют ис тин ные го ло зі шиї склад кі і з хра ня ют їх влаж ны ми; вони за мо га ют як і за дер жи вать ды ха ние, а при гло та нии пре п'ят ст ву ют по па так нию пі щі в гір тань.

Специа чи зи ро ван ные мыш цы на тя гі ва ют і рас слабкий ля ют ис тин ные і лож ные го ло зі шиї склад кі. Ці мыш цы иг ра ют важ ную роль при фо на ции, а як і пре п'ят ст ву ют по па так нию ка ких-ли бо годину тиц в ды ха тель ные пу ти.

Тра хея на чи на ет ся у ниж не го кін ца гір та ні і спус ка ет ся в купи ную по лость, де де літ ся на пра вый і ле вый брон хи; стін ка її про ра зо ва на зі еди ні тель іншої тка нью і хря щом. У біль шин ст ва мле до пі таю щих хря щі про ра зу ют не підлогу ные коли ца. Час ти, при ми каю щие до пі ще у ду, за ме ще ны фиб троянд іншої связ дідька лисого. Пра вый бронх обыч але ро чого і ши ре ле у го.

Завивання дя в ліг киє, глав ные брон хи по сте пін але де лят ся попри всі бо лее крейда киє труб кі (брон хио лы), са мые крейда киє з до то рых-ко неч ные брон хио лы яв ля ют ся по слід ним елі мін тому віз ду хо ніс ных пу тей. Від гір та ні до до неч ных брон хи ол труб кі ви стла ны заходів ца тель ным эпи чи ті їм.

1.2. Ліг киє.

У це брухт ліг киє име ют вид губ ча тых, по рис тых до ну зі вид ных про ра зо ва ний, ле жа щих про обидві їх за ло ві нах купи іншої по лос ти.

Наи мень ший струк тур ный елі мент ліг до го - доль ка зі сто ит з до неч іншої брон хио лы, ве ду щей в ле гоч ную брон хио лу і аль ве про ляр ный ме шок. Стен кі ле гоч іншої брон хио лы і аль ве про ляр але го меш ка про ра зу ют уг луб ле ния-аль ве про лы. Така структура легких побільшує їхні дихальну поверхню, що у 50-100 разів перевищує поверхню тіла. Відносна величина поверхні, якою у легенях відбувається газообмін, більше в тварин із високої активністю і рухливістю.

Стен кі аль ве ол зі сто ят з од але го шару эпи чи ті аль ных кле струм і прибл ру ж ны ле гоч ны ми ка пив ля ра ми. Внут рен няя по гору ность аль ве про лы по кры та по гору але ст но-ак тив ным ве ще ст вом сур фак тан тому.

Як із ла га ют, сур фак тант яв ля ет ся про дук тому сік ре ции гра ну ляр ных кле струм. Від дель ная аль ве про ла, тес але з при ка саю щая ся з зі сивий ні ми струк ту ра ми, име ет фор му не пра виль але го мно го гран ні ка і за бли зи тель ные раз ме ры до 250 мкм. При ня то счи тать, про щая по гору ность аль ве ол, чого рез до то рую осу ще ст в ля ет ся га зо про мін, екс по нен ці аль але за ві сит від ве са ті ла. З віз рас тому від ме ча ет ся умень ше ние пло зара ді по гору але сти аль ве ол.

Плев ра.

Ка ж дое ліг де прибл ру ж але меш кому -плев рій. На руж ный (па рие джек ный) лисиць струм плев ры при ми ка ет до внут рен неї за гору але сти купи іншої стін кі і диа фраг ме, внут рен ний (вис це раль ный) по кры ва ет ліг де. Щілина ме ж ду чи ст ка ми на зы ва ет ся плев раль іншої по ло стью. При дви ж нии купи іншої клет кі внут рен ний лисиць струм обыч але ліг до як зит по на руж але му. Давши ле ние в плев раль іншої по лос ти все гда мень ше ат мо сфер але го (від ри ца тель ное). У вус ло ві ях по яка внут ри плев раль ное давши ле ние у чого ло ве ка в середовищ ньому на 4,5 торр ні ж ат мо сфер але го (-4,5 торр). Між плев раль ное про країн ст у ме ж ду ліг кі ми на зы ва ет ся сре до сте ні їм; у ньому на хо дят ся тра хея, зоб ная ж ле за (ти мус) і серд це з біль ши ми зі су так ми, лим фа ти чого ские уз лы і пі ще вод.

Кро ве ніс ные зі су ды ліг ких.

Ле гоч ная ар ті рия не сет кров від пра у го ж лу дочко ка серд ца, вона де літ ся на пра вую і ле вую вет ві, до то рые на прав ля ют ся до ліг кім. Ці ар ті вдз вет вят ся, сле дмучи за брон ха ми, снаб жа ют круп ные струк ту ры ліг до го про ра зу ют ка пив ля ры, оп ле тану щие стін кі аль ве ол.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6