Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

АВТОРИЗАЦИЯ НАУКОВОГО ДИСКУРСУ: КОММУНИКАТИВНО-ПРАГМАТИЧЕСКИЙ АСПЕКТ (на матеріалі англомовних статей сучасних європейських і американських лінгвістів)

Реферат: АВТОРИЗАЦИЯ НАУКОВОГО ДИСКУРСУ: КОММУНИКАТИВНО-ПРАГМАТИЧЕСКИЙ АСПЕКТ (на матеріалі англомовних статей сучасних європейських і американських лінгвістів)

СПІЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферированная дисертація присвячується дослідженню коммуникативно-прагматических особливостей англомовного наукового дискурсу стосовно авторизації на матеріалі статей сучасних європейських і американських лінгвістів.

Впродовж кількох останніх десятиліть категорія авторизації перебуває у центрі уваги функціонально орієнтованих студій, зокрема, у сфері функціональної стилістики (М.Н.Кожина, М.П.Котюрова, Л.М.Лапп), прагмалингвистики (Е.А.Барляева, М.В.Максимова, С.О.Турунтаева), этнолингвистики (И.Л.Барыш). Всебічна вивчення мовної діяльності суб'єктів наукового пізнання передбачає інтегрування функционально-семантического (Г.Н.Иванова, М.П.Котюрова), структурного і семантичного (Г.Г.Почепцов, Г.Г.Лилова), системно-деятельностного (А.И.Варшавская, Е.И.Варгина, Н.Б.Мальцева), порівняльного (С.А.Жаботинская, Т.В.Матвеева) підходів до її дослідженню. Однак у лінгвістичному зверненні відсутня однозначна трактування категорії авторизації, що свідчить про незавершённости її гносеологічного становлення. Недостатньо вивченим залишається і питання метакоммуникативной природи наукового дискурсу, що зі специфікою складної семантичної структури категорії авторизації зумовило вибір теми дослідження. Фокус даної роботи, становить мовна діяльність автора англомовного наукового лінгвістичного дискурсу (АНЛД), що зумовлює її розгляд крізь призму коммуникативно-прагматического підходу з урахуванням напрацювань в західних областях лингвостилистики, психолінгвістики і теорії мовної комунікації.

Актуальність дисертаційної теми визначається загальної спрямованістю сучасного функціонального мовознавства на виявлення взаємозв'язку мови та мислення, що дозволяє з'ясувати, як основні властивості сучасного гуманітарного мислення – поліфонія, діалогічність і интерсубъективность – об'єктивуються в англомовному науковому лінгвістичному дискурсі. Актуальність поставленої проблеми також обумовлена необхідністю її подальшого розвитку теорії дискурсу в аспекті визначення характеру здійснення межсубъектного взаємодії з урахуванням соціокультурних параметрів наукової комунікації; твердженням в комунікативної лінгвістиці эгоцентричной парадигми, націленої встановлення закономірностей побудови і функціонування авторитарного / неавторитарного типів наукового дискурсу.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертація виконано відповідність до планом науково-дослідної роботи кафедри граматики й історію англійської мови Київського національного лінгвістичного університету. Проблематика дисертації входить до кола питань, досліджуваних у межах госбюджетной наукової теми Міністерства освіти й науки України “Мовні системи. Динаміка функціонування фонетичних, граматичних і лексичних одиниць: когнітивний і коммуникативно-прагматический аспекти (німецькі, романські й українською)” (тема затверджена ученим радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол № 5 від 24 січня 2000 року).

Мета дисертації – виявлення коммуникативно-прагматических особливостей АНЛД шляхом розкриття семантичної структури категорії авторизації і запровадження закономірностей здійснення межсубъектного мовного взаємодії.

Досягнення поставленої мети вимагає розв'язання конкретних завдань:

– окреслити жанрово-стилевые параметри дискурсу англомовної наукової статті з лінгвістиці стосовно гарантування композиционно-структурной і семантичної організації;

– уточнити зміст поданої у АНЛД категорії авторизації шляхом виявлення й описи її семантичної структури;

– розкрити метакоммуникативную природу англомовного наукового лінгвістичного дискурсу;

– виділити коммуникативно-прагматичекские типи АНЛД з урахуванням аналізу мовних коштів авторизації;

– створити шкалу мовних коштів авторизації в аспекті виявлення градуального характеру їх иллокутивно-утверждающего потенціалу;

– виявити психолингвистические характеристики мовної особистості автора з урахуванням дотримання / недотримання риторичних норм англомовної наукової комунікації;

– встановити мовні стратегії і тактики автора з метою з'ясувати закономірності побудови і функціонування авторитарного / неавторитарного типів АНЛД.

Об'єктом дослідження є англомовний лінгвістичний дискурс, представлений жанром наукової статті.

Предметом дослідження є коммуникативно-прагматические особливості АНЛД стосовно авторизації.

Матеріалом дослідження послужили англомовні науковими статтями сучасних європейських і американських лінгвістів. Кількість проаналізованих джерел – 240 статей (загальним обсягом ~ 3696 стор.), у яких шляхом суцільний вибірки виділили 430 дискурсивних сегментів.

Методи дослідження. Мету й завдання дисертаційної роботи зумовили використання комплексної методики прагмасемантического аналізу з допомогою таких методів: аналізу мовних актів – для з'ясування прагматичної спрямованості АНЛД, дистрибутивного аналізу – виявлення оточення, у якому використовуються предикати эпистемической модальності, компонентного – на розкриття семантичної структури категорії авторизації, функціонального – визначення функцій категоричній / некатегорической яка каже авторизації, контекстно-ситуативного і інтерпретаційного – задля встановлення мовних стратегій і тактик побудови авторитарного / неавторитарного типів АНЛД.

Наукова новизна цього дослідження залежить від того, що вперше здійснено аналіз семантичної структури категорії авторизації у єдності її метакоммуникативного, оцінкової і коммуникативно-прагматического компонентів. Очерчена специфіка структурно-композиционной й смисловою організації АНЛД з урахуванням його жанрово-стилевых, риторичних і метакоммуникативных особливостей. Выявлена і описана специфіка реалізації иллокутивно-утверждающего потенціалу АНЛД з урахуванням дотримання / недотримання автором риторичних норм англомовної наукової комунікації. Новим є виділення мовних стратегій і тактик побудови авторитарного / неавторитарного АНЛД, і навіть висновки щодо тенденцій їх використання їх у плані підвищення ефективності наукового спілкування.

Теоретичне значення дисертації полягає у подальший розвиток теорії дискурсу у вигляді виявлення специфіки авторизації АНЛД в аспекті її статики і динаміки – шляхом розкриття семантичної структури цієї категорії з урахуванням аналізу мовних коштів її реалізації. Определённым внеском до області прагмалингвистики є з'ясування мовних стратегій і тактик побудови авторитарного / неавторитарного АНЛД з урахуванням характеру мовної особистості автора. Визначення мовних і неязыковых чинників авторизації АНЛД крізь призму сучасних теорій дискурсу розширює можливості типологічного дослідження останнього на матеріалі інших мов таки світу, що сприяє подальшого розвитку коммуникативно-прагматического підходи до вивченню мовних явищ.

Практичне значення роботи вбачається використання висновків, і результатів дисертації в курсах теоретичної граматики (розділи “Прагматичний аспект пропозиції”, “Прагматика тексту”) і стилістики сучасного англійської (розділи “Стилістика наукового тексту”, “Інтерпретація тексту”, “Мовні жанри”); у створенні спецкурсів по інтерпретації наукового тексту, культурі усній і письмовій наукової промови; під час написання курсових, дипломних і магістерських робіт.

Апробація результатів дослідження здійснювалася на 12 конференціях, зокрема трьох міжнародних: “Текст в лінгвістичної теорії та у комунікативній методиці викладання філологічних дисциплін” (Мозир, 2001 р.), “Форма, значення і функції одиниць мови та промови” (Мінськ, 2002.), “Соціокультурні аспекти навчання іноземних мов” (Тернопіль, 2004); трьох національних: The 6th National TESOL Ukraine Conference “The Way Forward to English Language and ESP Teaching in the Third Millennium” (Київ, 2001 р.), The 7th National TESOL Ukraine Conference “Exploring EFL Challenges with TESOL Community” (Чернігів, 2002), The 8th National TESOL Ukraine Conference “TEFL Innovations and Challenges” (Вінниця, 2003 р.); II Всеукраїнської науковій конференції “Актуальні проблеми менталингвистики” (Черкаси, 2001); ІV регіональної науково-практичній конференції “Мови у суспільстві” (Чернігів, 2003); чотирьох межвузовских: науково-практичній конференції “Мова – освіту – культура: наукові парадигми і його сучасний світ” (Київ, 2001); науково-практичній конференції молодих науковців й студентів, присвяченого 85-летию ЧГПУ імені Т.Г.Шевченка (Чернігів, 2001); на VII науково-практичній конференції молодих науковців й студентів (Чернігів, 2004), на VIII науково-практичній конференції молодих науковців й студентів (Чернігів, 2005).


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7