Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

ГЕНДЕРНЫЕ РАЗЛИЧИЯ ЭМОЦИОНАЛЬНОГО КОММУНИКАТИВНОГО ПОВЕДІНКИ ХУДОЖЕСТВЕННЫХ ПАРТНЕРОВ

Реферат: ГЕНДЕРНЫЕ РАЗЛИЧИЯ ЭМОЦИОНАЛЬНОГО КОММУНИКАТИВНОГО ПОВЕДІНКИ ХУДОЖЕСТВЕННЫХ ПАРТНЕРОВ

Загальна характеристика роботи

Ця робота виконано з кінця двох сучасних напрямів лінгвістики: гендерологии і эмотиологии.

Багаторівнева структура комунікативної особистості (КЛ) знаходить свій відбиток у специфіці породжуваного нею тексту. Однією з ключових компонентів цієї структури є підлогу КЛ. Оскільки за даним поняттям стоїть інтегральна характеристика, не сводимая лише у біологічним властивостями, його дослідження вимагає комплексного підходу. Тож у лінгвістичне опис включений термін «гендер». Запровадження гендеру як категорії аналізу, у дослідницький апарат лінгвістики відкрило перспективи для осмислення різних аспектів мови будь-якому іншому ракурсі.

Традиційно проблема взаємозв'язку мови та статі носіїв вважалася прерогативою дисциплін, орієнтованих аналіз живої мови: социо- і психолінгвістики (Е.М.Бакушева, В.П.Белянин, Е.И.Горошко, И.В.Грошев, О.Есперсен, Е.А.Земская, А.В.Кирилина, М.А.Китайгородская, У.Лабов, В.В.Потапов, И.А.Стернин, Е.Ф.Тарасов, А.М.Холод, И.И.Халеева та інших.), і навіть зарубіжної феміністської лінгвістики (С.Бем, Д.Кэмерон, Дж.Коутс, Ю.Кристева, Р.Лакофф, Л.Пуш, Д.Таннен, С.Тремель-Плетц та інших.). Тим більше що, останніми роками особливу значимість отримує вивчення гендерної комунікативної особистості художньому тексті (О.Л.Антинескул, И.С.Баженова, Е.Ю.Гетте, О.Л.Козачишина, В.П.Нерознак, А.А.Смирнов, Л.В.Степанова).

Проте будь-яка комунікативна особистість, відбита автором у літературі, може бути розглянута у самому відверненому чи абстрактному вигляді. вона є якимось конгломератом, комплексом соціальних, психічних, когнітивних, емоційних компетенцій, реалізованих у вигляді мовної діяльності, а будь-яка мовна діяльність людини пов'язана й опосередковується емоціями.

Актуальність нашого дослідження пояснюється важливістю визначення гендерної ідентифікації французької комунікативної особи і проведення аналізу впливу емоційного чинника на речемыслительную діяльність франкоговорящих чоловіків і жінок.

Мета дослідження полягає у виявленні гендерних відмінностей емоційної комунікативної особистості, відбитій з текстів художньої комунікації.

Задля реалізації поставленої мети висуваються такі завдання:

§ проаналізувати категорію “гендер” і роздивитися його впливом геть мовленнєвий поведінка індивіда;

§ визначення кількості базових до нашого дослідження емоцій з урахуванням їхньої частотності у тих;

§ визначити домінантну емоцію эмотивного поведінки чоловіків і жінок у французькій художньої комунікації;

§ встановити гендерні пріоритети у виборі мовних засобів у емотивному аспекті висловлювання;

§ виявити розбіжності у невербальному (фонационно-просодическом, кінетичному і мимическом) поведінці чоловіків і жінок у французькій художньої комунікації;

§ розглянути динаміку эмотивного поведінки чоловічої та жіночої комунікативної особи в французької художньої комунікації.

На виконання поставлених завдань використовувалися такі методи: гипотетико – дедуктивний, контекстуального аналізу, контент-аналіз, метод порівняльного аналізу, описовий, метод діахронічного аналізу (метод опозицій).

Як об'єкта дослідження розглядаються франкомовні художні тексти, створені гендерної комунікативної особистістю і розглянуті стосовно гендерних особливостей лінгвістичного висловлювання емоцій.

Предметом дослідження є зіставлення вербальних (лексичних і синтаксичних) і невербальних способів висловлювання эмотивности чоловіками, й жінками французькій мові в динамічному аспекті у конкретних категоріальних ситуаціях.

Матеріалом для аналізу послужили дев'ять творів красного письменства французьких авторів XVII – XX століть, у тому числі методом суцільний вибірки було зафіксоване 7210 эмотивных маркерів лексичного і синтаксичного рівнів мови та 526 компонентів описи невербального поведінки коммуникантов. Два твори (Ж.-Б.Мольєра і Ж.Расина) ставляться до XVII в., два – літератури XVIII в. (К.де Маріво і П.-О. Бомарше), два роману – до ХІХ ст/ (Р. де Мопассана і Ж.Санд) і трьох твори до XX віці (Ф.Саган, Э.Вертея і П.Руди). Із перелічених творів відібрали дві чоловічих і жіночі персонажі з урахуванням їхньої приналежність до одному соціальному та віковою страту.

Дослідження проводилося в IV етапу, кожен із яких припускав рішення певною завдання.

I етап був визначення емоцій, частіше від інших які долають чоловіком чи жінкою й є базовими до нашого дослідження. Через війну гипотетико-дедуктивного і статистичного методів це емоції радості, гніву, страху, смутку та здивування. У результаті II етапу було визначено категорії аналізу нашого дослідження, саме эмотивные кошти (лексичні, синтаксичні і невербальні) комунікативного поведінки чоловіків і жінок. На III етапі потрібно було простежити деякі загальні та різні тенденції використання эмотивных коштів різностатевими коммуникантами. Нарешті, IV етап перебував у розгляді виявлених закономірностей в диахроническом аспекті в оцінці ролі тимчасового чинника.

Відбір матеріалу здійснювався методом cплошной вибірки з текстового простору з урахуванням наступного параметра: бралися до уваги репліки, які виражають емоції чоловіків і жінок, релевантні до нашого дослідження, загальний обсяг яких становило близько 6700.

Через те, що на даний час трактування художнього тексту в гендерному аспекті, зазвичай, теж не виходить далеко за межі окремого періоду, наукова новизна цього дослідження залежить від диахроническом аналізі великого мовного матеріалу, у встановленні його основі загальних закономірностей впливу статі художніх коммуникантов на створювані ними тексти й у відкритому розгляді їх эмотивного плану в гендерному аспекті. Новим є також розгляд невербального компонента емотивної комунікації з урахуванням гендерних розбіжностей в французької літературі XVII-XX століть.

Теоретична значимість дисертації визначається, по-перше, подальшої розробкою проблеми емоційного комунікативного поведінки індивідів в гендерному аспекті на матеріалі французької; по-друге, диахроническим підходом до гендерної аналізу тексту.

Практична значимість роботи залежить від можливості використання основних успіхів у розробці теоретичних курсів по гендерологии, психолінгвістику, эмотиологии, і навіть і розробити тематики курсових, бакалаврських, магістерських дисертацій. З іншого боку, вони можуть послужити матеріалом для курсів з французької лингвокультурологии й історію французької літератури.

Положення, винесені право на захист:

  1. Протягом з XVII по XX ст. у чоловічій й жіночій комунікативному поведінці, відбитому обраними нами текстах художньої комунікації, домінантною є емоція гніву. У французькій лінгвокультурі актуалізація даної емоції не носить андроцентричного характеру. Для жінок релевантними є емоції суму чи страху.
  2. При вираженні одним і тієї ж емоцій чоловіків і жінок диференційовано актуалізують у мові эмотивный фонд мови. З нашого матеріалу ми в змозі зробити висновок про більшою мірою емоційності французького чоловіки, що дається взнаки у його комунікативному поведінці.
  3. Мова, використовує гендерний ознака, фіксує комунікативне поведінка особистості відповідно до норм й художніх оцінок, властивою і що у певної лінгвокультурі.

4. Гендерний параметр релевантний стосовно діахронічної репрезентації текстів, т.к. вона дозволяє простежити низка змін у чоловічій й жіночій комунікативному поведінці за певний період.

Апробація результатів роботи. Основні стану та висновки дисертаційного дослідження викладено на аспірантські семінарах, на засіданнях кафедри мовознавства ВГПУ, на засіданнях науково-дослідної лабораторії «Мова й послабити особистість», на внутривузовской науковій конференції професорсько-викладацького складу ВГПУ (Волгоград, лютий 2002,), межвузовских наукових конференціях р. Волгограда (ВАГС – ВЮИ, січень 2001 – 2004 рр.), на III Міжнародної конференції «Гендер: мову, культура, комунікація» (Москва, МГЛУ, листопад 2003 р.), на VIII Регіональної конференції молодих дослідників Волгоградської області (Волгоград, ВГПУ, листопад 2003 р.).


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7