Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

АНГЛИЙСКИЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ У РОЗВИТОК: ПОТЕНЦИАЛЬНОЕ СЛОВО, ОККАЗИОНАЛИЗМ, НЕОЛОГІЗМ

Реферат: АНГЛИЙСКИЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ У РОЗВИТОК: ПОТЕНЦИАЛЬНОЕ СЛОВО, ОККАЗИОНАЛИЗМ, НЕОЛОГІЗМ

СПІЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У разі функціонування мови освіту нових слів більше є природний безперервний процес, різні боки якого вимагають описи і узагальнення. Дослідження новоутворень ведеться у різних напрямах: словообразовательном, лексичному, лексикографічному, стилістичному, социолингвистическом, психолингвистическом, типологічне та інших. Ця робота присвячена вивченню діалектики розвитку новоутворень від своїх появи у англійської мови і реалізації мовних потенцій до закріплення мовою й фіксації у загальних тямущих словниках.

Актуальність цього дослідження у тому, що з особливостей розвитку мови є мінливість, детермінована впливом нашого суспільства та що відбувається, насамперед, у мові, потім у мові. Отже, прийняття чи відмови від новоутворень залежить певних соціальних, чинників і комунікативних умов. Слід зазначити, що за наявності досить великої числа робіт, присвячених потенційним словами, окказионализмам, неологизмам окремо, давно відчувається необхідність загального погляду їх зв'язок і діалектику їх розвитку, зумовлену взаємодією мови та промови.

Наукова новизна даної праці полягає у дослідженні діалектики розвитку новоутворень, заснованої на вивченні, як його зовнішньої форми, внутрішнього змісту, і умов реалізації новоутворень у мові і мові. Завдяки цьому підходу у роботі уточнюється статус окказионализма, потенційного слова неологізму у мові мови. Детальний розгляд ролі фонових знань і пресуппозиций, контекстуальної залежності новоутворень у руслі прагмалингвистики дає можливість прозирнути, як контекстуальні умови впливають долю окказиональных утворень.

Діяльність пропонується новий погляд на співвідношення нового і старого в новоутвореннях. Подані у роботі докази можливих шляхів розвитку слів, створених для даного випадку, теж належать до раніше не яке обговорювали. До нових знань з проблем новоутворень слід віднести експериментальні даних про довжині контексту, необхідного і достатньої для декодування сенсу новоутворення.

Об'єкт дослідження – англійські новоутворення (потенційне слово, окказионализм, неологізм).

Предметом дослідження вивчення діалектики розвитку новоутворень, чинника ступеня їх новизну і параметрів контексту, які впливають їх декодування.

Матеріалом для аналізу послужили понад тисячу окказиональных утворень, які почерпнуто з словників, малярських творів сучасних англійських і американських авторів (31 художнє твір із загальним обсягом 10 500 сторінок), і навіть з матеріалів газет та часописів, з допомогою Інтернету як джерела нові значення слів. Вибір джерел фактичного матеріалу обумовлений необхідністю довести, що новоутворення виникатимуть у художніх творах різних жанрів. Інший чинник, обусловивший вибір, був у перспективності появи новоутворень у цьому чи іншому матеріалі (наприклад, психологічний роман, фентезі, політична утопія, філософська казкова епопея, любовний роман).

Мета даної дисертації у визначенні статусу новоутворення, у викритті стадій процесу розвитку новоствореного слова, під час якого реалізуються потенційні можливості мовної системи, із єдиною метою позначення нових об'єктів, понять, процесів. Опис змінюються ознак різного типу новоутворень (як-от, зв'язку з тимчасовим чинником, ступінь новизни, одноразовість, залежність від контексту, наявність автора), дозволить визначити перехід новоутворень з однієї стадії до іншої. Поза тим істотним моментом дослідження є формулювання принципів декодування нового слова.

Досягнення поставленої мети зажадало рішення наступних завдань:

1) визначити статус новоутворень в ланцюжку окказионализм – потенційне слово – неологізм, запровадивши досліджуване явище до кола общелингвистических теоретичних проблем;

2) досліджувати чинники, що впливають породження мови і поповнення лексичного складу мови, і навіть визначити мотиви створення нової слова, безпосередньо пов'язані з комунікативним наміром творця слова;

3) встановити фактори, що впливають актуалізацію нового слова його ознаки;

4) вивчити чинник ступеня новизни в діалектичному розвитку від окказионального освіти до неологизму і класифікувати його типи;

5) описати необхідні умови розуміння змісту новоутворень;

6) досліджувати контекстуальное оточення нового слова, виділити параметри контексту, необхідні і достатні розуміння новоутворень;

7) визначити, як довжина контексту впливає правильність декодування нового слова (з урахуванням наявності або відсутність фонових знань і інтерпретації пресуппозиций).

Аби вирішити поставлених в дисертації завдань використовувалися сучасні методи лінгвістичного дослідження, які включають метод контекстуального аналізу новоутворень з текстів різних мовних жанрів, метод безпосередньо складових, компонентний аналіз, експериментально застосовувалися статистичні підрахунки.

Теоретичною базою дослідження послужили роботи різних вітчизняних і зарубіжних лінгвістів (Н.Д.Арутюновой, И.В.Арнольд, В.И.Заботкиной, Г.В.Колшанского, Е.С.Кубряковой, А.Г.Лыкова, Н.И.Фельдмана; S.Levinson, T.A. van Dijk, J.Lyons, S.J.Shmidt), у яких розглядаються проблеми дихотомії мови та промови, нормативності, і навіть прагматики і когнітивної лінгвістики, контекстуальної семантики і неологии.

Положення, винесені право на захист.

1) Як вихідний матеріал нових слів, що реалізують потреби мови, використовуються переважно (якщо це запозичення), існуючі словотворчі моделі, що, отже, Демшевського не дозволяє відносити новоутворення до ненормативним утворенням.

2) Хід розвитку нового слова (при перетворення його з окказионально-потенциального в неологізм) є стадії розвитку та апробації нового слова у мові, коли створене у разі за існуючими моделям, воно, реалізуючи потенції мови, вступає у розпорядження мовної спільності, втрачаючи одноразовість і творця, але будучи прив'язана вчасно створення, зберігає кілька днів новизну.

3) На різних стадіях розвитку, новоутворення, що має певним набором ознак (належність до промови, творимость, словообразовательная производность, початкова одноразовість, експресивність, новизна лексичного значення, номинативная факультативность, синхронно-диахронная диффузность, приналежність окремому особі і контекстуальна залежність), змінює їх сутність, і роль. Перехід з однієї стадії до іншої обумовлюється втратою приналежність до промови, творимости, одноразовості, номинативной факультативности, контекстуальної залежності й індивідуальною приналежності.

4) Правильне розуміння й декодування новоутворень з тексту виходить з адекватному застосуванні контекстуальных параметрів і безпосередньо детермінується довжиною контексту, і навіть наявністю певних фонових знань у одержувача нового слова.

Теоретична значимість роботи вбачається в розпочатої спробі типізації чинника ступеня новизни лексичних одиниць, описання частотних моделей новоутворень, та розвитку у часі, в виділенні ознак контексту, які впливають правильність декодування новослів, доказі наявності чинників, дозволяють перетворення окказиональных утворень в слова мови.

Практична значимість роботи визначається можливістю використання успіхів у навчальних теоретичних курсах по лексикології, стилістиці і практиці перекладу, соціальній та практиці навчання мови.

Апробація роботи проводилася на науково-практичних конференціях в ТГПУ їм. Л.Н.Толстого в 2001-2003 роках, на всеросійській науково-практичній конференції в ТГУ в 2001-2002 роках. Результати досліджень обговорювалися на засіданні кафедри англійської філології факультету іноземної мов ТГПУ їм. Л.Н.Толстого. Основні спостереження та висновки відбиті на тему дослідження, у шести публікаціях.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6