Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Мовний портрет соціальної групи студентів-філологів

Реферат: Мовний портрет соціальної групи студентів-філологів

Мовний портрет соціальної групи студентів-філологів

СОДЕРЖАНИЕ

Запровадження……………………………………………………………………

Розділ 1. Мовний портрет соціальної групи студентів-філологів: спроба визначення поняття………………………………………………… .5

1.1. До питання компонентном складі мовного портрета соціальної групи …………………………………………………………………………… 5

1.2. Соціальний компонент мовного портрета студента-філолога в білінгвальної середовищі …………………………………………………………… 8

1.3. Результати дослідження нормативного компонента мовного портрета студентов-русистов ……………………………………………………9

Розділ 2. Сопоставительный аналіз параметрів мовного портрета нефілологів і студентов-филологов……………………………………12

2.1. Особливості нормативного компонента мовного портрета нефілологів в білінгвальної середовищі України ……………………………….12

2.2. До основних рис нормативного компонента мовного портрета студентів-філологів …………………………………… .15

2.3. Про один із шляхів ефективного формування професіоналізму філолога ………………………………………………… .18

Висновки…………………………………………………………….

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Йдеться людини – це її вербальний портрет. Йдеться цілої групи або ще ширше – соціальної прошарку суспільства - становить мовної портрет соціальної групи. У ХХ – ХХІ століттях, коли слово, переконливе, конструктивне, у людському взаємодії набуло першочергового значення (всі питання глобального значення вирішуються на здебільшого за круглим столом, у діалозі), підвищену увагу до мовному портрета мовної особистості або цілої соціальної групи цілком виправдана.

Щоб формувати покоління людей, здатні жити безконфліктно і дійти згоди з допомогою слова, у шкільництві навчають як читати, писати, вважати, а й правильному мовному взаємодії. Невипадково після багатьох десятиліть в шкільні програми знову введена риторика, а університетські навчальні плани – теорія комунікації, основи риторики та культури мови.

Тільки специалист-филолог високій кваліфікації здатний реалізувати завдання формування в підростаючого покоління мовної, мовної, соціокультурної і діяльнісною компетенцій, у процесі підготовки такого фахівця важливо знати ті «точки», які потребують постійному вплив ними, щоб інтенсивно формувати професійну компетенцію, щоб виробляти професійний стереотип - побачити й усувати помилки чи недоліки у свого і чужого промови. Знання характерних властивостей мовного портрета соціальної групи студентів-філологів сприятиме цілеспрямованої роботу з вдосконаленню мовної, мовної і комунікативної компетенцій майбутнього вчителя.

Саме тому предметом нашого дослідження став мовної портрет студентів-філологів в білінгвальної середовищі.

Теоретичевкую основу нашого дослідження склали роботи педагогів Ю. Бабанского, З. А. Ветвицкой, І.А. Зязюна, І.Дз. Багаевой та інших., у яких вчені освітили сутність поняття «професіоналізм у педагогічній діяльності»; лінгвістична база дослідження формувалася з урахуванням праць В.В. Виноградова, Т.Г. Винокур, Л. П. Крысина, Т. М. Ніколаєвої, М. У. Панова, Т.Ф. Шмелевой та інших. Ідеї мовного портрета окремої мовної особистості, і навіть соціальної групи, висунуті і реалізовувалися на роботах учених, стали орієнтиром у визначенні компонентного складу мовного портрета загалом і жителів конкретної соціальної групи. Лингвистические параметри нормативного компонента мовної особистості білінгвальної середовищі України, достойні роботах И. К. Бєлодєда, Г.П. Їжакевич, Н.Г. Озеровой та інших. було розглянуто нами і включені у порівняльний аналіз мовного портрета соціальної групи студентів-філологів.

У ході дослідження було використано такі методи: теоретичні – аналіз педагогічної і лінгвістичної літератури, емпіричні – спостереження над промовою студентів-філологів в процесі і внеаудиторное час; анкетування студентів, рейтинг серед викладачів; метод статистичної обробки даних - прямий підрахунок.

Розділ 1. Мовний портрет соціальної групи студентів-філологів: спроба визначення поняття

1.1. До питання компонентном складі мовного портрета соціальної групи. Проблема мовної лич ности і його мовного взаємодії різних соціальних умовах є одним із самих досліджуваних у сучасній науці. Саме людина, його дії і взаимодей ствие зі світом та громадянським суспільством стали об'єктом інтересів учених кін ца XX - початку ХХІ в.

Теоретическую базу вивчення конкретних мовних осіб і дослідницьких робіт зі створення мовних портретів соціальних груп подготоволи праці Виноградова В.В., Караулова Ю.Н., Сироткиной О.Б., Шмелевой Т.Ф., Седое К.Ф, Инфантовой Г.Г., Кузнєцової Л.К., Млатова М. В і багатьох інших учених.

Особливо у цьому аспекті ідея фонетичного портрета, висунута у середині 1960-х років сучасності М. В. Пановим і втілена їм у ряді фонетичних портретів політичних діячів, письменників, учених ХVIII - ХХ ст. [22, 21]. Пізніше Л. П. КРИСІН відзначить значимість цієї роботи, ідея якої привернула увагу громадськості учених, була підхоплена і розвинена, отримавши форму мовного портрета [5; 6; 14; 16].

Звертаючись у нашій дослідженні до проблеми вивчення мовного портрета соціальної групи студентів-філологів, ми виходили з напрацювань учених [7; 10; 13; 17; 20], проаналізували їхні праці і спробували прояснити сутність поняття «мовної портрет».

М. У. Панов, створюючи фонетичний портрет окремої особистості, розмірковує так, що це особа характеризується приналежністю до того що чи іншому поколінню, певному соціальному прошарку і соціокультурної прошарку, отже, відбиває промови певні залишались культурні традиції (театральні, поетичні, побутові тощо.), відбиває локальні мовні особливості та інших. [22: 14, 59, 159, 253, 418]. Тож можна зрозуміти, що у мовної портрет соціальної групи має входити соціокультурний компонент. Описуючи нормативні фонетичні елементи мови і відхилення від норм, учений в такий спосіб стверджує нормативний компонент в мовному портреті.

Л. П. КРИСІН досліджує мовної портрет сучасного російського інтелігента і описує вже характерні фонетичні, лексичні і речеповеденческие ознаки социально-речевого портрета цього населення, та заодно пильна увага приділяє що й соблюдению/несоблюдению норм мовного етикету [17, 32]. Отже, вимальовується речеэтикетный компонент.

Т. М. Миколаєва порушує питання побудові таких мовних чи, у її термінології, социолингвистических портретів, де б компонент, що характеризує тактику мовної поведінки: вибір одних елементів (з пар чи низки варіантів) і вживання в промови залежно та умовами спілкування [21, 44]. Тож можна стверджувати, що Т. М. Миколаєва вводить коммуникативно-стилистический компонент мовного портрета. Такий компонентний склад мовного портрета на нас буденною і правомірним, що свідчить і наше дослідження, проведене рамках СумДПУ им.А.С.Макаренко серед студентів-філологів.

Студентам запропонували виділити типи коммуникантов, які, на думку, перебувають у живому студентському середовищі. Майбутні філологи виділили і описали такі типи коммуникантов:

1. «Ідеал» - володіє нормами російської мови, легко входить у комунікативний контакт, інформативний зі спілкуванням, вміє запросити інформацію; виявляє гнучкість і уникає конфліктів; має культурою слухання. Анализирует свій і чужий мовленнєвий поведінка, правильно оцінює його й робить висновки.

2. «Новатор»- інформативний зі спілкуванням, але небагатослівним. Не охоче входить у комунікацію, хоча щоразу відкриває щось нове, впевнений у собі. Соблюдает мовні норми і норми мовного етикету.

3. «Хорошист» - має характеристиками «ідеалу», але частіше припускається помилок, сам їх помічає і виправляє.

4. «Прихований талант» - правильно й логічно мислить, але відчуває складне становище в мовному оформленні думки – бракує словникового запасу; термінологічна апарат – в пасивному словниковому запасі і ніяк не перетворюється на активний.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5