Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Про коректності застосування кількісних методів у психолого-педагогічних дослідженнях

Реферат: Про коректності застосування кількісних методів у психолого-педагогічних дослідженнях

ГОУ ВПО «ВГПУ»

Психолого-педагогический факультет

РЕФЕРАТ

На тему:

Про коректності застосування кількісних методів у психолого-педагогічних дослідженнях

Выполнил: Р. І. Остапенко

Воронеж

2011

Запровадження:

У рефераті приділяється увагу питанням якості багатьох дисертаційних досліджень з психології та педагогіці, зокрема говориться про зниження методологічного рівня певної кількості дослідників при застосуванні математико-статистичних методів у психолого-педагогічних дослідженнях. Вказується вимушені математичної підготовки майбутніх педагогів та психологів з основними ідеями і методами у сфері математичних наук у межах компетентностного підходу.

Ключове слово: математичні методи, статистика, педагогіка та колективна психологія, дисертація, кореляція, адекватність, компетентність.

Проблема якості наукових досліджень про по психолого-педагогическим спеціальностями останнім часом предмет уваги багатьох учених (А. А. Деркач, Ю. М. Забродін, У. І. Загвязинский, А. А. Марголис, Є. У. Ткаченко, Д. І. Фельдштейн та інших.).

Аналіз дисертаційних досліджень з психолого-педагогическим спеціальностями, проведений Д. І. Фельдштейном, показав, що «реальний стан педагогічних і психологічних досліджень при різному, зрозуміло, рівні їх проведення відповідає багатьма суттєвими параметрами вимогам, які висуваються сучасної дійсністю, характеризуясь заниженою планкою цих вимог» [5, С.63]. Зокрема, автором відзначається, що у дослідженнях із педагогіки і психології «має місце вузький науковий кругозір і наївний емпіризм багатьох здобувачів . експериментальна сліпота, яка полягає у слабкої прогнозованості результатів досвідчених розробок, їх доречності, обгрунтованості, глибину та ефективності впливу, недостатня коректність застосовуваних методів і методик» [5, С.65].

А. А. Деркач, розглядаючи проблеми якості дисертаційних досліджень з педагогіці і психології, розгорнуто свідчить про недоліки емпіричну частини з цих робіт. Він - пише, що «багатьом дисертацій характерно невідповідність заявленого і використаного діагностичного інструментарію і статистичних методів аналізу даних. З іншого боку, часто здобувач заявляє про використання певних методів аналізу (кореляційного, факторного, кластерного тощо.), а описі відповідні результати відсутні. В багатьох випадках здобувачі показують «кореляцію» «всього з усім» без належного змістовного пояснення взаємозв'язків. Деякі автореферати відрізняє або повну відсутність числових даних, або надмірне кількість числових даних без належного аналізу. Диссертанты бувають недбалі й у описі результатів й у описі результатів дослідження: частка у відсотках може дорівнювати дробному числу респондентів; не вказується значимість виявлених відмінностей; дані не співвідносні з межами низкой/высокой виразності (з урахуванням стандартних інтервалів чи норм конкретної вибірки)» [2, С.99].

Ю. М. Забродін описуючи сучасний стан практичної психології у Росії, зазначає, що «однією з основних проблемних точок в практичної психології стало зниження ролі сучасних інформаційних і математичних методів у психології, що веде до збільшення розриву між рівнем накопичення, оброблення і інтерпретації даних, невисокий рівень їхнього достовірності» [3, С.5].

А. А. Марголис і І. У. Коновалова підкреслюють, що «найбільші труднощі майбутні психологи відчувають у виконанні аналитико-прогностической діяльності, інтерпретації одержуваних даних, рефлексії своєї діяльності» [4, С.15].

Наведемо конкретний приклад некоректного застосування математичного методу в психолого-педагогическом дослідженні. У психологічних і педагогічних дослідженнях як доказ впроваджуваних розробок використовується кореляційний аналіз як із методів математичної статистики. Коефіцієнт кореляції розробили понад століття тому і одна із популярних методів серед психологів. Так за даними А. У. Воробйова кореляційний аналіз використовують у 24% вітчизняних і 21% зарубіжних дослідженнях [1]. У авторефераті дисертації на здобуття ученого ступеня доктора психологічних наук пишеться: «Результати кореляційного аналізу свідчили у тому, що експериментальна і контрольна групи студентів початку експерименту за рівнем розвиненості професійного свідомості людини та дієвості психологічних механізмів, істотних статистично без значних відмінностей або не мали». І далі автором після експерименту виходячи з тієї самої кореляційного аналізу між структурними компонентами професійного свідомості обгрунтовується ефективність психологічних механізмів. Отже, кореляційна зв'язок чи кількість кореляційних зв'язків, виявлених між явищами, виконують роль критерію розвитку чи формування сопоставляемых явищ, та хіба то, можливо наявність зв'язку бути доказом будь-якого впливу?

Кореляція виникає, коли зміна однієї перемінної супроводжується зміною інший. Корреляционная зв'язок як «співвідношення» нічого нам вона каже про наявність причинно-наслідкової залежності. З цього приводу жартівливо писав Дж. Наэм, що «якщо одне явище справді викликає інше, то між двома явищами існує кореляція, наприклад, якщо повороті вимикача загоряється лампочка, отже, між вимикачем і загоранием лампочки існує кореляція. Але якщо півень кукурікає і сонце піднімається щоранку, а тому означає, що сонце піднімається оскільки півень кукарекнет, хоча між двома явищами існує статистична кореляція [3, C.277].

Взагалі за застосуванні кореляційного аналізу треба враховувати, безліч моментів:

1. Результат кореляції залежить насамперед від шкали з допомогою якого було обмірювано ту чи іншу властивість (об'єкт). Для номинативных змінних використовується критерій


Схожі реферати

Статистика

[1] 2