Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Управління науковими дослідженнями до НДІ і ВУЗах

Реферат: Управління науковими дослідженнями до НДІ і ВУЗах

Запровадження

Формою здійснення та розвитку науки є наукове дослідження, т. е. вивчення з допомогою наукових методів явищ і процесів, аналіз впливу них різних чинників, і навіть вивчення взаємодії між явищами із єдиною метою отримати переконливо доведені й придатні науці і практики рішення з максимальним ефектом.

Мета наукового дослідження — визначення конкретного об'єкту і всебічне, достовірне вивчення його структури, характеристик, зв'язків з урахуванням розроблених у науці принципів, і методів пізнання, і навіть отримання корисних для діяльності результатів, запровадження у виробництво з подальшим ефектом.

Основою розробки кожного наукового дослідження є методологія, т. е. сукупність методів, способів, прийомів та його певна послідовність, прийнята розробки наукового дослідження. У кінцевому підсумку методологія — це схема, план рішення поставленої науково-дослідної завдання

Наукове дослідження має розглядатись у безперервному розвитку, базуватися на ув'язці теорії з практикою.

Наукова діяльність виявляється у різних організаційних формах: фундаментальна, відомча, вузівська. Її регулювання складає основі певної законодавчої бази для.

Органи, що визначають пріоритетні напрямки розвитку науки

Міністерство науку й освіти визначає пріоритетні напрямки розвитку науку й техніки; організує роботи у сфері дозволу найважливіших науково-технічних проблем; здійснює міжгалузеву та міжрегіональну координацію для формування державної науково-технічної політики; стверджує номенклатуру спеціальностей науковців; координує роботи з формуванню та використання державної фінансової системи науково-технічної інформації; готує пропозиціями щодо присвоєння науковим організаціям статусу державних центрів і т.п.

Міністерство також здійснює державну акредитацію наукових організацій за поданням органів виконавчої. При здійсненні своїх можливостей міністерство взаємодіє зі Української академії наук, галузевими академіями, іншими науковими співтовариствами.

Наукова організація

Наукова організація – юридична особа незалежно від організаційно-правовою форми і форми власності, і навіть громадське об'єднання науковців, яке здійснює як основного наукову чи науково-технічну діяльність й підготовку науковців. Це науково-дослідні організації; наукові інституції вузів; дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, проектно-технологічні організації. Учреждаются на основі державної акредитації й видачі відповідних свідчень.

Управління науковими організаціями складає базі поєднання державного регулювання і самоврядування, тобто. не більше, не що порушують свободу наукового творчості. При установі наукових організацій затверджуються їх статути. Керівники державних організацій призначаються або обираються відповідно до їх статутами. Органи виконавчої, учреждающие їх, здійснюють контролю над ефективним використанням ними наразі державного майна.

Центральне місце у системі наукових організацій належить Академії Наук. вона є вищим науковим установою і становить самоврядну організацію, діючу з урахуванням законодавства і власного статуту.

Вузівська наука – прояв ефективне використання наукового потенціалу вузів паралельно з рішенням освітянських та виховних завдань. Державна і фінансова дисципліна під час проведення наукових досліджень про забезпечується керівниками вузів. Виконавці: серед професорсько-викладацького складу, докторанти, аспіранти, стажисти. До наукової праці залучають студентів.

Систему керування в НИО і ВУЗах

Нині існують найрізноманітніші організації, які займаються науковими дослідженнями і які можна зарахувати до розряду НИО.

З існуючих типів науково-дослідницьких робіт, все НИО можна класифікувати організацію, осуществлящие:

· фундаментальнне дослідження;

· прикладнне дослідження;

· розробку і впровадження нової техніки.

У цьому академічні інститути і нові заведення мають працювати на прикладні галузеві інститути. Але така схе мало кілька застаріла, оскільки вузи і институтн Академії наук годину то займаються й прикладними дослідженнями, а прикладні отрасле шиї інститути нерідко ведуть фундаментальні дослідження.

В усякій НИО, як і установі, є директор (ректор) та його заступники, які вирішують питання керівництва всієї хірургічної роботи, використовуючи при цьому різні отделенния апарату управління служби, частина у тому числі - суто бюрократичні.

Як у кожному установ, в НИО є кадри, бухгалтерія, плановий відділ, канцелярія, забезпечувати всім необходимнм виконання наукової праці, - це відділ матеріально-технічного постачання, відділ устаткування, відділ контрольно-вимірювальних приладів, відділ стандартизації, інформаційний відділ (ОНТИ), патентно-лицензионный відділ, відділ впровадження, видавничий відділ, відділ техніки безпеки, пожежна служба, охорона тощо. І, сучасна НИО повинен мати щось виробниче - опытний завод чи дослідне виробництво, конструкторське бюро.

Проте чільне місце у структуро НИО займає наукове підрозділ, діяльність якого полягає разом із іншими та визначає обличчя всієї організації у цілому. Це підрозділ ,у різних НИО називається по-різному - лабораторія, відділ, сектор. Найчастіше - це лабораторія.

Така лабораторія є, у разі повинна представляти, за наявності нормального мікроклімату, единий науковий колектив. На ідеальному варіанті - єдину наукову школу в идейно-научном і світоглядному сенсі. До того існують суто формальні ознаки лабораторій - це наявність наказу про її, наявність штатного розкладу, фонду зарплати, місце у загальної структури НИО, кошторису доходів і витрат, вихід на зв'язку з директором як ланцюгом між лабораторіями і т.д. Зазвичай лабораторія НИО у собі має 40-60 людина. а часом 200 людина і навіть більше, особливо там, де використовується громіздке наукове устаткування типу лінійного прискорювача, синхрофазотрона.

У кожній НИО є жоден десяток лабораторій, відділів, секторів, однак їхня кількість визначається першу чергу розрядом (класом), якого дана організація належить.

Основний наукової еденицей вузу є кафедра, коли він можуть існувати проблемні і галузеві лабораторії. Загалом у Харківському університеті зазвичай більше 90 кафедр, які різняться один від друга місцем, займаним в організаційну структуру університету, кількістю співробітників та його кваліфікацією, величиною займаній площі, важливістю і обьемом НДР.

Якщо казати про лабораторіях, як "про научннх підрозділах НИО, їх можна розділити на основні і допоміжні.

Основні - це лабораторії, що дають "на-гора" наукову продукцію, тобто те, що виходить поза стіни НИО як наслідок її діяльність. Вони, насамперед, визначають виконання планової наукової тематики, записаній за лабораторією. У разі одне з основних ла бораторый є головним. Зазвичай, у планах НИО за лабораторією записано від однієї близько трьох тим. Звісно, в ідеалі - коли маємо одну тема.

За виконання наукової тематики НИО здійснює певні відносини:

внутрішні - темі присваиваетоя номер чи шифр, призначаються научннй керівник і виконавці теми,

зовнішні - наявність постанов выщестоящих органів, догово- рів з заказниками і субпідрядниками, планів впровадження, які, своєю чергою, повинні затверджуватися галуззю, Міністерством образо вания України, Президія АН Украйни, КНТП Украйни чи Кабінетом Міністрів відповідно.

Вспомогательныее лабораторії - це, що забезпечують роботу основних лабораторій у отриманні наукових результатів.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2