Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Аграрні кризи

Реферат: Аграрні кризи

Зміст

Запровадження 2

I. Аграрні кризи: історичний аспект 5

1.1 Аграрні кризи у світовій економіці . 5

1.2 Аграрний криза у Росії кінці XIX – початку XX ст. Столыпинские реформи 7

1.3 Історичні уроки колективізації 11

1.4 Аграрний криза у СРСР кінця 1950-х років . 16

II. Причини сучасного аграрного кризи у же Росії та умови подолання 21

2.1 Загальні особливості і сучасного аграрного кризи . 21

2.2 Сучасне стан агропромислового комплексу . 22

2.3 Продовольча незалежність країни 25

III. основні напрями виходу Росії з кризиса.Антикризисные заходи 29

Укладання 33

Список використовуваної літератури 34

Додаток . 35

Запровадження

За наявними визначень криза є важке перехідний стан. Що ж до поняття аграрного кризи, то радянської політекономії він полягав в властивому капіталізму перевиробництву сільськогосподарської продукції з супутніми йому негативними явищами.

Процес відтворення сільському господарстві тісно переплітається з процесом відтворення у промисловості. Тому сільському господарстві, як інші галузі господарства, відчуває у собі удари загальних економічних криз. До того ж, сільського господарства властиві специфічні аграрні кризи. Вони розтягуються на цілі десятиліття, існуючи самостійна явище поруч із економічними кризами надвиробництва, які мають періодичний характер. Наприклад, криза, що виник разом із промисловим кризою 1873 і що охопив Західної Європи, Росію, та був та, тривав, то загострюючись, то кілька пом'якшуючись, незалежності до середини 90-х рр.

З розвитком державно-монополістичного капіталізму однією з проявів аграрного кризи стають антикризові заходи держави, створені задля обмеження сільськогосподарського виробництва та для підтримки певного рівня сільськогосподарських цін за її тенденції до зниження. Наприклад, з появою в 1948 нового тривалого кризи у США було відновлено аграрне законодавство, спрямоване на скорочення посівних площ, підтримку сільськогосподарських ціни рівні і субсидування експорту по демпінговими цінами, що загострило протистояння між капіталістичними странами-экспортёрами. Політика підтримки сформованого раніше рівня сільськогосподарських цін стримувала скорочення сільськогосподарського виробництва та суперечила заходів із його обмеження. Великі господарства, отримали більшість урядових коштів, використовували їх задля інтенсифікації сільського господарства. Антикризова політика є суттєвою частиною загальної економічної політики держави й на етапі.

Що стосується побудованому соціалістичному таборі суспільному ладу про аграрному кризу вітчизняна наука вважала за краще невтомно говорять. Насправді сучасний системну кризу, його складова - аграрну кризу, виник саме на надрах цього табору з початком економічних експериментів над російської селом. Причому проявлявся цю кризу по більшу частину у важкій, безправному, принизливому становищі радянського селянства.

Аграрний криза був явно визначений існуючої системою хоча б тому, що людина, позбавлений права власності, отже, економічної свободи, ні зацікавлений у продуктивному праці, хазяйському ставлення до нічийною землі, залишався байдужим до нової громаді, повністю що відібрала у селянина право власності - цієї фундаментальної громадянського прав людини.

Вихід із аграрного кризи, який посилився внаслідок серйозних тактичних прорахунків із стратегічним курсом проведених ліберальних реформ, перебуває в шляху про ринкову трансформацію відносин власності, забезпечення пріоритету приватного землеволодіння, формування в селі шару культурних господарів. Такі господарі, від початку взяли на озброєння принцип підприємницької діяльності, овладевающие ринковим механізмом, вміло реалізуючи право приватної власності в індивідуальної приватизації та колективних її формах, й у нинішній кризової ситуації забезпечують стабільний і ефективний розвиток країни. Тому реальні зрушення у подоланні кризи можливі навіть у процесі непослідовною реалізації із стратегічним курсом аграрній реформі, дає позитивні зміни в усій системі сільськогосподарських відносин, в посиленні мотивації до ефективної землеробській діяльності, в усуненні того важкого матеріального і що особливо важливо, морального, правового становища, де було селянство.

Метою згаданої роботи є підставою, розглянувши історичний огляд найяскравіших світових воєн і вітчизняних аграрних криз, можливість перейти до сьогоднішнім проблемам вітчизняного сільського господарства і коротко охарактеризувати можливі заходи подолання.

I. Аграрні кризи: історичний аспект

1.1 Аграрні кризи у світовій економіці

Світова історія рясніє прикладами різноманітних аграрних криз. Але із усіх світових аграрних криз найяскравішим представляється криза, що мав місце наприкінці двадцятих – початку тридцятих років минулого століття – зокрема оскільки проведена американським урядом антикризова політика спромоглася в стислі терміни виправити стан справ. Тим більше що до початку реформування ситуація виглядала для Америки загрозливо…

1929-е – 1932-е роки увійшли до історію США як "Велика Депресія". Саме на цей час США охопив економічну кризу, який розпочався з падіння курсів акцій на Нью-Йоркській біржі. Промисловий криза переплітався з аграрним. Збір пшениці упав 36%, кукурудзи – на 45%. Для підприємств сільськогосподарські продукти знизилися на 58%, причому більше 40% фермерських доходів йшло погашення заборгованості і податки. Небувала країни посуха в 1930 р. знищила врожай у 30 штатах. Але посуха не зупиняє зниження цін сільськогосподарський продукцію.

Становище у країні було критичним. І було приймати термінових заходів. Такими заходами стала програма з так званого «Нового курсу», прийнята адміністрацією президента Рузвельта.

Однією з важливих законів "Нового курсу" є закону про регулюванні сільського господарства, ухвалений Конгресом США на початку 1933 року, напередодні оголошеної фермерами страйки. На його проведення було створено Адміністрація регулювання сільського господарства, так звана ААА. Для подолання аграрного кризи закон передбачав заходи підвищення ціни сільськогосподарську продукцію рівня 1909 – 1914 рр. У тому числі:

1. скорочення посівних площ, і поголів'я худоби. За кожен незасіяної гектар фермери отримували компенсацію та, кошти, які мобілізувалися з допомогою податку компанії, податку борошно і податку бавовняну пряжу. На момент запровадження такого заходи які були ціни на всі зерно робили вигіднішим його використання кронштейна як палива, й у деяких штатах збіжжя та кукурудзу спалювали замість дров і вугілля. Винищенню продукції сприяла і посуха, значно скоротив врожай;

2. надзвичайні заходи для фінансуванню державної фермерської заборгованості, що до початку 1933 року досягла 12 млрд. доларів;

3. інфляційні заходи. Уряд отримувало право девальвувати долар, ремонтезировать срібло, випустити на 3 млрд. доларів казначейських квитків, державних облігацій. Через війну фермери за 1933 –1935 рр. отримали кредити більш як за 2 млрд. доларів, і продаж збанкрутілих ферм припинилася.

Проведення цього закону призвела до того, що заорали 10 млн. акрів засіяних бавовною площ, знищили 1/4 всіх посівів. За 1 перший рік чинності ААА забито 23 млн. голів рогатого худоби і 6,4 млн. голів свиней. Отже, вдалося підвищити ціни на всі сільськогосподарську продукцію та поліпшити становище у аграрному секторі – доходи фермерів зросли на 50%. Завдяки позикам багато фермери не впоралися із кризою. Однак близько 10% всіх ферм розорилися і було продані з молотка. Заходи, передбачені Законом регулювання сільського господарства, передусім торкалися дрібні фермерські господарства, оскільки великі могли скоротити посіви з допомогою малоплодородных земель, компенсуючи ці втрати поліпшенням обробки хороших земель, купівлею сільськогосподарських машин і добрив, домагаючись підвищення продуктивності і збільшення одержуваних продуктів. Льготными кредитами могли користуватися такі конкурентоспроможні ферми, необтяжені боргами. Отже питому вагу дрібних фермерів на продовольчому ринку скоротився. ААА посилила процес диференціації у селі. Великі сільськогосподарські монополії і фермери мали більший прибуток від підвищення цін. Завдяки цьому процес концентрації земельної власності посилився.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7 8