Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Історія грошей немає та банків

Реферат: Історія грошей немає та банків

З дер жа ние ра бо ти:

Запровадження 3

Еволюція грошей 4

Грошове звернення української й форми розвитку . 9

Грошова система і еволюція грошей 9

Типи грошових систем 10

Банки – найвище досягнення економічної цевилизации 12

Становлення та розвитку 12

Роль банків . 17

Укладання . 20

Список використовуваної літератури: 21

Вве де ние.

Під уни вір саль ным сло вом “день гі” по ні мало ет ся мно ж ст у їх раз але вид але стей, раз чи чаю щих ся ві будинок “де неж але го мало ті риа ла”, шпп зі ба ми про ра ще ния, ис поля зо ва ния, уче та де неж іншої мас сы, віз мож але стью пре вра ще ния од них форм де млостей в дру гие. Якщо ві тие еко але ми чого ских від але ше ний при ве ло до эво лю ции де млостей від “то вар но-эк ві у стрічок ных” до кре дит ных, бу маж ных, элек трон ных, пла сти до вых.

Про цесс де неж але го про ра ще ния, а як і сам кін троль над де неж ны ми середовищ ст ва ми, ста чи ос але виття для раз ві тия бан ков ско го де ла. Бан кі, бу ду чи хра ні ті ля ми, рас по ря ді ті ля ми хра ні мых де неж ных коштів, ре гу чи ру ют їх дви ж ние, пе ре ме ще ние, про рот, рас хо до ва ние по тре бо ва нию сво їх кли ен тов. Бан кі віз нік як ча ст ные, кому заходів чого ские про ра зо ва ния, перед ставши ляю щие елі мін ти то вар но-ры ноче іншої струк ту ры. Го су дар ст вен ные бан кі співаючи ві лисій го раз до поз ж. У зі циа чи сти чого ской сфе ре хо зяй ст у ва ния зі київ уро вень мо але з лиз мало при вів до то му, що рес пуб чи кан ские і ме ст ные бан кі прак ти чого ски перед ставши ля зі бій від де ле ния Цен тро бан ка. Кро ме то го держ банк був під чи нен за середовищ ст вен але пра ві тель ст ву і ми ні стер ст ву фі нан сов, тобто. віз нік ла біс кін троль ная фі нан зі вая оли гар хия. Пре дель ная цін тра через ция бан ков ской сис ті ми име ет свою при тя га тель ную сто ро ну для від дель ных еко але ми чого ских субъ ек тов. Де неж ная сис ті мало на хо ді лася в еди ных ру ках що у зво ля ло по давши лять ін фля цию, ста бі чи зи ро вать де неж ное про ра ще ние, сдер жи вать зростання внеш не го го су дар ст вен але го дол га, уда ва лось осу ще ст в лять прак ти чого ски біс про цент ное кре ді то ва ние держ перед прия тий. Хо тя бан ков ская сис ті мало при су зара лю бій еко але ми ке але толь до вусом ло ві ях ры ноче іншої еко але ми кі вона при про ре та ет роль цін траль але го зве на.

Эво лю ция де млостей.

Якщо де ле ние тру так на ря ду з раз ві ти їм про з у ді тель іншої сі лы чого ло ве ка, рез до рас ши ревіння шим до б вае мых їм благ,по ро ді з треб ность в про ме не про дук та ми тру так. Пер у на чаль це був про стій на раль ный про ме нод іншої ве щі на дру гую, до то рый не біль ших мас шты бах зі хра ніл ся досі і з вагу тен під на зва ні їм “бар тер”. У та кому то ва ро про мін ном ак ті про так жа од але го то ва ра б ла ні з беж але з пручи ж з ку п лей дру го го. Що й казати до са ет ся про пір ций, в до то рых про ме ні ва лисій то ва ры, всі вони фор ми ро ва лисій сти хий але, під влия ні їм про стоячи тельств. Мав ме 100 і при ме тив ный торг, аз ред ставши ле ние про эк ві ва стрічок але сти про ме на фор ми ро ва лось ис хо дя з ред до сти благ,на стоячи тель іншої по треб але сти у яких і поза витрат з їхньої про з вод ст у.

По ме ре уве чи чого ния об е мало про мін ных опе ра ций і ріс та ния раз а про ра зия про ме ні вае мых то ва рів на раль ный про мін по прин це пу “то вар те що вар” ста але вив ся все бо лее за працю ні тель ным, при у дил до по ті рям вре мя і по позов кому пань е новий чи так до пручи мым убыт кам, ес чи ско ро пір тя щий ся то вар за ле жи вал ся. Мож але перед по ло жити, що ні до то рые не було за дач чи шиї про давши це під уг ро зой гі бе це ва ра чи з від чаю ния ме ня його не так на нуж ный, але в хо до виття то вар, що те вже про ме нять хо до виття то вар на не про хо ді мый. Тим са мым ви де чи лисій хо до шиї то ва ры–по середовищ ні кі, ви сту пивши шие в ро чи перекл вых “то вар ных” де млостей. Мно го разів ное ис поля зо ва ние хо до вых то ва рів в ка чого ст ве по середовищ ні ков де ла ло їх вдвой не хо до ви ми, по це му про пір ции, в до то рых вони про ме ні ва лисій на дру гие то ва ры, при про ре та чи вус тієї чи вый ха рак тер, що у зво ля ет го у рить про ро ж де нии “то ва ров-эк ві ва льон тов”, що вони ще бо лее за кре п ля через зі бій роль і функ ции то вар ных де млостей. Бла го так ря та кім день гамір про цесс ку п чи про так жи раз де ля ет ся в про країн ст ве й у вре ме ні, а са ми то вар ные день гі ста але вят ся рахунок ны ми еди ні ца ми, фор ми рую щі ми мас штаб цін ві де до чи чого ст ва де неж ных еди ниць, до то рые при хо дит ся пла тить за при про ре тае мые то ва ры.

Те вар ные эк ві ва льон ти, ис поля зо вав шие ся людь ми в ві де то вар ных де млостей, край неодноразово а про раз ны і мно го чис леї ны. Сре ді них упо ми на ют ся худобу, до жи, ме ха, та бак, бу сы з ра ку шек, су ше ная ры ба, зер але, ві але. Про при ме не нии “ме хо вых” де млостей в Ріс ці сви де тель ст ву ет на зва ние древ не русич ской де неж іншої еди ні цы “ку на”, бе ру щей своє про ис хо ж де ние від ме ха ку ні цы.

Так лее на чи на ет ся по позов наи бо лее удоб ных то вар ных де млостей, зі про у ж дае мый від ка зом від мало ло транс пір та бель ных, з на ши ваю щих ся, не од але рід ных де млостей. На де неж ную арі ну ви хо дят злитий кі з ме ді, брон зы, а й за тим — се реб ра і зо ло та. Бо за доб ные ме таль чи чого ские злитий кі чи ша лисій функ ции соб ст вен але це ва ра і ста але ві лисій дишь про мін ным эк ві ва льон тому, то пра у заходів але ут вір чекати, що їх про чи ке і ро ді лисій день гі у цьому смыс ле, в до то ром це сло у по ні мало ет ся в на стоячи щее вре мя.

По сте пін але ос новий ны ми де неж ны ми мало ті риа ла ми ста але вят ся зо ло те й се реб ро, з до то рых чого ка нят ся мо не ти раз але го дос то ін ст ва. У Кі ївши ской Ру сі чого кан ка та ких мо немає на ча лася в Х ве ке. У вре мя мон го ло-та тар ско го ярма від дель ные ріс сий ские кня ж ст ва чого ка ні чи свої мо не ти, од але вре мін але име ла хо ж де ние “тінь га”, від до то рій і про изош ло на зва ние ріс сий ских де млостей. З се реб ря ных злитий ков в XIII ве ке ру бі лисій шмат кі, по лу чив шие на зва ние крб лей.

Після русич ски ми “грив на ми” і “новий го рід ка ми” в на ча ле XVII ве ка в Ріс ці вус та але ві лася ста биль ная еди ная мо та “до пий ка”, на кликаний ная як за то му, що у неї було від чого ка нен всад нік з шахта їм. Ко пий ка, ве сивий шая 0,68 грам мало і з стоячи щая з чис то го се реб ра, перед ставши ля ла у те вре мя до воль але цін ную мо не ту, по то му кро ме неї хо ду б з лу до пе еч ная “день га” і чіт верть до пе еч ная “по луш ка”. По те ріс сий ская мо немає но-де неж ная сис ті мало по підлогу ні лася се реб ря ным ав ти ном, грив іншої, підлогу ти іншої, чер он цем. Але це ло вже у пет рів ские вре ме на.

Че кан ка зо ло тых мо немає з сте пін але мо але з чи зи ро ва лася го су дар ст вом, до то рої по лу чи ло віз мож ность при палі вать до хід від цього опе ра ции, так на зы вае мый затінок про раж. Не смот ря на дос то ін ст ва зо ло та, в ка чого ст ве де млостей у не го є договір зна чи тель ный не дос та струм. Зо ло то — мяг київ ме талл. По це му мо не ти з не го б ст ро сну ши ва ют ся, ті ряя перекл у на чаль ную стои мость, пе ре ста ют бути підлогу але цін ны ми. Осо бен але б ст ро з але су під вір га лисій крейда киє раз мін ные мо не ти, що з ве ло до не про хо ді мо сти і віз мож але сти за ме ны їх мо та ми з дру го го ме таль ла (на при заходів, з ме ді). Впо слід ст вии, навчай ти вая ми мо років ность ви підлогу не ния день га ми сво їй за середовищ ні чого ской функ ции, круп ные мо не ти в про ра ще нии б через ме не ны “бу маж ка ми”, маю щі ми внут рен ній стои мо сти, але за ме щаю щі ми стои мость про зна чен іншої ними мо не ти. Поя ві лисій бу маж ные день гі, про ра ти мые в лю бій мо мент в зо ло то.

Ис то рия ши ро до го рас про стра не ния бу маж ных де млостей в Єв ро пе бе рет своє на ча ло в XVIII ве ке, але за ро ді лисій ці день гі го раз до поранили ше. Є всі ос але ва ния по ла гатку, що бу маж ные день гі б чи з бре ті ны який ще древ ні ми кі тань ски ми куп ца ми і поза ме ня у про ра ще нии зо ло тые день гі. Роль бу маж ных де млостей в Єв ро пе иг ра чи рас пис кі про при ня тии на хра не ние то ва рів і зо ло та, до то рые з рав ным ос але ва ні їм мож але счи тать і перекл ви ми цін ны ми бу мало га ми в фор ме століття се лей. Соб ст вен але кре дит ные день гі в ві де бан ков ских бі ле тов б ви пу ще ны в 1716 го ду у Фран ции по про ек ту шот ланд ца Джо на Ло, ставши ше го фран цуз ским ми ні ст ром фі нан сов. І хо тя за ми сіл Джо на Ло розум але з по мо щью эмис ці банк нот бо гат ст у Фран ции про ва чи лось дав їм пульс мас зі у му ви пус ку і хо ж де нию бу маж ных ас сиг на ций.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5