Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Гроші

Реферат: Гроші

Зміст.

1. Походження грошей.

а) Натуральний обмін, загальний еквівалент обміну .

б) Походження монет .

в) Походження паперових грошей

2. Золото.

б) Золото, як особливий товар .

а) Два погляду золото .

3. Функції грошей

а) Гроші, як звернення .

б) Роль грошей, як захід вартості

в) Гроші, як накопичення

4. Гроші у торгівлі .

5. Глоссарий .

Список використаної літератури

У примітивних суспільствах, коли ринкові відносини носили ще утвердився характер, переважав натуральний обмін, чи “взаимство”, якщо з старої російської термінології, тобто. один товар обмінювався в інший без посередництва грошей (Т-Т). Акт купівлі було і актом продажу. Втім, пропорції встановлювалися залежно випадкових обставин, наприклад, наскільки була виражена потреба у запропонованому продукті в однієї племені, і навіть наскільки дорожили своїм надлишком інші. До стихийно-натуральному обміну люди повертаються і нині. У доповіді міжнародної торгівлі по сьогодні здійснюються бартерні угоди, де виступають лише як лічильні одиниці. При системі взаємних розрахунків (клірінг) різниця погашається зазвичай додатковими товарними поставками.

У міру розширення обміну, особливо з появою громадського поділу праці між виробниками продуктів в мінових операціях наростали труднощі. Наш продавець хотілося б обміняти виловлену рибу на тару для зберігання продовольчих запасів, але прийшовши ринку, потрібну йому товару не виявляв; інший збирався обміняти зерно на шкіри, але й змушений був залишати ринок із нереалізованим товаром. Продавці (вони і покупці) змушені були подовгу чекати нової ринкової оказії. Бартер стає громіздким і незручним. Власник риби, про те, щоб зберегти його вартість будівництва і полегшити собі подальші обмінні операції мабуть спробує обміняти свою рибу за показ такої товар, який найчастіше зустріти над ринком, який вже почав здійснюватися як обміну.

Отже, деякі товари набували особливий статус, починали зайняти позицію загального еквівалента, причому це звання встановлювався загальним згодою, а чи не нав'язувався кимось ззовні. В окремих народів багатство вимірювалося чисельністю голів худоби і стада пригонялись ринку на оплату гаданих покупок. Цікаво, що латинський корінь слова “капітал” походить від “capital”- худобу. Акти купівлі й наступного продажу не збігаються, а поділяються в часі та просторі. У Росії її обмінні еквівалентами називалися “кунами” - від хутра куниці. У давнину на частини території України мали ходіння “хутряні” гроші. А гроші у вигляді шкір зверталися до віддалених районах країни хіба що в Петровські часи.

Розвиток ремесел і особливо плавки металів кілька спростило справа. Роль посередників в обміні міцно закріплюється за злитками металів. Спочатку що це мідь, бронза, залізо. Ці обмінні еквівалентами розширюють сферу дії і стабілізуються, перетворюючись тим самим у справжні гроші у сучасному сенсі. Обмін здійснюється вже з формулі Т- Д -Т.

Факт появи й ризик поширення грошей не веде безпосередньо до зростання споживання товарів та послуг у суспільстві. Потребляют лише те, вироблене, а виробництво є результатом взаємодії праці, землі і капіталу. Опосредованное позитивний вплив грошей виробництва безсумнівно. Їх використання скорочує загальні витрати, час, необхідне перебування партнера, сприяє подальшої спеціалізації праці, розвитку творчості. У міру збільшення громадського багатства роль загального еквівалента закріплюється за дорогоцінними металами (сріблом, золотом), що з своєї рідкісності, високої цінності при малому обсязі, однорідності, подільності та інших корисних якостях були, можна сказати, приречені виконувати роль грошового матеріалу протягом тривалого перелому людської історії.

На території України карбування монет, срібних і золотих, сягає часів князю Володимиру Першого (Київська Русь, кінець Х- початок ХI ст.). У “Російської Правді” металеві гроші продовжували називатися “кунами”, але з'являються вже й срібні “гривні”. У XII - XV ст. князі намагалися карбувати свої “ удільні ” монети. У Новгороді мали ходіння гроші - “ єфімки “ ( від “иохимсталеров” - срібних німецьких монет ). У Московському князівстві ініціатива карбування срібних монет належала Дмитру Донському (ХIV в.), який почав переплавляти російські “гривні” татарську срібну “гроші”. Іван III (кінець XV в.) встановив, що карбування монет має належати лише “старшому” з князів, власникові Московського престолу. При Іван Грозному відбувся перший впорядкування російської грошової системи. На початку його князювання московському державі вільно зверталися “московки” і “новгородки”, причому перші зі свого номіналу дорівнювали половині “новгородки”. На початку XVII століття Русі встановилася єдина грошова единица-копейка (на монеті було зображено вершник з копьем),весившая 0,68 грам срібла. Це приблизно відповідало вазі “новгородки”; продовжували карбувати і “московки” і “гроші” як півкопійки, і навіть “полушки” - чверть копійки. З іншого боку, в рахункову систему ввели карбованець, полтина, гривня, алтин, хоча карбування срібного рубля стала правилом лише за Петра I. Золоті гроші - “червінці” з'явилися торік у Росії із 1718 року. Випуск князями неповноцінних монет, псування срібних гривень шляхом їх обрізання, поява “злодійських” грошей вели до повсюдному зникнення повновагих монет, хвилюванням серед населення ( “мідний бунт” за царя Олександра Михайловича у середині XVII в.). Намагаючись знайти вихід із труднощів, уряд початок карбувати мідні гроші, надавши їм примусовий курс. Як наслідок, стало зростання ринкової ціни срібного рубля проти номіналом, зникнення срібла з обігу й його зосередження у лихварів і змінював, загальне підвищення товарних цін. Зрештою мідні гроші вилучити з звернення. Наприкінці XVII на в. вагу срібла в карбованцевих монетах було зменшено на 30 %. У Росії її до XVII в. власний видобуток шляхетних металів майже була відсутня тому, монетних дворів, які є XVII в. монополія держави, переплавляли гроші. Відповідно до “монетарної регалії” Петра І був накладено жорсткий заборона вивезення із країни зливків дорогоцінних металів і повноцінних монет, тоді як вивезення зіпсованої монети дозволявся. Отже, золото і срібло стали основою грошового звернення. Биметаллизм зберігався до кінця ХІХ століття. Проте, у Європі XVIII - XIX ст. золоті і срібні монети ходили в обороті, платежах, та інші операціях поруч із паперовими грошима.

Винахід паперових грошей приписують, звісно, з більшою частки умовності, древнім китайським купцям. Спочатку вигляді додаткові засоби обміну виступали розписки ухвалення товару за зберігання , про сплату податків, видачі кредиту. Їх звернення розширювало торгові можливості, але з тим, нерідко утрудняло розмін цих паперових дублікатів на металеві монети.

У Європі поява паперових грошей пов'язують звичайно з досвідом Франції 1716-1720гг. Емісія паперових грошей, проведена банком Джона Ло, закінчилася невдачею. У Росії її емісія паперових грошей -асигнацій вперше почалася 1769г. Передбачалося, що і інших країнах, ризикнули запровадити паперові гроші, їх можна буде потрапити за бажання обміняти на срібло чи золото. Але всі виявилося інакше. Вже до кінця століття надлишок асигнацій змусив призупинити розмін, курс ассигнационного рубля, природно, почала знижуватися, а товарні ціни зростати. Гроші ділилися на “погані” і “хороші”. За законом Томаса Грехэма, погані гроші витісняють хороші. Закон, з обігу зникають гроші, ринкова вартість яких за відношення до поганим грошей і офіційно встановленому курсу підвищується. Вони просто припрятываются - вдома, в банківських сейфах. У XX в. виконавцями ролі “поганих” грошей виступали банкноти, вытеснявшие з обігу золото.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4