Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Грошова маса: регулювання за умов інфляції

Реферат: Грошова маса: регулювання за умов інфляції

Запровадження.

Центральний банк, володіючи державної монополією на емісію готівки, регулює розміри грошової маси зверненні.

Неграмотная грошово-кредитна політика монетаристського типу призводить до випуску в звернення надлишкової грошової є і зростанню інфляції. З іншого боку, під час проведення грошово-кредитної політики центральний банк може відчувати тиск виконавчої. Багато політичних діячів вважають, які можна легко подолати економічні труднощі, треба лише залучити до їх вирішення друкований верстат за Центральний банк. До того ж «пристосувати» кількість грошей до кількості товарів дуже складно як важко, а зробити паперові гроші у бажаному кількості менш складно. Економічно необгрунтована грошово-кредитна експансія є важким спокусою перед урядом і дуже багато тут залежить від твердості позиції, займаній Центральним банком. Банк Росії старанно стежить за обсягами грошей, які емітуються на що, та його відповідністю попиту за власний кошт. З іншого боку, гроші у ринкової економіки завжди мали бути зацікавленими дефіцит, бо їх отримання є одним із головних цілей підприємницької діяльності, лежить в основі мотиваційного механізму. Вони стають доступними нефінансовим економічним агентам тільки тоді, як його продукт знайшов кінцевого споживача і визначив земельну частку у структурі платоспроможного попиту.

Правильні запитання: скільки грошей потрібно державі підтримки розвитку економіки та як і забезпечити цей об'єм, є запорукою стабільного і поступального розвитку національного господарства. Тобто існують певні кордону, у яких повинна утримуватися грошова маса.

Рішення всіх цих питань здійснюється з допомогою моделі рівноваги грошового ринку, заснованої на рівність попиту гроші й пропозиції грошей, так званому рівнянні І. Фішера.

MV=PY,

де М — кількість грошей до зверненні; V— швидкість обра щения грошової одиниці; Р — загальний рівень ціни товари; Y —реальний обсяги виробництва.

Якщо замінити М у частині рівняння на параметр МD – одержимо рівняння MD = PY/Y, з яких видно, що обсяг попиту не гроші залежить від трьох чинників:

1. рівня цін;

2. реального обсягу виробництва;

3. за швидкістю обороту грошей.

Відповідно до рівнянню обміну, що більше валовий внутрішній продукт (ВВП), тим більше коштів потрібно у спілкуванні. Насправді, у Росії складається зворотна картина. При падінні в1991 - 1996 роках фізичного обсягу ВВП на 43,8 %, грошова маса М2 зросла з урахуванням різних оцінок в 50 – 90 раз. Кожна одиниця ВВП стала обслуговуватися 5 - 9 тис. одиниць грошової маси, як і означає знецінення грошей. Споживчі ціни зросли в 1991-1995 років у 1787 раз. За 1997 минулий рік ВВП становив лише 0,2 %, тоді як грошова маса зросла на 27,4 відсотків. Істотно змінилася номінальна вартість грошей, що стало одній з причин проведення 1.01.98 року деномінації.

У жодній інший індустріальної країні світу макроекономічні індикатори не відзначають настільки глибокого відриву грошової маси від товарної: нашій країні він у 15 разів більше, ніж у порушеної банковско–фондовым кризою Японії майже 100 разів більше, ніж у США.

е грошової маси? Чому додатково емітовані гроші зверталися практично поза сферою матеріального виробництва? Відповіді ці запитання ми знайдемо під час розгляду агрегатів грошової є і методів її регулювання.

1. Грошова маса кафе і її агрегати.

Важливим кількісним показником грошей є грошова маса. Де неж ная мас са - це з у куп ность на лич ных і на лич ных по ку па тель ных, пла теж ных засобів і заощаджених грошей, обес пе чи ваю щих про ра ще ние то ва рів і вус луг в на рід ном хо зяй ст ве, до то рим рас по ла га ют ча ст ные чи ца, ін сти ту цио наль ные соб ст вен ні кі і го су дар ст у.

Струк ту ра де неж іншої мас сы дос та точ але слож на і сов па так ет зі сте рео ти пом, до то рый сло жив ся в соз на нии ря до у го по тре бі ті ля, счи таю ще го день га ми пре ж де все го на лич ные середовищ ст ва - бу маж ные день гі і крейду кую раз ме зв ную мо не ту. На де ле до ля бу маж ных де млостей в де неж іншої мас се становить середньому 25-30 %, а ос новий ная частина сде лок ме ж ду перед при ні мало ті ля ми і репетування га нізащо ция ми, так ж у троянд нич іншої тор гов ле, зі вір ша ет ся в раз ві тієї ры ноче іншої еко але ми ке пу тим ис поля зо ва ния бан ков ских сче тов, т. е. без на лич ны ми день га ми.

У струк ту ру де неж іншої мас сы вклю ча ют ся й киє кому по нен ти, до то рые нель зя за середовищ ст вен але ис поля зо вать як у ку па тель ное чи пла теж ное середовищ ст у. Йдеться де неж ных середовищ ст вах на достигати ных сче тах, сбе ре га тель ных вкла дах хто їм заходів чого ских бан ках, дру гих кре дит но-фи нан зі вых уч ре ж де ні ях, де по зит ных сірий ти фі ка тах, ак ці ях ін ве сти ці він ных фон дов, до то рые вкла ды ва ют середовищ ст ва толь до в разів до достигнути ные де неж ные обя за тель ст ва тощо. п. Пе ре чис льон ные кому по нен ти де неж але го про ра ще ния по лу чи об щее на зва ние “ква зи-день гі”, які перед ставши ля ют зі бій наи бо лее ве зі мую і б ст ро рас ту щую частину - у струк ту ре де неж але го про ра ще ния.

Для аналізу змін кількісних змін грошового звернення на певну дату і поза певний період, і навіть і розробити заходів із регулювання темпи зростання і обсягу грошової маси використовуються різні показники, звані грошові агрегати чи параметри, груп пі рую щие раз лич ные пла теж ные і рас чіт ные середовищ ст ва по сте пе ні до їх до вид але сти, до чого ка ж дый їх за сле дую щий аг ре гат вклю ча ет в се бя пре ды ду щий. Тобто гроші утворені кількома складовими – грошовими агрегатами, сума яких складає сукупну грошову масу.

До основним грошовим агрегатам, що застосовуються у фінансової статистиці промислово розвинутих країн ставляться:

Агрегат М1 - це день гі в уз кому смыс ле сло ва, до то рые поки що не зы ва ют “день га ми для сде лок”. Вони вклю ча ют в се бя на лич ные день гі (банкноти і мо не ти у спілкуванні й в касах підприємств і закупівельних організацій, казначейські квитки окремими країнах), про ра щаю щие ся поза бан ков, а як і день гі тих ку щих сче тах (сче тах “до вос тре бо ва ния”) в бан ках, інші чекові вклади, дорожні чеки, іноді – адже кредитні картки. Нуж але за ме тить, що де по зи ти тих ку щих рахунках виконують все функ ции де млостей і мо гут бути шпп дідька лисого але пре вра ще ны в на лич ные. Саме агрегат М1 обслуговує операції з реалізації валового внутрішнього продукту, розподілу і перерозподілу національного доходу, нагромадженню і споживання.

Агрегат М2 - це день гі в бо лее ши ро кому смыс ле сло ва, до то рые вклю ча ют в се бя все кому по нен ти М1 + достигати ные і сбе ре га тель ные депозити хто їм заходів чого ских бан ках (зазвичай невеликих ж розмірів та до 4-х років), тобто. заощадження, легко оборотні в готівка, і навіть короткострокові державні цінних паперів. Останні не функціонують як звернення, проте, можуть перетворитися на готівка. Сберегательные депозити у комерційних банках банках вилучаються у час і перетворюються на готівку.

Вла дель цы достигати ных вкла дов по лу ча ют бо лее зі київ про цент по срав не нию з вла дель ца ми ті ку щих вкла дов, але вони мо гут изъ ять ці вкла ды ра неї оп ре де льон але го вус ло ві їм вкла так сро ка, тобто. термінові вклади мають меншою ліквідністю. По це му де неж ные середовищ ст ва на достигнути ных і сбе ре га тель ных сче тах нель зя за середовищ ст вен але ис поля зо вать як у ку па тель ное і пла теж ное середовищ ст у, хо тя по тен ці аль але де вони мо гут бути використовуватимуться рас чого тов.

Аг ре гат М3 вклю ча ет в се бя М2 + круп ные достигати ные вкла ды спеціалізованими кредитних установах, і навіть цінних паперів, які звертаються на грошовому ринку, зокрема. комерційні векселі, выписываемыми підприємствами. Ця частину коштів, вкладена в цінних паперів, створюється не банківської системою, але перебуває під неї контролем, оскільки перетворення векселі у спосіб платежу вимагає, зазвичай, акцепту банку, тобто. гарантії оплати банком у разі неплатоспроможності емітента.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5