Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Банкрутство

Реферат: Банкрутство

Зміст

Зміст. 2

Запровадження. 3

Глава 1. 4

Поняття неспроможності (банкрутства) і Порядок оголошення юридичної особи неспроможним (банкрутом) 4

Глава2. 8

Конкурсне провадження і конкурсний управляючий. 8

2.1.Начало конкурсного виробництва. 8

2.1.Инвентаризация і - оцінка майна боржника. 10

2.2.1.Рыночный підхід. 12

2.2.2.Затратный підхід. 13

2.2.3.Доходный підхід. 13

2.3.Анализ фінансового становища боржника. 13

2.4.Работа з дебіторської заборгованістю 14

2.5.Трудовые відносини. 15

2.6.Работа з кредиторами. 16

2.7.Передача житлового фонду, й об'єктів соціально - культурного призначення. 17

2.8.Подготовка до торгів 18

2.9.Основные правил і рекомендації, дотримуються управляючі своєю практикою 23

Глава 3 (практична часть)(ее немає, люди робили самі) 31

Укладання. 32

Список літератури 34

Запровадження

Банкрутство нашій країні - цілком нову явище у сфері економічних відносин.

Щоправда, слід зазначити, що інститут банкрутства є новою як на вітчизняної системи правовим регулюванням підприємницьких взаємин у відносному сенсі. Раніше у дореволюційної Росії більше століття існувало й широко застосовувалося розвинене законодавство неспроможність (банкрутство). Але, на жаль, минається констатувати, що традиції того російського законодавства практично втрачено. І це цьому сенсі дійсно доводиться все спочатку.

Значення інституту банкрутства у тому, що із цивільного обороту виключаються неплатоспроможні суб'єкти (у випадку їхньої ліквідації), що є оздоровленню ринку, з другого боку, цей інститут дає можливість відповідально чинним підприємствам, організаціям, і сумлінним підприємцям реорганізувати свої справи і знову досягти фінансової стабільності.

Передбачена законодавством про політичне банкрутство можливість застосування до що потрапили у скрутне становище неплатоспроможним підприємствам, і організаціям реорганізаційних процедур, дозволяє йому відновити статус повноцінних суб'єктів ринкових відносин, поощеряет підприємницьку ініціативу і соціальний ризик, оскільки у разі невдачі вони у значною мірою захищатимуться важких наслідків банкрутства.

Проте водночас, банкрутство можна використовувати в неправомірних цілях, чим є навмисне (навмисне, фіктивне) оголошення підприємства банкрутом у тому, щоб приховати перекачування грошей, пограбування вкладників та інші фінансові злочину.

У цього дослідження інституту банкрутства набуває особливу забарвлення, оскільки однією з чинників стабільності суспільства є висока правова культура його членів. Але практика звернення осіб, у арбітражний суд заявами про визнання підприємств невтішними (банкрутами) показує, що часто подібні заяви складені з порушенням вимог законодавства, невмінням аргументувати умови та вимоги, підкріпити її належними документами. Через це арбітражні суди нерідко змушені повертати такі заяви без розгляду, або відмовляти в порушенні справ.

Глава 1.

Поняття неспроможності (банкрутства) і Порядок оголошення юридичної особи неспроможним (банкрутом)

У нашій країні процедури банкрутства регламентуються Федеральним законом Російської Федерації від 8 січня 1998 року №6-ФЗ "Про неспроможності (банкрутство)"

Закон "Про неспроможності (банкрутство)" від 8 січня 1998 року. No. 6-ФЗ (далі - Закон) безсумнівно, більш прогресивний і зручний при застосуванні, ніж діяла раніше Закон "Про неспроможності (банкрутство) підприємств" від 19 листопада 1992 р. No. 3929-1. Проте незаперечну перевагу закону перед колишнім означає, що Закон "Про неспроможності (банкрутство)" вже не потребує роз'ясненні і тлумаченні застосування окремих її положень.

При практичної реалізації деяких положень закону у арбітражних управляючих та інших учасників процесу часто виникають труднощі у техніці застосування окремих його норм.

У самому законі неспроможність (банкрутство) сприймається як визнана арбітражний суд чи оголошена боржником нездатність боржника на обсязі задовольнити вимоги кредиторів по грошовим зобов'язанням і (чи) виконати обов'язок зі сплати обов'язкових платежів. Заява про визнання боржника банкрутом приймається арбітражний суд, коли на вимоги до боржника - юридичній особі разом становлять щонайменше п'ятисот мінімальних розмірів оплати праці та зазначені вимоги не погашені протягом трьох місяців і. Правом звернутися у арбітражний суд заявою про визнання боржника банкрутом у зв'язку з невиконанням грошових зобов'язань та обов'язкових платежів мають боржник, кредитори, податкові й інші уповноважені відповідно до федеральним законом органи.

Отже, основою порушення справи може служити заява боржника, заяву кредитора (кредиторів) чи заяву прокурора.

Заява боржника подається в письмовій формах за рішенням власника чи органу уповноваженого керувати майном боржника. Заява повинна утримувати інформацію про форми і суб'єкт власності, про причини якими боржник не виконує вимог, і суму вимог. До заяви додається список кредиторів і боржників і бухгалтерський баланс. Заява може бути відкликав.

Кредитор вправі подати у разі невиконання боржником своїх зобов'язань після закінчення трьох місяців і від часу наступу термінів виконання. Перед зверненням до суду необхідно дотриматися досудовий порядок вирішення спору: кредитор повинен послати боржникові повідомлення з повідомленням вручення. У цьому вся повідомленні мають утримуватися вимоги на боржника в тижневий термін виконати свої зобов'язання. Що стосується одержання повідомлення і невиконання зобов'язань боржником у кредитора з'являється право звернення до суду. До заяви додаються документи що підтверджують вимоги на боржника, повідомлення і копія заяви з додатками. Заява кредитора може бути ним відкликав до порушення провадження у справі.

Прокурор у праві звертатися зі заявою до суду разі виявлення їм ознак навмисного чи фіктивного банкрутства й за іншими випадках передбачені законами. Умисне банкрутство - навмисне створення чи збільшення керівниками чи власником неплатоспроможності підприємства, нанесення ними шкоди у особистих інтересах чи інтересах інших, і навіть явно некомпетентне ведення справ. Фіктивне банкрутство - явно неправдиве оголошення підприємства про банкрутство з введення на манівці своїх кредиторів, із єдиною метою відстрочки чи розстрочки платежів або знижки з боргів. Заява прокурора може бути відкликаний їм до порушення провадження у справі.

Зрозуміло, що кредитори і податкові органи звертаються до арбітражного суду, коли їх не виконані зобов'язання в оплаті заборгованості. Керівник ж боржника зобов'язаний звертатися зі заявою боржника на арбітражного суду у разі, коли задоволення вимог одного кредитора чи навіть кількох кредиторів призводить до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника на обсязі над іншими кредиторами (тобто. саме випадок, коли власний капітал боржника витрачений і вартість зобов'язань перевищує обгрунтовану ринкову вартість активів);

Зазначимо, що коли звернення кредиторів добровільне, з дохідними статтями йдеться про обов'язок, причому коли таке заяву вчасно непредъявлено, це тягне субсидиарную відповідальність керівника боржника за зобов'язаннями боржника перед кредиторами, що виникли місяць після того як і заяву має бути подано, тобто. фактично з всім новим зобов'язанням узятим він боржником.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7 8 9 10