Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Банківські пластикові карти

Реферат: Банківські пластикові карти

Запровадження

Ідею кредитної картки першим висунув Едуард Беллами (Edward Bellamy) у книзі "Погляд до минулого" (Looking Backward), що вийшла світ у 1888 р., а перші спроби практичного впровадження картонних кредитних карток зроблено США підприємствами роздрібної торгівлі, і нафтові компанії ще двадцяті роки. Недолговечность картонних карток змусила шукати їм заміну, і десятиліттям через почали з'являтися перші металеві, та був і пластикові картки з тисненням. Тиснение дозволило частково автоматизувати процес обслуговування цих карток, оскільки з карток можна було продукувати відбитки і переносити інформацію про власника на заздалегідь видрукувані чеки (сліпи). У повоєнні роки з'явилися пластикові картки таких відомих компаній, як Diners Club і American Express. У 60-ті роки на пластикових картках стали поміщати магнітну смугу, де записувалась інформація.

У результаті розвитку пластикових карток виникли різновиди пластикових карток, різняться призначенням, функціональними і технічними характеристиками.

З погляду механізму розрахунку виділяються двосторонні та багатосторонні системи. Двосторонні картки виникли з урахуванням двосторонніх угод між учасниками розрахунків, де карткодержателі може використати їх задля купівлі товарів у замкнутих мережах, контрольованих емітентом карток (універмаги, бензоколонки тощо.). На відміну від послуг цього багатосторонні системи, які очолюють національні асоціації банківських карток, а як і компанії, випускають картки туризму й розваг, надають карткодержателям можливість купувати товари в кредит в різних торговців і закупівельних організацій сервісу, які визнають ці картки як платіжний засіб. Картки цих систем як і дають змогу одержувати касові аванси, користуватися автоматами зі зняттям готівки з банківського рахунки тощо.

Інше розподіл карток визначається їхня функціональними характеристиками. Тут різняться кредитні і дебетові картки.

Найпоширенішими картками у світі є картки платіжних систем VISA, Eurocard-Mastercard, American Express. Карточка-это передусім зручний інструмент безготівкових розрахунків. Крім придбання споживчих товарів та послуг картки також йдуть на отримання готівки у банку чи банкоматі (див. Схему 1).

Пластикові картки дуже різноманітні. Їх розрізняють по носіям інформації (магнітна шпальта чи мікросхема), можливості виконувати певні операції не вдаючись до послуг банку.

Основні види - це кредитні і дебетові. Кредитні картки випускаються для платоспроможних споживачів. Їх використання дозволяє їм мати автоматично поновлюваний кредит без спеціального забезпечення для покупок. Вони можуть також застосовуватися щоб одержати кредиту на формі готівки тих фінансові установи, що є членами відповідної системи. До потенційним власникам пред'являються досить жорсткі вимоги стосовно них кредитоспроможності. Під час ухвалення рішення про видачу тому чи іншій особі кредитної картки банк старанно перевіряє і аналізує такі дані, як річний дохід, кредитна історія, житлові умови, рід занять, сімейний стан, наявність банківського рахунки і т.ін.

Дебетовая картка найпоширеніша нашій країні у з низки об'єктивних економічних причин. Її називають також карткою готівкових коштів чи карткою активів. Дебетовая картка, як і кредитна, тримає в магнітної смузі прізвище й ім'я власника як клієнта певного фінансової установи. На відміну від кредитної, дебетная картка для її власника зручним засобом проведення платіжних операцій шляхом прямого зменшення розмірів його фінансових активів.

Відрізняються індивідуальні і корпоративні картки. Індивідуальні видаються окремим клієнтам банку і може бути “стандартними” чи “золотими”. Останні призначаються особам із високим кредитоспроможністю передбачають безліч пільг для користувачів. Корпоративна картка видається організації (фірмі), а її основі цієї картки може видати індивідуальні картки обраним особам (керівникам чи навіть цінним співробітникам). Їм відкриваються персональні рахунки, “прив'язані” до корпоративному карткового рахунку. Відповідальність перед банком із корпоративного рахунку несе організація, а чи не індивідуальні карткодержателі.

Ще один класифікація кредитних карток пов'язана з їхнім технологічними особливостями. Найпоширеніші картки два види - з магнітною смугою і з вбудованої мікросхемою (chip card - чиповая карта, smart card - смарт карта, “розумна” карта)

Картки з магнітною смугою мають звороті магнітну смугу, де записані дані необхідних ідентифікації особистості власника картки у її використанні в банківських автоматах і електронних терміналах торгових установ. Коли картка вставлена до відповідного считывающую пристрій, індивідуальні дані власника передаються по комунікаційним мереж щоб одержати врегулювання здійснення угоди.

На одній з доріжок записано персональний ідентифікаційний номер - ПІН, який вводиться власником картки з допомогою спеціальної клавіатури під час використання їм банківських автоматів. Набранные цифри порівнюються з ПИН-кодом, записаним на смузі. У випадку їхнього розбіжності власнику надається можливість зробити ще декілька спроб набору ПІН-коду. Потім картка вилучається чи повертається власнику (еврокарта).

Картка з мікросхемою (chip card, smart card) була винайдено у Франції 1974 р. й отримало велике поширення країні й там. Встроенная в картку мікросхема (чіп) - є хранителем інформації, яка записується заздалегідь, та був може оновлюватися в останній момент укладання угоди. Це розширює функціональні можливості картки, і підвищує її надійність.

З записаних в чіпі відомостей угоду з картці може здійснюватися без безпосередній зв'язок з центральним процесором банківської комп'ютерної системи в останній момент скоєння операції. Оскільки картка сама зберігає у пам'яті суму, наявних на банківському рахунку, то авторизації не потрібно: якщо ліміт перевищений угода просто більше не відбудеться.

Смарт карти мають відносно високу вартість (в 5-7 разів більше проти магнітної карткою)*. З іншого боку, їх введення у оборот країнах, які з початку створення карткових розрахунків орієнтувалися на магнітні картки, утруднено. Там встановлено десятки і сотні тисяч одиниць устаткування, не пристосованого для зчитування інформації з мікросхеми, а заміна цього устаткування устрою, сумісні зі смарт-картами, зажадала б великих капіталовкладень. Тому експерти не очікують швидкого впровадження смарт-карт у країнах як США, Канада, Бельгія тощо., хоча експерименти для розробки міжнародного стандарту для цієї картки проводяться найбільшими картковими асоціаціями світу.

*UEPS /Універсалістські Електронні Платіжні системи, 1997

1. Розрахунки по банківським картках

1.1. Схема операцій із банківської кредитної карткою

Основні учасники системи карткових розрахунків:

· власник картки;

· банк-емітент;

· підприємство торгівлі або сфери послуг (торговець);

· банк-эквайр (банк обслуговуючий торгове підприємство);

Права й обов'язки сторін у системі карткових розрахунків.

Власник картки:

· може використовувати картку на оплату товарів чи послуг, запропонованих інші учасники карткового угоди, а як і отримання в банку кредиту на налично-денежной формі не більше встановленого ліміту

· може своєї заборгованості банку по покупок протягом пільгового періоду без сплати відсотків

· може скористатися подовженим кредитом банку (поза пільгового періоду зі сплатою встановлених відсотків)


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6