Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

АПК (Україна)

Реферат: АПК (Україна)

На етапі економіка України, включаючи агропромисловий комплекс, перебуває у стані глибокої кризи. Негативно вплинуло мають структурні, міжгалузеві диспропорції, що накопичилися у народному господарстві впродовж кількох десятиліть, котрі й провели до гострого дефіциту товарів виробничого і невиробничого призначення, і особливо енергоносіїв. Криза посилюється розбалансованістю фінансово-кредитної системи, невідповідністю сформованих управлінських структур потребам економічного розвитку.

За умов надзвичайно високої монополізації економіки галузі переробної промисловості АПК були дуже чуйними до різких змін соціально-економічну ситуацію України та з СНД. Економічна криза багатосторонньо впливає розвиток інвестиційного процесу в всім АПК. З одного боку, необхідність здійснення структурної перебудови потребує великих капітальних капіталовкладень у такі ключові виробництва, як машинобудування для переробних галузей АПК, випуск тароупаковочных засобів і матеріалів, включаючи необхідне устаткування, біотехнології в агропромисловому виробництві. Економічний підйом цих господарських ділянок привела б до значної позитивної ланцюгову реакцію в усьому агропромисловий комплекс. Але вітчизняна промисловість може забезпечити належного рівня розвитку відзначених галузей тільки завдяки традиційному власних ресурсів. Багато коштів виробництва взагалі випускається України. Наприклад, нове обладнання на переробку молока роблять лише у країнах та ще кількома великими корпораціями. Тому проблема імпорту товарів виробничого призначення також іноземних інвестицій у розвиток АПК є надзвичайно актуальною для економіки України.

Згідно із Законом України "Про іноземних інвестицій", до іноземних інвестицій можна адресувати види цінностей, вкладених безпосередньо іноземними інвесторами . в об'єкти підприємницької інші види діяльності, зі з метою отримання прибутку (доходу) чи досягнення соціального ефекту". До інвестиціям ставляться валюта, зокрема іноземна, валютні цінності, рухоме і нерухомого майна, акції, облігації та інші цінних паперів, будь-які права інтелектуальної власності, мають вартість, торгові знаки, ноу-хау, права за проведення господарську діяльність, платні, решта видів інвестицій, які заборонені законів України.

Слід зазначити, що потреба АПК України у відзначених видах інвестицій неоднакова. Найбільшу цінність мають нові технологіії устаткування; ноу-хау, вільно конвертована іноземна валюта. З іншого боку, можливості вкладення тих чи інших видів інвестицій часто різні в різних іноземних інвесторів у залежність від країни походження. Тому проблему залучення іноземних капіталів в АПК України доцільно розглядати диференційованою по інвесторам з розвинутих країн, із багатьох країн біля колишнього СРСР, інших країн.

Саме підприємці в розвинених країнах Європи і Америки володіють найбільш вартісні дня АПК України зазначеними вище видами потенційних інвестицій. У той самий короткий час вони потребують і щодо вищих гарантій для вкладення своїх капіталів). Що ж до залучення інвестицій державами біля колишнього СРСР, то, визнаючи їх нагальну потребу, слід відзначити й певну специфіку, зумовлену неоднаковим рівнем розвитку ринкових взаємин у капіталістичних країн і держав біля колишнього СРСР.

У процесі інвестування капіталу кожна гілка причетних до себе сторін має пріоритети. Так було в результаті залучення іноземних інвестицій у переробну промисловість АПК України було б бажано досягти:

1.внедрения передових технологій, які б сприяли досягненню високою і стійкою конкурентоспроможності продукції АПК на й світовому ринках;

2.создания великої кількості нових, технологічно досконаліших робочих місць, особливо у галузях АПК, де проводять засоби виробництва як на сільського господарства й переробляє промисловості;

3.решения інших проблем, як-от досягнення збалансованості державного бюджету, задоволення платоспроможного попиту, вирішення соціальних, екологічних труднощів і т.д.

У той самий час із доповіді Міністерства торгівлі США слід, що основним перепонам по дорозі американських інвестицій у країнах біля колишнього СРСР ставляться:

· нестабільність і жахаюча невизначеність законодавчих актів, різкі й непередбачувані зміни у податкову політику ;

· невизначеність у питаннях власності, особливо у природні ресурси;

· неконвертованість внутрішньої валюти;

· гострий дефіцит комерційної, юридичної й ринкової інформації та деяких інших проблеми.

Звісно, на потенційних іноземних інвесторів поруч із зазначеними вище лимитирующими чинниками діють певні ринкові сили, принуждающие їх для пошуку нових сфер вкладення своїх капіталів. До основним таких причин ставляться: висока конкуренція цього разу вже освоєних ринках чи пошук в в довгостроковій перспективі нових ринків; потреба у нових джерелах прибутку, обумовлена складним фінансово-економічним становищем фірми чи загальної стратегією його розвитку; деяких інших чинники. Як свідчать, наприклад, результати опитування, проведеного вченими університету міста Падерборн (ФРН) в 1114 німецьких фірмах, підприємці найбільш зацікавлені у освоєнні нових та збільшення обсягів продажу колишніх соціалістичних країнах. У той самий час порівняно низька вартість робочої сили в займала шосте місце серед чинників, які спонукають зарубіжних власників до вкладенню капіталів, податкові пільги - восьме, а сприяння рекламну діяльність - лише сімнадцяте.

Пріоритетні мети потенційних іноземних інвесторів потрібно враховувати органам державного устрою і господарського управління, українським підприємцям. З огляду на низький рівень ринкової культури вітчизняних підприємців, їх недостатню інформованість про ситуацію на світові ринки товарів, робочої сили в, від грошей і капіталів, органи управління на етапі повинні його взяти він левову пайку наявних функцій інформаційного забезпечення, організаційної і з правової підтримки українських виробників. Відсутність таких дій неодмінно призведе до значних збитків вітчизняних підприємців, зменшить надходження коштів, включаючи іноземної валюти, до державного бюджету.

Тому на згадуваній рівні для АПК України мають бути чітко визначено пріоритетні галузі, виробництва, набагато першу чергу, повинні залучатися іноземні інвестиції. Однією з провідних критеріїв доцільності такого вибору мусить бути можливість досягти ланцюгову реакцію господарської активності та зростання в усьому агропромисловий комплекс як наслідок первинної ін'єкції капіталів. У зв'язку з цим, враховуючи вітчизняні потреби, і навіть світовий досвід, особливо досвід країн Східної Європи, для умов України можна запропонувати такі пріоритетні сферы-адресаты для іноземних інвестицій з метою забезпечення динамічного розвитку переробних галузей АПК:

·виробництво технологічного устаткування цукрової, масложировий, хлебо-пекарной, борошномельно-круп'яної, м'ясо-молочної промисловості, тароупаковочного господарства, для випуску дитячого харчування ;

·виробництво тари і упаковки;

·біотехнології в галузях переробної промисловості АПК;

·створення об'єктів соціальної інфраструктури.

Про доцільності відзначених пріоритетів свідчить хоча б той факт,что України від невчасного збирання і вивезення, поганого збереження і переробки цукрових буряків щорічно втрачається до 600--800 тыс.т. цукру. Аналогічні приклади можна було б призвести й на інших галузям і виробництвам. Звісно, перерахування пріоритетів має попередній характер. Залежно від нагромадження досвіду залучення іноземних інвестицій його доведеться коригувати. Що ж до пільг в відзначених сферах, вони повинні надаватися тільки тоді ми, коли продукція за своїми технічними (технологічним) характеристикам не поступається найпоширенішої на ринках розвинутих країн. Доцільність таких дій обумовлена що й необхідністю стимулювання випуску конкурентоспроможної продукції, з якої вітчизняні виробники могли виходити світовий ринок.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3