Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Андрій Тимофійович Болотов (1738-1833)

Реферат: Андрій Тимофійович Болотов (1738-1833)

Андрій Тимофійович Болотов (1738 – 1833) – відомий тогочасний російський учений, письменник, енциклопедист, одне із родоначальників російської агрономічної науки. Гаряче обдарований, у якого непересічним, допитливий розум і надзвичайної працездатністю, А. Т. Болотов залишив слід у багатьох областях науку й культури, причому багато відкрив чи вперше.

Їм написано понад 350 томів наукових установ та літературних творів, із яких близько 4 тисяч наукових робіт було опубліковано. За масштабами особистості, різнобічним талантам і науковим досягненням Болотова можна порівняти з М. У. Ломоносовим, проте ім'я першого російського ученого-агронома довгі роки був майже забуте.

Андрій Тимофійович Болотов народився 7 (18 по зв. з.) жовтня 1738 року у своєму родовий маєток – буд. Дворяниново Алексинского повіту Тульської губернії (нині Заокский район Тульської області). Він походив із родини дрібнопомісного дворянина, полковника Архангелогородского полку Тимофія Петровича Болотова. Тимофій Петрович досконало володів німецькою мовою, благо це були неважко, оскільки він разом із братом закінчив німецьку школу, де показав себе як людина допитливий і допитливий. Дитячі роки Андрія Тимофійовича випали на Прибалтиці та Фінляндії, де було розгорнуто полк його. Систематического освіти Болотов не зміг одержати, т. до., повчившись рік у Петербурзькому приватному пансіоні, в 1752 р. по смерті батьків він був оселитися в буд. Дворяниново для ведення господарства.

Його батько, Тимофій Петрович Болотов помер 1750 року, заповідаючи синові, за китайськими звичаями на той час вже записаному на службу, любов до праці, на повагу до іноземної культурі, віру в тогочасні книги й науку. Мати ж Андрія Тимофійовича Мавра Степанівна померла на два роки пізніше - в 1752 року.

У 1755 року він поступив на справжню військову службу. Тут був сувора дисципліна, то й муштра. Уміння беззаперечно коритися й завжди бути, у русі розвивало задатки майбутньої діяльності Андрія Тимофійовича. Тут але навчався коритися й командувати, виконувати справа швидко і зовсім, саме тут з'явився в нього витривалість і гарт. Треба сказати, що ставився вона до солдатам добре, підтримуючи дисципліну, ретельно їх вчив бездумно не наказував. Болотов багато хлебнув на військових дорогах. Був і квартирмейстером і ротним командиром, місив бруд пішки, відігрівався біля вогнищ і всі запам'ятовував у своїй пам'яті. У складі російської армії Болотов взяв участь у Семирічної війні (1756 – 1762). З 1757 по 1761 рр. він у Кенігсберзі, де батько служив перекладачем в канцелярії російського військового губернатора Східній Прусії. Всю свою сво6одное час Болотов присвячував читання, вивченню філософських природничих наук, відвідуючи лекції місцевого університету. У 1761 р. він було переведено до Петербурга. Проте, переймаючись військової службою, в 1762 р. Болотов скористався указом Петра III «O вільності дворянства», подав у відставку й оселився у своїй маєтку в Дворянинове. Ось він повністю присвятив себе сільськогосподарської, наукової, літературною та просвітницьку діяльність.

Головним у становленні Болотова як вченого були книжки, любов до читання, проявилося вже у ранньому дитинстві. Бібліотека Андрія Тимофійовича був великий значення як йому самого, але й дітей, внуків та далекі нащадків. У бібліотеці налічувалося близько 1300 книжок із них понад половина іноземною мовою.

Перебуваючи Пруссії, Болотов ознайомився з новітніми працями європейських учених із сільського господарства, жваво цікавився способом життя і всіма засобами ведення господарства місцевого населення, т. е. як возделывалась грунт, що як у ньому вирощувалося. Не лишилися поза увагою питання «до економії що стосуються». Ставши господарем власного маєтку, Болотов почав ведення господарства новими передовими методами, основу яких були вітчизняний досвід минулого і знання, завдані по закордонах. Він розвів в Дворянинове прекрасний ботанічний сад, виписуючи насіння і саджанці рослин з усіх куточків же Росії та з-за кордону, проводив різні експерименти садом, городі, з полів, застосовуючи органічні та мінеральних добрив, конструював нові сільськогосподарський реманент праці. Всі свої досліди тоді він старанно записував, ведучи щодня щоденник своїх спостережень і подій.

У 1765 року у Росії грунтується Вільне Економічне суспільство, яке проголосило своєю головне завдання поширення передових методи ведення сільського господарства. Болотов став однією з найактивніших членів товариства, надрукувавши у його «Трудах» 28 статей. За твори «Наказ до управителю» і цю статтю «Про поділі полів» в 1771 р., де Болотов вперше впровадив поняття многопольного сівозміни й теоретично обгрунтував необхідність її застосування, він двічі нагороджувався медалями Вільного Економічного суспільства.

Проте Болотова не задовольняла вузькість читацьку аудиторію, і, бажаючи зробити досвід надбанням ширших мас «сільських господарів», він спробував видавати перший Росії сільськогосподарський журнал. Його «Сільський житель», єдиним автором і редактором якого він був сам, вирушив у двох частинах в 1778 – 1779 рр., і з 1780 р. протягом десяти років Болотов співпрацював із відомим просвітителем М. Новиковым, видаючи журнал під назвою «Економічний магазин». 40 томів журналу стали своєрідною енциклопедією сільського господарства, закінченою оригінальними статтями й порадами самого Болотова та її перекладами з іноземних творів та журналів. У 1797 – 1800 року він видає перший Росії працю по помологии «Зображення та описи різних порід яблук і груш, родящихся в Дворяниновских, а почасти й за іншими садах» (1797 – 1800, 7 томів), до складу якого описи більш 600 сортів яблук і груш зі своїми зображенням. Ця робота Андрія Тимофійовича Болотова не втратила своє місце значення й в наші дні. Болотовым було також складено перше російське посібник з морфології і систематики лікарських рослин (1781). Важливе значення мали статті Болотова щодо тваринництва, лісівництва, прудному господарству.

А. Т. Болотову Росія зобов'язана поширенням картоплі. Познайомившись із картоплею в Пруссії, Болотов вперше у Росії почав досліди з вирощування. Статті Болотова «Про розведенні картоплі» (1770) та інших. стали першими науковими публікаціями по картофелеводству. Дуже важливими відкриття Болотовым теорії мінерального живлення рослин, багато років опередившее досягнення європейської науки. Досліди й несподівані відкриття Болотова у сфері сільського господарства, його наукові праці заклали основу розвитку всієї російської агрономічної науки.

У 1774 року Катерина ІІ, оцінивши знання Болотова з питань сільського господарства, доручила йому управління своїми маєтками в Киясовской волості (нині Московській області), а 1776 р. його призначають управителем Богородицкой волості. Саме, в Богородицьку, постав під всім блиску багатогранний талант Болотова як письменника, вченого, селекціонера, журналіста, організатора, архітектора - людини різнобічних знань і схильностей. Зразково організувавши господарство богородицких маєтків, він, не вдовольняючись точним виконанням своїх зобов'язань, брав участь переважають у всіх справах Богородицка. Активно включився у будівництво палацу соборній церкві, розробив проект майбутнього розташування міста, чудово поєднуючи нові правила містобудування із місцевим ландшафтом. Але найголовнішою результатом богородицкой діяльності Болотова з'явився створений ним чудовий парк.

Пруды, канали, штучні каскады-водопады прикрашали цей парк, як і прекрасні альтанки, гроти та інші «затії». Якою була парк, можна, гортаючи створений ним альбом з акварельними замальовками «Види маєтку Бобринских, Богородицк 1786 р.». «Якби не було ні ганебно нам те, коли б були в нас сади ні англійські, ні французькі, а наші власні і винайдені самими нами, і якби ми називати їхні стали Российскими»,– писав Болотов щодо розведення та внутрішнього облаштування парків.

У 1796 року по смерті Катерини 11 Богородицкая і Киясовская волості було передано її незаконнонародженому синові А. Р. Бобринському. Болотов не побажав залишитися тут управителем залишив Богородицк, повернувшись у рідне Дворяниново, де прожив аж до смерті. Але й він тут не залишив сільськогосподарських, наукових кадрів і літературних занять. Працюючи над мемуарами, Болотов писав: «з науками не расстанусь жодного кому і навіщо у світі!» У Дворянинове Болотов продовжує писати статті з агрономії, прудному господарству, ботаніки, мінералогії, фізики й ін. Протягом 52 років Болотов вів регулярні метеорологічні спостереження, робив щоденні записи, передані по смерті Болотова сином до Академії наук.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3