Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Великі математики

Реферат: Великі математики

Блез Паскаль (1623-1662)

Блез Паскаль був сином Етьєна Паскаля, корреспон-

дента Мерсенна. Блез швидко розвивався під наглядом свого батька, і у шістнадцятирічному віці от воно відкрило

“теорему Паскаля” про шестикутнику, вписанном в коні-

ческое перетин. Ця теорема опубліковано 1691 р. на

одному аркуші паперу уплинуло на Дезагра.Через неяк-

до років Паскаль винайшов рахункову машину. Коли і було двадцять п'ять років, вирішив оселитися як янсеніст в монастирі Порт-Рояль і вестиме життя аскета, але продовжував у своїй приділяти час науку й літературу.

Леонард Эйлер (1707-1783)

Найплідніший математик вісімнадцятого століття, за умови що не всіх часів, - Леонард Эйлер. Його батько изу-

чал математику під керівництвом Якоба Бернули, а Лео-

нард під керівництвом Йоганна. Коли 1725 р. син Йоганна Микола виїхав у Петербург, молодий Эйлер сел-

ледовал його і заснувався в Петербургській академії до 1741 р. З 1741 по 1766 р. Эйлер був у Берлінської академії під особливим заступництвом Фрідріха-II була, і з 1766 до 1783 р. знову у Петербурзі, сьогодні вже під эги-

дой імператриці Катерини. Він був вдруге одружений й мав тринадцять дітей. Життя цього академіка становила майже повністю присвячена роботі у різних галузях чистої і прикладної математики. Хоча вона втратила в 1735 р. одне око, а 1766 р. – другий, ніщо не змогло послабити його про-

дуктивность. У перебігу його життя побачили світ 530 книжок і статей; помираючи він залишив багато рукописів, які Петер-

бургская академія опублікувала протягом 47 років. Це довело число його найкращих робіт до 886.

Ісаак Ньютон (1642-1727)

Ісаак Ньютон був сином землевласника в Лінкольн-

ширше. Він в Кембриджі, можливо, що з Ісаака Барроу, що у 1669 р. передав йому свою професор-

скую кафедру (примітна явище в академічному житті), оскільки Барроу відкрито визнав перевага Ньютона. Ньютон залишався в Кембриджі до 1696 р.,

що він обійняв посаду інспектора, та начальника монетного двору. Його винятковий авторитет насамперед грунтується з його “Математичних принципах натуральної філософії”, величезному томі, що містить ак-

сеоматическое побудова механіки і закон тяжіння -

закон управляючий падінням яблука на грішну землю і движени-

їм Місяця навколо Землі.

Эварист Галуа (1811-1832)

Паризька середовище з її напруженої математичної діяльністю породила, близько 1830 р. генія першої вели-

чини, якої як комета зник також раптово, як і

з'явився. Эварист Галуа, син міра містечка поблизу Парижа, двічі ні прийнятий у Політехнічну

школу і потім надійшов Нормальну школу, але його звідти звільнений. Він намагався проіснувати, навчаючи математики й одночасно намагаючись як-небудь совмес- тить свою жагучу любов до науки та до демократичних ідей. Галуа як республіканець участ-

вовал у революції 1830 р., кілька місяців провів у в'язниці, й невдовзі після цього, 21-го року від народження, було вбито на дуелі. Дві статті, що він послав у печатку, зникли в редакторських ящиках, трохи інших статей Центру було надруковано через багато років живе. Перед дуеллю він напи-

сал одного з друзів резюме своїх відкриттів й попросив

про його відкриттях повідомити провідним математикам.

Готфрід Вільгельм Ляйбніц (1646-1716)

Готфрід Вільгельм Ляйбніц народився Лейпцигу, а біль-

шую частина життя провів при ганноверском дворі, на служ-

бе у герцогів, однією із став англійським королем

під назвою Ґеорга I. . Ляйбніц був більш правовірним

християнином, ніж інші мислителі його століття. Крім філософії, він займався історією, тео логией, линг-

вистикой, біологією, геологією, математикою, дипломатією й «мистецтвом винаходи». Однією з перекл вых після Паскаля він винайшов рахункову машину, дійшов ідеї парового двигуна, цікавився китайської фі лософией і намагався сприяти об'єднанню Герма нии. Основний рушійною пружиною його життя по позови загального методу для оволодіння наукою, створення винаходів й розуміння сутності єдності всесвіту. «Загальна наука» що він катував ся побудувати, мала багато аспектів, і з них привели Лейбніца до математичним відкриттям. Його пошуки «загальної характеристики» привели його до заня тиям перестановками, поєднаннями і до символічного логіці.

Франсуа Виет (1504-1604)

Народився Фонтене-лс-Конт, Париж. Французький математик. За фахом юрист. Йому при слід встановлення одностайної прийому рішення рівнянь 2-ї, 3-го й 4-н сте пенею. Серед відкриттів сам Особливо в високо цінував встановлення залежності між корінням і коефіцієнтами урав нений. Виет запропонував метод, подібний з пізньої шим методом Ньютона. У тригономет вдз Виет дав повне вирішення завдання про оп ределении всіх елементів плоского чи сферич. трикутника за трьома даним. Вперше розглянув нескінченні твори. Твори було написано важким розумом і тому отримали менше распростране ние, ніж заслуговували

Миколо Івановичу Лобачевський (1792-1825)

Усе життя Миколу Івановича Лобачевського було віддано науці, і його рідному Казанскому університету, який закінчив в 1811 р., де став професором (в 1816 р.), був деканом і протягом двадца ти років ректором. З початку своєї наукової праці він займався питаннями обгрунтування аналізу та аксиомати дідька лисого геометрії. Вийшла нова геометрична система, "яку, як вже упо миналось, Лобачевський вперше і перший у повідомив 11 (23) лютого 1826 р. в Казанському університеті. Як Эйлер, Лобачевський під кінець життя майже осліп, і свій останню роботу з відкритої їм геометрії він продик товал («Пангеометрия», 1855).

Бонавентура Кавальери (1598-1647)

Народився Болоньї. Італійський математик. Чернець ордена иеронимитов. З 1629 за рекомендацією Р. Галілея обіймав кафедру математики Болонському университетете. У праці «Геометрія» (1635) Ковальери розвинув новий метод определе ния площ, і обсягів. Ввёл поняття «суми всіх» неде лимых, проведених всередині контуру постаті. Ставлення двох «сум всіх» неподільних стало зародковій формою відносини двох певних интегра вилов. Праці Ковальери зіграли більшу роль формуванні обчислення нескінченно малих.

Пафнутий Львович Чебышев (1821—1894)

На чолі російської математики середини і друге половини дев'ятнадцятого століття стояв Пафнутий Льво вич Чебышев. Чебышев був вихованцем Московського університету, який закінчив в 1841 р. і він захистив магістерську дисертацію «Досвід елі ментарного аналізу теорії ймовірностей» в галузі, до торая стала однією з основних предметів його исследова ний.

Усі починання Чебышев підтримував своїм авто ритетом, але організаційного участі у них прини малий, позаяк у 1847 р. переїхав до Петербурга, де він працював до смерті. Тридцять п'ять років Чебышев читав лек ции в Петербурзькому університеті, з 1853 р. він був чле ном Академії наук. Його викладацька діяльність виключно плідної.

Георг Кантор (1845-1918)

Народився Петербурзі. Німецький математик. У 1867 закінчив Берлінський університет. Кантор розробив теорію нескінченних мно жеств і теорію трансфинитных чисел. У 1874 він довів несчётность безлічі всіх дейст-вительиых чисел, встановивши існування нееквівалентних (т. е. мають різні потужності) нескінченних множин, сформулював (1878) загальне поняття потужності безлічі. У 1879—84 Кантор систематично виклав принципи свого вчення про нескінченності. Ідеї Кантора натрапили вони з боку сучасників різкий опір, але вcледствии надали великий вплив в розвитку математики.

Евклид (3 століття до зв. е.)


Схожі реферати

Статистика

[1] 2