Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Кредитно-денежная політика

Реферат: Кредитно-денежная політика

ОГЛАВЛЕНИЕ:

1. ЗАПРОВАДЖЕННЯ 3

2. КРЕДИТНА ПОЛІТИКА: ЇЇ ЦІЛІ ТА ПРИНЦИПИ . 4

З. ИНСТРУМЕНТЫ КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ 8

4. ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ 11

5. ЗАКЛЮЧЕНИЕ . 13

6. ПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛІТЕРАТУРИ . 15

1. ЗАПРОВАДЖЕННЯ

«Денежно – кредитна політика (анг. Monetary policy) є комплексом взаємозалежних заходів, зроблених Центральним банком з метою регулювання сукупного попиту шляхом планованого на стан кредиту та грошового звернення.

Центральний банк грає ключову роль і монопольне становище у сфері емісії банкнот, а й у сфері проведення Грошової Політики держави, яка розрахована на короткострокові періоди і відбувається непрямими методами. Целями Кредитно-денежной політики є пріоритетними: регулювання темпів економічного зростання; пом'якшення циклічних коливань над ринком товарів, капіталу робочої сили; стримування інфляції; досягнення збалансованості платіжного баланса.»[1]

Здійснюючи емісію та кредитування економіки, банки виконують корисну і необхідну розвитку роль. Грошові інструменти обслуговують економічний оборот, і можна порівняти з транспортними засобами. Вони дають можливість доставляти товари, продукцію в промисловості й сільського господарства доречно їхньої переробки чи споживання; аналогічно грошові інструменти забезпечують звернення різних товарів, їх перехід від однієї власника до іншого, полегшуючи їх переробку чи споживання. Проте надмірна чи безконтрольна емісія грошей можуть призвести до небезпечних і руйнівний наслідків. Коли банківське кредитування перевищує певний ліміт, його вже не стимулює виробництво, а породжує надлишкову купівельну здатність, наслідком якої є збільшення цін.

Коли грошове звернення здійснювалося у відповідність до металлистической концепцією, наявний обсяг золотого запасу обмежував емісію платіжних коштів. Еволюція грошей до дусі номіналістичної концепції призвела до необхідності обдуманих й погоджених дій у сфері як банківського кредитування, а й державних фінансів України й зовнішньої торгівлі з підтримки грошового рівноваги. Що ж до кредитної сфери, державні органи покликані контролювати і регулювати емісію грошей до відповідність до завданнями Грошової Політики; при цьому вони доручають різноманітних установ здійснення контролю та регламентації кредитних операцій, полегшуючи застосування відповідних заходів впливу. У цьому сенсі кредитна політика є складовою Грошової Політики; двома іншими її компонентами є бюджетна політика та політика міжнародних відносин.

У цьому роботі розглядатимуться принципи і цілі кредитної політики, її інструменти, і проблеми його реалізації, і навіть буде приведено приклади Росії та інших країн.

2. КРЕДИТНА ПОЛІТИКА: ЇЇ ЦІЛІ ТА ПРИНЦИПИ

У процесі економічного регулювання держава широко використовує грошово-кредитні заходи. Як можна і фінансовий механізм, вони розглядаються подвійно. З одного боку, цього заходу є складовою відновлення всього комплексу економічної політики, з іншого — кредитне регулювання виступає свого роду інструментом державного втручання у економіку.

«За вмістом кредитна політика — сукупність заходів центрального банку області грошового обігу євро і кредиту за впливу на макроекономічний процесс».[2] Мета цих заходів – «приватне переломлення загальної державної лінії забезпечення рівноважного та сталого розвитку экономики».[3]

Вирізняють такі цілі:

1. Економічні мети.

Після тривалої періоду економічної розвитку і повної зайнятості мети держави у сфері економіки мають скоріш захисний характері і спрямовані для підтримки економічної активності і зменшення безробіття.

Прагнення зберегти й наскільки можна збільшити виробництво зерна, і навіть підтримати досягнутий рівень життя відповідає завданням. Це «передбачає великі капіталовкладення на переобладнання промислових і сільськогосподарських підприємств й створення виробничих структур, аби знизити залежність країни у сфері енергетики, підвищити продуктивності праці на підприємствах, задовольнити потреби населення цілому, і навіть забезпечити підготовку фахівців (інженерів, техніків) та намірі налагодити розробки науково-технічних исследований.»[4] І тому також потрібні значні оборотні капітали, необхідні, наприклад, для видачі зарплати, для закупівель сировини й енергії.

Необхідність підпорядкування емісії платіжних коштів економічним цілям ставить проблему узгодженості всіх заходів, прийнятих державними органами. Тому кредитна політика мусить бути складовою загальної економічної політики. У цьому плані особливої важливості є два явища, що спостерігаються нині в розвинених країн: по-перше, це значне втручання у економічну діяльність, по-друге, реалізація номіналістичної концепції грошей, що дозволило зняти обмеження емісії платіжних коштів, властиві золотому стандарту.

Кредити повинні спрямовуватися насамперед у галузі економіки, динамізм яких представляється найбільш необхідним гармонійного розвитку вцелом.

Політика повної зайнятості відповідає передусім інтересам людини, та її об'єктом є й устаткування, технічні ресурси, потенційні економічні можливості.

Повна зайнятість населення означає відсутність масового безробіття: вона становить собою цю ситуацію, у якій працездатні члени суспільства може вишукати без особливих проблем і поза досить стислі терміни роботу, відповідну їх здібностям. Проте відсутність постійної безробіття виключає можливості тимчасової безробіття, оскільки розвиток економіки передбачає певний мінімум плинність кадрів. Зміна посади, перехід із однієї сфери економіки іншу чи з однієї підприємства інше можуть супроводжуватися тимчасової втратою роботи, яка терпима, якщо триває недовго. Банківська кредитування має сприяти такий мобільності.

2. Монетарні мети контролю за кредитом.

Мета державних органів області Грошової Політики можна сформулювати коротко: економічного зростання без інфляції. Важливо, щоб ресурси, використовувані у розвиток економіки, були застраховані від втрат; зокрема, кредитування з метою підвищення багатства на повинен спричинити збільшення цін чи виснаження валютних ресурсів. Тут проявляється стримуюча роль внутрішнього і зовнішнього аспектів кредитної політики.

Стабільність внутрішніх цін необхідна для нормально функціонувати економіки. Загальне зниження цін призвело до би уповільнення темпів виробництва та цим перешкоджало б економічного розвитку; проте таку можливість годі розглядати, що у час вона може реалізуватися. Загальне підвищення таїть у собі відомі соціальні й економічні небезпеки, не тільки підриває чи послаблює прагнення нагромадженню грошей немає та робить неефективними здійснювані зусилля, наводячи до невиправданого збагаченню окремих прошарків населення, вона й погіршує умови капіталовкладень знижує їх рентабельності.

Проте стабілізація може бути абсолютна і виключає змін - у співвідношенні цін. У окремих випадках можуть і мають допускатися зміни, щоб, наприклад, створити сприятливі умови для пристосування виробництва до попиту споживачів, або до технічних нововведень. Ця гнучка політика, хіба що бажана вона була, можуть призвести до зниження цін, і навіть зарплати; тому вона може викликати жорсткий опір, яке утрудняє виконання державними органами своїх завдань у цій галузі.

Для нормально функціонувати економіки потрібно також стабільність міжнародних відносин, що дозволяє підтримувати валютні резерви на задовільному рівні. Така стабільність дозволяє боротися з безробіттям і підтримувати високий рівень життя населення, оскільки від нього залежить регулярність імпорту сировини й енергоносіїв, необхідні народного господарства. Проблема пов'язані з проблемою цін; кредитна політика має сприяти вирішенню і тією, і той проблеми.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4