Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Роль держави у змішаної економіці

Реферат: Роль держави у змішаної економіці

Зміст.

Уведення.

1. Поняття і сутність державної економічної політики.

2. Об'єкти, цілі й засоби державного регулювання змішаної економіки.

3. Державне регулювання змішаної економіки на етапі.

Укладання.

Додатка

Список літератури

3

5

10

22

29

31

33

Запровадження.

Державне регулювання економікимає довгу історію. Практика тут випереджає теорію. У період раннього капіталізму у Європі існував централізований контроль за цінами, якістю товарів та послуг, відсоткові ставки і до зовнішньої торгівлею.

Меркантилисты 17 століття - піонери нормативної економічної теорії - писали у тому, що тільки детальне керівництво з боку уряду здатна забезпечити лад у господарської сфері. Вони вбачали у керівництві засіб, що забезпечує соціальну справедливість.

З переходом до капіталізму, вільної конкуренції багато заповіді меркантилістів канув у Лету. Підхід основоположників класичної економіки (18 століття), лимитировавших державне втручання у господарське життя, має історичне пояснення. Адже на той час вершителями доль економіки стали ринок та свободу вибору. У економічному плані свобода передбачає дві головних складових: захищене законом право приватної власності і самостійність прийняття рішень. О 18-й - 19 століттях економічна роль держави зводилася, переважно, до охорони цих первинних прав. 20 століття було ознаменований майже повсюдним зміцненням економічного присутності держави.

З другого половини 19 століття власне виробництво досягло не раніше масштабів. Кінець століття пов'язане з вибухом, стрибком в науково - технічному розвитку і появою низки нових галузей, т. е. поглибленням громадського поділу праці. Всі ці обставини породжували потреба у координації, у підтримці пропорцій на макрорівні, в антициклическом регулюванні.

Почалося наступ ринку із боку монопольних структур: картелів, синдикатів, олігополій. У умовах задля забезпечення конкуренції стали життєво необхідні вироблення антимонопольного законодавства і застосування органами держави.

Посилення державного регулювання диктувалося цілями підготовки до війнам, їх ведення, підтримки обороноздатності. Розроблялася цілу систему заходів, включавших примусове картелирование (Німеччина), протекціонізм (Японія). Формувалися військово-промислові комплекси, тісно пов'язані з урядом.

Державне регулювання економіки стало необхідним здійснення соціальної полі-тики, взагалі стратегії соціалізації у сенсі. Колективне споживання чи задоволення суспільних потреб (охорону здоров'я, освіту, підтримка незаможних тощо.) неможливі без використання державних важелів і закупівельних організацій.

І, нарешті, хотілося би наголосити, маю на увазі сьогодення, потреба у державну підтримку і часом організації фундаментальних наукових досліджень про, і навіть захисту довкілля.

Державне регулювання, в такий спосіб, зумовлено появою нових економічних потреб, із якими ринок за своєю природою справитися не може.

І, хоча таке регулювання у сучасній ринкової економіки ввозяться набагато менших розмірах, ніж у адміністративно - командної системі, все-таки тут економічна роль держави велика, особливо з порівнянню і системи вільної конкуренції.

Поняття і сутність державної економічної політики.

Державне регулювання змішаної економіки є систему типових заходів законодавчого, виконавчого й контролюючого характеру, здійснюваних правомочні надають державні установи й суспільними організаціями з метою стабілізації і пристосування існуючої соціально - економічної системи до постійно змінюваних умов.

З розвитком господарства виникало і загострювалися економічні та соціальні проблеми, які були вирішені автоматично з урахуванням приватної власності. З'явилася необхідність значних інвестицій, малорентабельних чи нерентабельних з погляду приватного капіталу, але необхідні продовження відтворення в національних масштабах; галузеві і загальногосподарські кризи, масове безробіття, порушення у грошовому зверненні, загострилося конкуренція на світові ринки вимагали державної економічної політики.

Теоретично поняття державної економічної політики ширше поняття державного регулювання економіки, оскільки перша можуть грунтуватися і принципі невтручання держави у господарське життя (відомий принцип економічного лібералізму laisser faire - laisser passer). За сучасних умов невтручання держави у соціально - економічні процеси немислимо. Давно вже ведуться суперечки щодо необхідності державного регулювання економіки, йдеться про його масштабах, форми і інтенсивності. Тому терміни “регулювання економіки” і “державна економічна політика” нашого часу ідентичні.

Об'єктивна можливість державного регулювання з'являється з найбільшим досягненням певного рівня економічного розвитку, концентрації виробництва й капіталу. Необхідність, перетворююча таку можливість на реальність, залежить від наростання проблем, труднощів, із якими і покликане впоратися регулювання економіки.

За сучасних умов регулювання економіки є складовою відтворення. Воно вирішує різні завдання: це, наприклад, стимулювання економічного зростання, регулювання зайнятості, заохочення прогресивних зрушень у галузевій і учасникам регіональної структурі, підтримка експорту. Конкретні напрями, форми, масштаби державного регулювання економіки визначаються характером і гостротою економічних та соціальних негараздів у тій чи іншій країні конкретний період.

У його досягненні економіка кожної країни підпорядкована передусім об'єктивним історичним і власне економічним закономірностям. У цьому сенсі є підстави стверджувати, шлях її заданий, визначений понад, виникає з написаною долі. Проте насправді економіка пов'язана історичним минулим і неминучим майбутнім лише частково, багато в чому траєкторія руху не продиктована однозначно, а залежить від прагнень України і волі про свої головні діючих суб'єктів: держави, підприємств і громадян. Кожен з цих суб'єктів здатний проводити економічну долю, хоча у різного рівня, у різних масштабах. Найбільш великими можливості має у сенсі держава робить у уряду у сенсі цього терміну, тобто гілок структурі державної влади. Уряд обирає шлях, проводить певну лінію дій для реалізації обраної соціально-економічної стратегії, яка з цільових установок і котра враховує наявну ситуацію і намічені тенденції. У цьому сенсі і говорити, держава здійснює, проводить вироблену їм економічну політику.

Отже, економічна політика – це яку проводить держава, урядом країни генеральна лінія економічних дій, надання бажаної спрямованості економічних процесів, втілювані в сукупність зроблених державою заходів, з яких досягаються визначених цілей і завдання, вирішуються соціально-економічні проблеми. У фундаменті економічної політиці знаходить безпосереднє відбиток реалізований урядом країни курс. За задумом економічна політика покликана висловлювати, втілювати мети, завдання, країни, держави й народу. У той самий час, оскільки тлумачем, інтерпретатором цільових соціально-економічних установок держави є уряд, то державної економічну політику знаходять достатнє відбиток інтереси, позиції, погляди самого уряду та тих кіл, осіб, яких воно залежить, із якими безпосередньо пов'язаний.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7 8