Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Приватна власність

Реферат: Приватна власність

Cодержание:

Запровадження

I. Відносини власності у світі історичної діалектики.

1. Перспективи розвитку приватної власності у сенсі До. і монетаристів.

2. Структурный аналіз власності.

3. Вплив розвитку знарядь праці і на диференціацію власності.

II. Особливості розвитку власності у сучасних умовах.

1. Розбіжності в підходах оцінки форм власності.

2. Відмінність формах власності України.

3. Нормалізація процесів роздержавлення і приватизації і згладжування їх негативним наслідкам України.

4. Перетворення відносин власності у промисловості України:

а)изменения у системі керування економікою, як основною причиною у структурі відносин власності;

б)аренда - одне із способів переходу від державної до недержавної формі власності;

в)акционерные нашого суспільства та корпоратизація економіки України.

III. Хід приватизації і роздержавлення в Україні з прикладу підприємств харчової промисловості.

IV. Укладання. Підбиваючи підсумки .

Додатка (таблиці).

Cписок літератури.

Запровадження

У разі початку ринкових відносин економіки України та яка склалася цей час кризової економічної та політичної ситуації відносини форм власності грають далеко ще не останню, і навіть, жодну з основних ролей в стабілізації економічного положення у країні.

Виникла проблема роздержавлення і приватизації (переходу від державної до недержавної формі власності) більшості підприємств України, складності, які з сформованій ситуации,требует ретельного розгляду таких предметів, як:

-структура власності і його особливості;

-світовий досвід диференціації форм власності (націоналізація і денаціоналізація, антимонопольна політика, приватизація, і інше);

-національні особливості економіки України.

Всі перелічені пункти докладніше розглядаються далі.

I. Відносини власності у світі історичної діалектики.

1. Перспективи розвитку приватної власності у сенсі До. і монетаристів.

У цілому нині очевидно, що у теоретичному плані К.Маркс у сенсі минулого й майбутнього власності керувався виявленими їм проявом історії людства гегелівського закону заперечення заперечення, а чи не кантовскими апріорними категоріями. У практичному ж відношенні прогнози К.Маркса підтверджує що регулює втручання держава робить у економіку західних ринкових країн, що розпочалася.

Бачити ж іншу перспективу приватної власності в монетаристської концепції, й в хвилі практичних зусиль низки західних урядів в у 70-80 роках, спрямованих наподдержание автоматизму ринку, свободу приватного підприємництва при різке обмеження державного втручання у економіку, є неправомірними. Монетаризм, власне, є лише протиотрута забігання уперед, у розширення державного регулювання виробничу краще й соціальної сфер життя країн. І можна говорити, що кейнсианство і монетаризм об'єктивно є нерозривні протилежні моменти емпіричного методу "спроб і помилок", властивого історично виправданого прагматизму економістів державних діячів цих країн.

Насамперед, необхідно спробувати систематизації аспектів, типів, форм і деяких видів власності, щоб уникнути суперечностей у трактуванні їхньої значимості, взаємозв'язок харчування та долі.

Не є таємницею, що власність у сенсі К.Маркса має економічний і підвищення правової аспекти, які у певної економічної епосі нерозривні. Але це не може бути основою механічного перенесення, скажімо, трьох правомочностей (володіння, розпорядження і) у витлумаченні сенсу економічного аспекти власності.

2. Структурный аналіз власності.

Зрозуміло, в структурному аналізі власності поняття суті й явища (форми прояви) неприпустимо змішувати і більше, ототожнювати з визначенням смислу і форми (форма буття). Коли ми, за До. Марксом, визначаємо власність взагалі як ставлення для людей до засобів виробництва та предметів споживання, то, безумовно, у тому визначенні говориться про її сутності. Однак у такому випадку що ж є змістом власності взагалі?

Здається, сенс власності, хоча в першому наближенні до його розуміння, отже якими ж є ці відносини. Зокрема, є вони людськими стосунками щодо платного чи безкоштовного об'єднання їхньої зі способами виробництва. Якщо ж не про виробничої, йдеться про споживчої власності, то- є вони відносинами щодо безплатного чи платного споживання матеріальних благ.

До материально-объективному зрізу общинної, приватної й громадською власності слід назвати також робочої сили покупців, безліч також його носія - людини, якщо говориться про виробництві епохи рабовласництва і феодалізму. Іншим разом залишається, як і зараз, туманною суть з так званого "позаекономічного примусу" рабів і кріпаків до продуктивної праці.

3. Вплив розвитку знарядь праці і на диференціацію власності.

Тільки з приходом засобів праці, як робочий худобу, земля і металические знаряддя праці, починається розпад початкових громад на сімейні виробничі одиниці, починається історія формування індивідуальностей, які усвідомлюють себе такими.

Велика приватна власності коштом виробництва має менше історичне і логічне виправдання, ніж власність на робочої сили і його фізичного носія, найманця.

Ефективність металических знарядь праці і, землі, працівника та робочої худоби зумовило можливість прискорений розвиток індустріальних здібностей фізичного носія робочої сили й стосовно збільшення обсягів вироблених матеріальних благ, і щодо прискорення вдосконалення самого устаткування й коштів праці. У цьому вся перебував наступний момент об'єктивної мрії, спрямованості першого протиріччя розвитку процесу праці, процесі споживання індивідуальної робочої сили й її приватному поєднанні з предметами і коштами праці.

Навряд чи можна сумніватися, що першопричина змін - у засобах праці, поділі праці та у характері процесу праці полягає у постійному технічному удосконаленні і всі більшу спеціалізацію коштів праці приватного застосування, приватного характеру у зв'язки України із природними потребами людей виготовляти і навіть мати продукції більше, найкращої якості, з меншими витратами.

Звісно, є початковим етапом перетворення локальних простих коопераций у скрутні кооперації праці ще супроводжуються великими змінами у характері приватної власності. Переважно це обмежується розширенням масштабу праці та застосуванням індивідуальних приватних капіталів, і навіть формування акціонерного капіталу (за доби машинних коштів виробництва).

Інша річ, коли сучасну епоху подетально і технологічно спеціалізованих електронних коштів виробництва. Масове застосування цих виключно высокопроизводственных, "скорострільних" і дуже дорогих комп'ютерно керованих коштів виробництва змусило не тільки розширення локальної складної кооперації праці рамках фірми. Їх ефективне застосування можна було у межах межфирменной подетальной і технологічного спеціалізації виробничих процесів і відповідної кооперації праці.

Зрозуміло, базисне в змінах головних опор і перекриттів у західній ринкової економіки, тим паче в останній третині ХХ століття, залежить від дедалі відчутніше поглиблення і розширенні спеціалізації, усуспільненні кооперативної власності.

Якщо США у межах такий власності сьогодні створюється 90% всього ВНП, то розширення колективної (пайовий) власності робочих, ні подвоєння підприємницької приватної власності, ані зріст кількості "партнерських фірм", що у власності двох чи більше осіб, не є перспективою відносин власності розвинених капіталістичних країн. Усі перелічені некорпоративні форми власності лише сучасної об'єктивної потребою природного (конкурентного) відбору способів найефективнішого об'єднання безпосередніх виробників із засобами виробництва.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7