Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Микрогосударства Європи

Реферат: Микрогосударства Європи

Вступ.

На сучасної політичній карті світу налічується близько 230 країн і територій, переважна більшість із яких – суверенні держави.

Безперечно, що за такого великому числі країн виникає у їх угрупованню, яку у першу чергу з урахуванням різних кількісних критеріїв. Але навіть серед інших напрямів угруповання, найбільш распространённым є сортування країн за величиною території.

За розмірами території виділяються десять найбільших країн, площею більш як 3 млн. км2 кожна, що у сукупності становлять всієї земної суші, але переважають на політичній карті середні й невеличкі країни. Є й зовсім малесенькі, які заведено називати микрогосударствами. Але, сутнісно, крім своїх вкрай невеликих розмірів, вони мало чим відрізняються від країн, які мають велику територію.

Безумовно, кожна з микрогосударств, як будь-який інший країна, має власний неповторний шлях розвитку та грає свою, певну роль міжнародних політичних, економічних та соціальних відносинах. Але несправедливо було стверджувати, що вплив на сучасний світ також майже не й розміри самих держав. Давайте переконаємося у тому з прикладу микрогосударств Європи:

Андорра.

Княжество Андорра.

Найбільше з микрогосударств Європи, розміщено на південному заході Європи на Східних Піренеях між Францією і Іспанією. Площа території становить 465 км 2. У адміністративному відношенні ділиться на майже 7 громад (парафій), які мають певній адміністративній і втрати фінансової самостійністю. Столиця – Андорра-ла-Велья (23 тис. людина). На 1997 року населення – понад 65 тис. людина, їх корінні жителі (власне андоррцы) – близько 20 тис., інші іноземці: зокрема близько 29 тис. – іспанці, 7 тис. – португальці, 5 тис. – французи. По приростом населення (5%) займає 1-е в Європі. Офіційний мову держави – каталанский, але й використовуються іспанську та французьку. 99,1% віруючих - католики. Своєю грошової одиниці немає, у спілкуванні перебувають іспанська пезета й французький франк.

Відповідно до конституцією, схваленої на референдумі 14.03.93 р., Андорра – парламентське князівство. Глави держави (соправители) – єпископ Урхельский - Жоан Марті Аланис (з 1974г.) і Франції Жака Ширака (з 1995 р.). Вони є гарантами незалежності Андорри і її добросусідства з Іспанією і Францією. За конституцією соправители мають право оголошення виборів і навіть референдумів, призначення глави уряду та членів Конституційного суду, можуть підписувати декрет про розпуск парламенту, оприлюднити закони, беруть участь у підготовці за міжнародні договори, що стосуються внутрішній безпеці, оборони та прикордонних проблем.

Законодавчий орган влади – однопалатний парламент – Генеральний рада, який контролює діяльність уряду та стверджує держбюджет, обирає голову парламенту (синдика) і заступника, і навіть главу уряду, несе парламенту політичної відповідальності. Избирается прямим загальним голосуванням чотири роки (останні вибори відбулися у лютому 1997 р.) і складається з 28 депутатів.

Вищий виконавчий орган – уряд. Главою уряду з 1994 р. є лідер Либерального союзу М. Форне Молне.

Основні політичні партії: Ліберальна Спілка (ЛЗ) -представлено парламенті 16 депутатами, Національне демократичне об'єднання (НДО) – 6 депутатів (лідер – Про. Рибас Рейг), Нова демократія (НВ) – 2, Національна демократична ініціатива (НДІ) – 2, незалежні кандидати - 2 депутата. На проведених у грудні 1995 р. муніципальних виборах найбільшого успіху домоглося НДО, представники якого було обрані алькальдами (мерами) 4 громад з 7, зокрема столичної.

Перші нагадування про території теперішньої Андорри ставляться до 778г., коли вестготы[1] під тиском арабів змушені були залишити р. Сеу-де-Урхель і винних шукати захисток у Пиренейских горах. Імператор Карл Великий зупинив просування арабів далі північ і Андорру під заступництво єпископа Урхельского (Іспанія). У середньовіччі Андорра була феодальним володінням переважно графів Фуа і єпископів Урхельских. У 1278г. з-поміж них було укладено угоду спільну суверенітет над Андоррою («акт-переаж»). Надалі права графа де Фуа перейшли до французьким королям. До 1993 р. Андорра офіційно була феодальним князівством під протекторатом Іспанії і Франції. Соправители Андорри (президент Німеччині й єпископ Урхельский) спільно призначали представителей-викариев[2] із повноваженнями для глави держави. Викарии обов'язково повинні бути корінними жителями князівства жити з його території. Вони давали клятву поважати «Основний законодавчий акт Андорри» (свого роду конституцію, прийняту в 1866г.). З 1419г. в Андоррі діє Генеральний рада – парламент (найстарший у Європі після исландского).В 1933г. було запроваджено загальне виборче право чоловікам, а 1970г. – тоді.

1.06.93г. було підписано Договір добросусідство, дружбу та співробітництво між Королівством Іспанія, Французької республікою і Князівством Андорра, котрий закріпив статус Андорри як суверенної держави. У 1993 р. Андорра було прийнято в ООН, 1994-го – до Ради Європи, ЮНЕСКО і ЮНІСЕФ, в 1996 р. країна офіційно приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерних озброєнь.

Основними галузями економіки є торгівля і обслуговування іноземних туристів (7 – 8 млн. на рік). Важливим джерелом доходів є вирощування переробка тютюну. Є підприємства легкої промисловості (насамперед – виробництво сирів і мінеральну воду), кустарне виробництво сувенірів і прикрас. Населення гірських сіл займається скотарством (25 тис. овець, 3 тис. кіз). Є поклади заліза, олова, мармуру, граніту, лікувальні термальні води. У дивовижній країні діють 7 банків. Використовується виключно автодорожній транспорт, протяжність доріг – 269 км.

Загальна кількість робітників і службовців в 1996 р. – 31 755 людина. У тому числі 57% зайнято торгувати, готельному бізнесі, сфери обслуговування, надання банківських послуг CSFB, 18% - у будівництві, 13% - держслужбовці, 3% - в обробній промисловості. Річний дохід душу населення 1997 р. становив 18 109 доларів. Середня місячна заробітна плата 1996 р. – 178 тис. песет (@1300 доларів).

Обсяг експорту на 1996 р. становив 60 мільйонів США, імпорту – близько 1 мільярда доларів.

Начальное освіту є безплатним і обов'язковим в усіх навчальних закладах до 14 років. По офіційними даними рівень грамотності у країні становить 100%.

Издаётся кілька газет та часописів: щоденна газета «Диари

буд’ Андорра», тижневик «Побле Андорра»; є 2 радіостанції і місцева телеканал «Андорра ТВ-Канал-33».

Ватикан.

Государство-город Ватикан.

Самостійне держава й центр римсько-католицької церкви, резиденція її глави – папи римського. Перебуває у західній частині Риму. Займає територію 0,44 км2. У Римі, де навколо Ватикану належать три собору: Санта-Марія Маджоре, Сан-Джованни ін Латерано і Сан-Паоло, ряд палаців і вілл загальною площею 0,7 км2. Ватикан, власне, немає свого постійного населення. На його її території проживає тато, керівники римської курии[3], службовці ватиканських установ. У найгіршому разі 1997 р. в ватиканських установах працювало 2493 співробітника, у тому числі мало релігійний сан 1328 людина.

Офіційними мовами держави є латинський і італійський, грошова одиниця – італійська ліра. Ватикан карбує також власну монету, призначену переважно для нумизматов[4].

З погляду державного будівництва, Ватикан – теократична монархія. Глава держави – Папа Римський (з 16.10 1978г. – Іван Павло


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3