Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Шляхи підвищення ефективності тваринництва

Реферат: Шляхи підвищення ефективності тваринництва

- изу чить тео ре ти чого ские ос але функ цио ні ро ва ния від рас чи жи ось але вод ст ва в ры ноче ных вус ло ві ях;

- про ана чи зи ро вать уро вень раз ві тия жи ось але вод ст ва в кіл хо зе “Але вая життя” Ру за ївши ско го рай вона Рес пуб чи кі Мор до вия;

- перед ло жити ме ро прия тия по по ви ше нию еф фек тив але сти про з вод ст ва про дук ции жи ось але вод ст ва.

1. ТЕО РЄ ТІ ЧЕ СКИЕ ОС АЛЕ ВИ ЭФ ФЕК ТИВ АЛЕ ДО ФУНК ЦИО НИРО ВА НИЯ ВІД РАЗ ЛІ ЖИ ОСЬ АЛЕ ВОД СП ВА.

1.1. Про бле ми еф фек тив але го функ цио ні ро ва ния жи ось але вод ст ва в пе ре хід ный пе ри од.

Ак тив ный субъ ект ры ноче ных від але ше ний, без вус вилов але, дол дружин про ла дати підлогу іншої сво бо дой сво їх дей ст вий в сфе ре про з вод ст ва і сбы та про дук ции, ви бо ре по ставши щі ков і з ку па ті лей, рас по ря ж нии про з ве ден іншої про дук ці їй і вус та новий ле нии її у цін, репетування га нізащо ции фі нан сов і з ве де нии на фі нан зі вом рын ке . Од на до сель ское хо зяй ст у за всіма цими на прав ле ні ям дея тель але сти на хо дит ся в біль ши чи мень ши сте пе ні під кін тро лем го су дар ст ва, ніж ог ра ні чи ва ет ся його ини циа ти ва і кін ку рен то шпп соб ность як навчаючи ст ні ка рын ка. Це рав іншої сте пе ні від але сит ся як до сель ско му хо зяй ст ву країн із ре гу чи руе мым зі циа чи сти чого ским рын кому, і до сель ско му хо зяй ст ву ка пі та чи сти чого ских країн, в до то рых еко але ми чого ская роль го су дар ст ва на про тя ж нии це го ве ка не пре ривши але віз рас та ет і ры ноче ная сис ті мало на хо дит ся у його ре гу чи рую щим віз дей ст ві їм і всі під чи не так на вла сти сти хии. Го су дар ст вен ное ре гу чи ро ва ние біль ше все го ох ва ти ва ет аг рар ную сфе ру, в до то рій пе ре кре щі ва ет ся мно го важ ных і ост рых зі ці аль ных про блем все го про ще ст ва. Сель ское хо зяй ст у обес пе чи ва ет усі се ле ние про дук так і перед ме та ми перекл виття не про хо ді мо сти - про до воль ст ві їм, оді ж дой і обу в'ю. По це му для ка ж до го го су дар ст ва дуже важ але обес пе чить не про хо ді мый уро вень раз ві тия і ста биль ность сель ско го хо зяй ст ва, по як ку пра ві тель ст ва всіх країн сво їм перекл вій шим дол гом ста вят зі ці аль ную за щі ту гра ж дано, а осо бен але так на зы вае мых зі ці аль але уяз ві мых груп на се ле ния. Це свою оче редь тре бу ет на чи чия в стра не дос та точ але го до чи чого ст ва про дук тов перекл виття не про хо ді мо сти, до то рые на се ле ние мо жет при про ре тать але дос тупий іншої це не.

За так ча ця яв ля ет ся слож іншої, бо під дер жа ние ста биль але сти в сель ском хо зяй ст ве - весь мало працю ное де ло. Не ста биль ность в сель ском хо зяй ст ве ви зы ва ет ся мно гі ми при рід ны ми і еко але ми чого ски ми при чи на ми. Пре ж де все го це з мін чи вость по рік ных вус ло вий, до то рые у мно гом оп ре де ля ют ре зуль та ти дея тель але сти хо зяйств та його фі нан зі витті зі стоячи ние. Сель ское хо зяй ст у на хо дит ся також у за ві сі мо сти від до ле ба ний рын ка, вусом ло ві ях до то рых працю але під дер жи вать оди на до вый уро вень до хід але сти. З вре мін ный на уч но-тех ні чого ський про гресс, до то рый в біль шин ст ве країн сель ском хо зяй ст ве мав бо лее б ст рый зростання, ніж у про мыш льон але сти, край не про ст хитнутися зі ці аль ные про бле ми бачимо не ста биль ность са мо го се ла в сі лу пе ре про з вод ст ва сель ско хо зяй ст вен іншої про дук ции. Слідом ст вие це го в раз ві тых ка пі та чи сти чого ских стра нах про бле мало з лиш ка про до воль ст вен ных то ва рів в сво їй ос але ве яв ля ет ся про бле мій "з лиш ка" фер ме рів а імен але про бле мій ра зо ряю щих ся крейда ких фер ме рів. І це зі ставши ля ет суть аг рар іншої про бле ми цих стра нах.

З лиш неї сель ское на се ле ние по па так ет в груп пу зі ці аль але уяз ві мо го, тобто тре бую ще го осо бо го вни мало ния зі сто ро ны пра ві тель ст вен ных репетування га новий. Біль шая ост ро та зі ці аль ных про блем се ла і обу сло ві ла не про хо ді мость го су дар ст вен але го про протікав цио низ мало по від але ше нию до сель ско му хо зяй ст ву, до то рый реа чи зу ет ся чого рез по чи ти ку го су дар ст вен іншої по мо щі фер ме рам і струк тур іншої пе ре лад кі аг рар іншої сфе ры. У цьому обес пе чи ва ет ся зі ці аль ная за щі щен ность і всі го на се ле ния по середовищ ст вом під дер жа ния зі ці аль але низ до го уров ня троянд нич ных ціни то ва ры сель ско хо зяй ст вен але го про ис хо ж де ния, пре ж де все го на про до воль ст вие.

Усе це й обу слів чи ва ет біль шой спектр го су дар ст вен ных про грамів і форм пра ві тель ст вен іншої по мо щі, свя зан ных з аг рар ным сік то ром. Ці взаи мо від але ше ния го су дар ст ва з сель ским хо зяй ст вом в ка пі та чи сти чого ских стра нах раз ві ва ют ся по сле дму щим на прав ле ні ям:

1. Про грам ми ог ра ні чого ния (кін сірий ва ции) по сівши ных пло зара дей (вус та новий ле ние квот по сівши ных пло зара дей чи квот сбо ра уро жая) і кому пін са ция фер ме рам ті ряе мых ними до хо дов.

2. Про грам ми суб сі ді ро ва ния на по кры тие раз ні цы ме ж ду за ку поч ны ми і троянд нич ны ми чи екс порт ны ми це на ми (на при заходів, США по пше ні це, мо ло ку, хлоп ку, ри су і шер сти).

3. Ус та новий ле ние гору не го і ниж не го пре де вилов за ку поч ных ціни сель ско хо зяй ст вен ную про дук цию (на при заходів, в стра нах Про ще го рын ка).

4. Про грам ми ре гу чи ро ва ния і фор ми ро ва ния спро са на про до воль ст вен ные то ва ры внут ри стра ны, сти му чи ро ва ние екс пір та сель ско хо зяй ст вен іншої про дук ции.

5. Ре гу чи ро ва ние ін ве сти ці він але го про цес са в сель ском хо зяй ст ве і дру гих від рас лях аг ро про мыш льон але го кому плек са, при не про хо ді мо сти сти му чи ро ва ние ка пі та ло вло ж ний в сель ское хо зяй ст у по середовищ ст вом пре дос тав ле ния фер ме рам фі нан зі вых і кре дит ных пільг,

ис клю чого ния з про ла гаї мій при б коштів, на прав ляе мых на ка пі джек ные вло ж ния, на по ви ше ние ква чи фі ка ции, на про ве де ние досвід ных і екс пе ри мін хлопець ных ра ботів.

6. Ме ро прия тия по під дер жа нию па ри тет але го про ме на ме ж ду сель ским хо зяй ст вом і про мыш льон але стью.

7. Ор га нізащо ция пе ре ква чи фі ка ции з допомогою го су дар ст вен ных коштів быв ших фер ме рів по спе ці аль але стям для дру гих від рас лей на рід але го хо зяй ст ва.

8. Про грам ми раз ві тия про з вод ст вен іншої і з ці аль іншої ін фра струк ту ры в сель ской ме ст але сти (элек три фі ка ция, до пик ное устрої тель ст у, ме лио ра ция, про све ще ние, здра у вохра не ние тощо.).

9. Про грам ми з поза дре нию в сель ское хо зяй ст у по слід них як на уч но-тех ні чого ских дос ти ж ний, сни ж нию з дер жек про з вод ст ва і з ви ше нию еф фек тив але сти ферм.

10. Пря травня по могутність чи по зі бія ну ж даю щим ся фер ме рам, до гда де вони про хо ді ми бачимо оп рав так ны.

Як вид але з це го пе реч ня, глав ные за бо ти го су дар ст ва від але сят ся до під дер жа нию до хо дов фер ме рів й цін на сель ско хо зяй ст вен ную про дук цию. Рас хо ды го су дар ст ва для цієї це у на стоячи щее вре мя дос ти га ют ог ром ных раз ме рів. Так було в США перевищив на пра ві тель ст вен ные про грам ми з під дер жа нию цін, і кін сірий ва цию зе мілину з 1980 по 1987 рік бюд жет ные ас сиг але ва ния віз ріс з 1286 до 16 747 млн. дол. Про зна чи тель але сти суб сі дии 1987 р. зі ста ві чи 36 % про щей торб ми чис то го до хо так всіх ферм.

З вре мін ное ка пі та чи сти чого ское го су дар ст у, та кім про ра зом, бе рет на се бя біль шое бре мя фер заходів ских за ботів як субъ ек та ры ноче ных від але ше ний. Його глав ная за так ча - репетування га нізащо ция еф фек тив але го про з вод ст ва про те, що б із держ кі про з вод ст ва по зво ля чи мати дос та точ ный уро вень рен та бель але сти, яв ляю щий ся крі ті ри їм ви жи ва ния фер ми соз дано ных пра ві тель ст вом для сель ско го хо зяй ст ва еко але ми чого ских вус ло ві ях.

З це го мож але сде лать ви вод, що біль шой прин ці пі аль іншої раз ні цы ме ж ду вус ло вия ми хо зяй ст у ва ния в ка пі та чи сти чого ских стра нах і кіл лек тив ных хо зяйств в стра нах пекло ми ні ст ра тив але - до манд але го зі циа лиз мало не име ет ся. Але, без вус вилов але, в по слід них су ще ст ву ет біль шая "за репетування га ні зо ван ность" хо зяйств і мень шая їх са мо стоячи тель ность в при ня тии ре ше ний, по як ку ця пре ро га ти ва б ла при своє на ви ше стоячи щі ми репетування га нізащо ция ми. Що рез до від чи ча ет кіл хо зы і колгоспи від фер заходів ских хо зяйств в стра нах ка пі та лиз мало, то це від чу ж де ние по давши ляю щей годину ти тру ж, ні ков сель ско го хо зяй ст ва від соб ст вен але сти і ре зуль та тов сво його тру так, а як і без гра нич ный у люн та ризм ви ше стоячи щих репетування га нізащо ций, по пі раю щих елі мін тар ные еко але ми чого ские за до ны про ще при ня тые в ми ре пра ва перекл вич ных про з вод ст вен ных кіл лек ти вов. У ито ге під ры ва ло еко але ми ку хо зяйств і мо ти ва ций зі до про з у ді тель але го і еф фек тив але го тру та директори їх ра ботів ні ков.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20