Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Использования робочої сили й продуктивність праці сільському господарстві

Сторінка 2

Не залежить від виконавця перерви з організаційних, метеорологічним і технічних причин. Дані обслуговування в Ярославській області з деяким операціям з виробництва зерна показують, що простої на окремих видах механізованих робіт становлять 20 .25% часу зміни. Коли зорюванні простої становлять 5 8%, їх 25 .30% з причин і 50% з організаційних. На збиранні простої комбайнів досягають 50% часу зміни, причому половини їх - з організаційних причин (10 с.106 .107).

За даними хронометражных спостережень центральної сільськогосподарської нормативно-дослідною станції втрати через простоїв на конно-ручных роботах становлять 5%, жнив сіна - 14%, картоплі - 20%,. На механізованих навантажувальних роботах - 34% робочого дня (23 з. 109 .110).

Втрати робочого дня можна зменшити, удосконалюючи організацію праці в робочих місць. Це насамперед достатнє забезпечення технологічним і додатковим устаткуванням, своєчасна підготовка техніки на роботу, раціональна планування робочих місць, правильна розстановка працівників і проведення виробничого інструктажу, виділення необхідних коштів на безперебійного обслуговування агрегатів, поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці та техніки безпеки, впровадження правильних режимів праці та відпочинку (16 с.39).

Ефективність використання робочого дня міцно пов'язана із досвідом та вищим рівнем кваліфікаційної підготовки працівників. Наприклад, трактористи-машиністи 1 і 2 класу зі стажем роботи понад 5 років набагато краще використовують час основний роботи, простоїв техніки вони п'ять .10% менше. Висококваліфіковані механізатори значно швидше освоюють нову техніку, інтенсивні технології, оперативно впроваджують передовий досвід (16 с.40).

Відомо, що кожен четвертий захворювання викликається незадовільними умовами праці. вони служать причиною втрати 260 млн. чел.-дней, інакше кажучи щорічно виключають із числа трудящих 1 млн. людина (28 с.31).

Аналіз листків непрацездатності господарствах Тверській області показав, що у простудні захворювання доводиться загалом 48,6% всі дні непрацездатності. Виникнення цих захворювань пов'язано переважно з переохолодженням організму на роботі. Великий відсоток невыходов вихоплює таку хвороба, як радикуліт, що також зумовлено фізичним напругою, переохолодженням, підвищеної вологістю (16 с.41).

Використання робочого дня залежить стану транспортного, культурно-побутового обслуговування працюючих, їх забезпеченості житлом. Для повного використання фонду робочого дня потрібно узгоджувати режим праці працівників, зайнятих у виробничому сфері, і сфері послуг (3 с.182).

Значна частина робочого дня недоодержує господарство від працюючих жінок, які мають дітей до трьох років. Втрати робочого дня, пов'язані із хворобами дітей, перевищують втрати через простоїв, прогулів і неявок з адміністрації (9. С.120).

Для збільшення екстенсивного використання трудових ресурсів велике значення має тут досягнення більш-менш рівномірної завантаженості працівників у перебігу року (9 с.120).

Зменшення сезонності сільськогосподарської праці можна досягнути шляхом раціонального поєднання сільськогосподарської праці з промисловим. У кількох областях набули поширення міжгосподарські ремонтні майстерні, будівельні організації, переробні підприємства, заводи з виробництва комбікормів. Важливий чинник зниження сезонності - розвиток промислів і підсобних підприємств, продукція яких потрібна населенню, народному господарству, але виготовлення чим великих промислових підприємств невигідно і навіть неможливо. Зайняти сільське населення можливо також заготівлею палива й продуктів лісу (24 с.83).

розширює сферу докладання праці розвиток обслуговування доріг, і навіть вся сфера послуг як на сільського населення. Одночасно підвищиться ступінь забезпеченості соціально-культурними і побутовими послугами (29 с.12).

Так само є оптимальна структура виробництва, у рослинницьких галузях, забезпечує мінімум збігів термінів напружених робіт з вирощуванню і жнивного поля сільськогосподарських культур, збільшення обсягу робіт у зимовий період. Особливого значення набуває раціональне використання трудових ресурсів села під час напружених польових робіт. В значною мірою можливо по комплексної механізації жнив (9 с.120).

Великі змогу подолання різких коливань в напруженості праці закладено у поліпшенні осередку. Відсутність розрахунків з комплектування комбайно-тракторных груп, і регулювання їх складу залежно від урожайності та віддаленості полів призводить до значних збитків робочого дня. Істотні недоліки є у організації робіт із прибирання соломи: основні їх - відсутність постійних ланок і часта змінюваність трактористів, використання разномарочных тракторів. Дослідження свідчать, що раціоналізація виконання трудових операцій на польові роботи дозволяє знизити сезонність трудових витрат приблизно за 10% (7 с.21).

Більше повно завантажити механізаторів роботою на трактори можна, застосовуючи їх на транспортуванні добрив, кормів, силосу (29 с.14).

Продуктивність праці висловлює ступінь ефективності процесу праці. Зростання продуктивності проявляється у зростання кількості продукції, виробленої в одиницю часу, чи економії робочого дня, витраченого на одиницю продукції (17 с.5).

Останні 3 року у сільськогосподарських підприємствах наявність основних видів техніки скоротилося на 10 .20%. Через війну продуктивності праці Росією в 1993 року знизилася проти рівня 1986 р. . 1990 р. на 20%. На рівні 1985 року залишилися витрати на 1 ц зерна, картоплі, а, по таких продуктів як соняшник, овочі, молоко вони просто зросли. Збільшилися витрати й отримання 1 ц приросту живої маси великої рогатої худоби, свиней, кіз (19 с.4).

Чинники зростання продуктивність праці можна поєднати в 3 групи:

1) матеріально-технічні чинники, залежать від рівня розвитку та рівні використання коштів (науково-технічний прогрес);

2) організаційноекономічні і управлінські чинники, залежать від ступеня розвитку форм організації виробництва;

3) соціально-психологічні чинники, пов'язані з роллю людини у виробництві (11 с.18).

Найважливішими напрямами дії науково-технічного прогресу як чинника зростання продуктивність праці є: механізація і автоматизація виробництва, впровадження прогресивної технологій і новітньої техніки, вдосконалення технологічних процесів, поліпшення використання сировини, матеріалів, енергії, цих напрямів ведуть до їх зниження трудомісткості продукції (26 с.56).

До другої групи чинників ставляться: вдосконалення організації виробництва (поглиблення спеціалізіції), праці, впровадження нових форм оплати праці та матеріальним стимулюванням, удосконалення системи керування виробництвом.

За сучасних умов зростає роль соціально-психологічних чинників. До них належать: підвищення кваліфікації та загальноосвітнього рівня працівників, поліпшення умов праці, підйом рівень життя, розвиток цієї сфери обслуговування, розвиток методів психологічного впливу, раціонального використання робочого дня (11 с.20).

Зростання обсяги виробництва сільськогосподарської продукції одиницю часу може бути передусім рахунок підвищення врожайності культур, та продуктивності тварин. Дослідження, що проводилися Нечерноземной зоні, показали, що коли підвищення продуктивності корів на 1% зумовлює зростання продуктивність праці загалом на 0,91% за інших рівних умов (10 с.140).

Найважливішою завданням є завершення комплексної механізації всіх процесів з урахуванням системи машин, що дозволить підвищити продуктивності праці в 1,5 .2 разу. Необхідно впорядкувати комплектування системи машин кожному господарстві. Забезпечити оптимальне поєднання машин інших чинників, передусім кваліфіковану робочу силу (10 с.20).


Схожі реферати

Статистика

1 [2] 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18