Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Гроші

Реферат: Гроші

День гі - од але з ве чи чай ших чого ло ве чого ских з бре ті ний. Про ис хо ж де ние де млостей свя за але із сьомої - 8 тис. до зв. е., до гда у перекл у побут ных пле мін співаючи ві лисій з лиш кі ка ких-то про дук тов, до то рые мож але б ло про ме нять на дру гие нуж ные про дук ти. Ис то ри чого ски в ка чого ст ве середовищ ст ва про ліг чого ния про ме на ис поля зо ва лисій - з пе ре мін ным вус пе хом - худобу, сі га ры, ра до ві ны, кам ні , шмат кі ме тал ла. Хай слу жити у ка чого ст ве де млостей, перед позначок дол дружин прой ти лише од але, мій погляд, ис пы та ние: він дол дружин по лу чить про щее при зна ние і з ку па ті лей, і про давши цов як середовищ ст у про ме на. День гі оп ре де ля ют ся са мім про ще ст вом; все,что про ще ст у при зна ет в ка чого ст ве про ра ще ния,- і є день гі. Дей ст ві тель але, день гі - те вар , ви сту паю щий в ро усе про ще го эк ві ва льон та , від ра жаю ще го стои мость всіх про чих то ва рів.

Ка до ви ж ос новий ные ця пы ис то вдз раз ві тия де млостей? Пер вый етап- по яв ле ние де млостей з ви підлогу не ні їм їх функ ций слу чай ны ми то ва ра ми; вто рій етап - за кре п ле ние за зо ло тому ро усе про ще го эк ві ва льон та (цей етап був , по жа луй , са мым про дол жи тель ным ) ; тре тий етап - етап пе ре хо і яка бу маж ным чи кре дит ным день гамір ; і з слід ний чіт вір тый етап - по сте пін ное ви тес не ние на лич ных де млостей з про ро та , слідом ст вие чого го співаючи ві лисій элек трон ные ві ды пла ті жей .

День гі , як і лю бої дру гое по ня тие , име ют свою сущ ность.

Сущ ность де млостей про яв ля ет ся чого рез :

1) все про щую за середовищ ст вен ную про ме ні вае мость;

2) са мо стоячи тель ную ме але вую сто емость ;

3) внеш нюю вещ ную ме ру тру так .

Кро ме то го , день гі име ют соб ст вен ную клас сі фі ка цию . У ча ст але сти , по фор ме су ще ст у ва ния день гі б ва ют на лич ные і на лич ные . На лич ные день гі на свій оче редь під раз де ля ют ся на ре аль ные день гі ( це мо не ти з дра го цін ных ме тал вилов, злитий кі) , кре дит ные день гі (банк але й ка зна чий ские бі ле ти ) і саме мін ные мо та . Без на лич ные день гі мо гут су ще ст у вать як і рам ках на цио наль іншої де неж но-кре дит іншої сис ті ми фор ме на цио наль іншої ва лю ти , і у фор ме між на цио наль ных пла теж ных засобів у сис ті ме ме ж ду на рід ных рас чого тов.

День гі про ла так ют оп ре де льон ны ми функ ция ми. Функ ции де млостей:

1. Ме ра стои мо сти. День гі ви сту па ют ме рій стои мо сти. Про ще ст у счи та ет удоб ным ис поля зо вать де неж ную еди ні цу в ка чого ст ве мас шта ба для зі з ме ре ния від але сі тель ных стои мо стей раз а про раз ных благ і ре сур сов. Бла го так ря де неж іншої сис ті ме нам не так на до ви ра жати це ну ка ж до го про дук та чого рез все дру гие про дук ти, на до то рые міг би бути про ме нен; ми долж ны ви ра жати стои мость ско та чого рез зер але , колір ные ка ран так ши , сі га ры , ав то мо бі тепер і т. буд. Ис поля зо ва ние де млостей в ка чого ст ве про ще го зна ме тих ля оз на ча ет, що це ну лю бо го про дук та дос та точ але ра зить толь до чого рез де неж ную еди ні цу. Та де ис поля зо ва ние де млостей по зво ля ет навчаючи ст ні кам сдел кі ліг до срав ні вать від але сі тель ную цін ность раз лич ных то ва рів і ре сур сов. По доб ные срав не ния про ліг ча ют при ня тие ра цио наль ных ре ше ний. У ка чого ст ве ме ры стои мо сти день гі ис поля зу ют ся й у сдел ках з бу ду щі ми пла ті жа ми.

2. Сред ст у пла ті жа. День гі ви сту па ют як середовищ ст у пла ті жа. Ця функ ция де млостей про яв ля ет ся пре ж де все го в про слу жи ва нии пла ті жей поза сфе ры то ва ро про ро та. Це на ло гі, зі ці аль ные ви пла ти, про цін за кре дит. День гі ліг до при ні мало ют ся в ка чого ст ве середовищ ст ва пла ті жа. Це удоб ное, мій погляд, зі ці аль ное з бре ті ние , по зво ляю щее пла тить вла дель цам ре сур сов і про з у ді ті лям “то ва ром” ( день га ми ), до то рый мо жет бути ис поля зо ван для по куп кі лю бо го з усе го на бо ра то ва рів і вус луг, маю щих ся на рын ке.

3. Сред ст у про ра ще ния. День гі ви сту па ют як середовищ ст у про ра ще ния про слу жи ва ния то ва ро про ро та. Во-пер вых і пре ж де все го день гі яв ля ют ся се го дня середовищ ст вом про ра ще ния, день гі мож але ис поля зо вать при по куп ке і про так ж ва рів і вус луг. Як середовищ ст у про ме на день гі по зво ля ют про ще ст ву з бе жати не зручностей бар тер але го про ме на. І , перед ставши ляя удоб ный шпп соб про ме те що ва ра ми , день гі по зво ля ют про ще ст ву вос поля зо вать ся пло так ми гео гра фі чого ской спе циа через ции і саме де ле ния тру так ме ж ду людь ми.

4. Сред ст у на до п ле ния ( сбе ре ж ния ). День гі слу жатий середовищ ст вом сбе ре ж ния. По як ку день гі наи бо лее до вид ное иму ще ст у, вони яв ля ют ся наи бо лее удоб іншої фор мій хра не ния бо гат ст ва. Вла де ние день га ми за ред кім ис клю чого ні їм не при але сит де неж але го до хо так, до то рый з вле ка ет ся при хра не нии бо гат ст ва , на при заходів , в фор ме не дви жи мо го иму ще ст ва ( соб ст вен але сти ) чи цін ных бу маг ( ак ций , про чи га ций тощо. буд. ) . Од на до день гі име ют то пре иму ще ст у, що вони мо гут бути без від ла га тель але ис поля зо ва ны фир мій чи до маш ним хо зяй ст вом для лю бо го фі нан зі у го обя за тель ст ва.

5. Ми ро шиї день гі . Функ ция “ ми ро шиї день гі “ - це день гі в сис ті ме ме ж ду на рід ных еко але ми чого ских від але ше ний.

День гі иг ра ют ис клю чи тель але важ ную роль ры ноче іншої еко але ми ке. Ры нок не віз мо дружин без де млостей , де неж але го про ра ще ния. Де неж ное про ра ще ние - це дви ж ние де млостей , опо середовищ ст вляю щее про рот то ва рів і вус луг . Воно про слу жи ва ет реа через цию то ва рів, а як і дви ж ние фі нан зі у го рын ка.

У ми ре су ще ст ву ют раз лич ные сис ті ми де неж але го про ра ще ния, до то рые сло жи лисій ис то ри чого ски і поза кре п ле ны за до але так тель але го су дар ст вом. До важ ній шим кому по нен там де неж іншої сис ті нікуди ми від але сят ся:

1) на цио наль ная де неж ная еди ні ца, в до то рій ви ра жа ют ся це ны то ва рів і вус луг;

2) сис ті мало кре дит ных і бу маж ных де млостей, раз лич ных мо немає, до то рые яв ля ют ся за кін ны ми пла теж ны ми середовищ ст ва ми в на лич ном про ро ті;

3) сис ті мало эмис ці де млостей, т. е. за до але так тель але за кре п льон ный по ря док ви пус ка де млостей в про ра ще ние;

4) го су дар ст вен ные репетування га ны, ве даю щие у про са ми ре гу чи ро ва ния де неж але го про ра ще ния.

У за ві сі мо сти від ві та ра щае мых де млостей мож але де лити два ос новий ных ти па сис тим де неж але го про ра ще ния:

1) сис ті ми про ра ще ния ме та лли чого ских де млостей , до гда в про ра ще нии на хо дят ся підлогу але цін ные зо ло тые і (чи) се реб рян ные мо не ти, до то рые ви підлогу ня ют все функ ции де млостей, а кре дит ные день гі мо гут сво бод а про ме ні вать ся на де неж ный ме талл (в мо не тах чи злитий ках);

2) сі сте ми про ра ще ния кре дит ных чи бу маж ных де млостей, до то рые не мо гут бути про ме ня ны на зо ло то, а са мо зо ло ви тес не але з про ра ще ния.

Ви пуск як бу маж ных і кре дит ных де млостей ока зал ся в зі вре мін ных вус ло ві ях мо але з чи зи ро ван го су дар ст вом. Цен траль ный банк, на хо дя щий ся в соб ст вен але сти го су дар ст ва, ино гда пы та ет ся кому пін сі ро вать не хват ку де неж ных на до п ле ний пу тим уве чи чого ния де неж іншої мас сы, эмис ці з б точ ных зна ков стои мо сти. Де неж ная мас са - це з у куп ность на лич ных і на лич ных по ку па тель ных і пла теж ных коштів, обес пе чи ваю щих про ра ще ние то ва рів і вус луг в на рід ном хо зяй ст ве, до то рим рас по ла га ют ча ст ные чи ца, ін сти ту цио наль ные соб ст вен ні кі і го су дар ст у. У струк ту ре де неж іншої мас сы ви де ля ет ся ак тив ная частина, до до то рій від але сят ся де неж ные середовищ ст ва, ре аль а про слу жи ваю щие хо зяй ст вен ный про рот, і пас сивий ная частина, вклю чаю щая де неж ные на до п ле ния, ос тат кі на сче тах, до то рые по тен ці аль але мо гут слу жити рас чіт ны ми середовищ ст ва ми (см.рисунок).


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4