Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Безробіття як соціально-економічне явище

Реферат: Безробіття як соціально-економічне явище

ПЛАН РОБОТИ

1.Теоретические основи аналізу дослідження ринку праці . 3

1.1 Трудові ресурси, і їх класифікація 3

1.2 Ринок праці: механізм дії, попит на робочої сили 4

1.3 Безробіття: причини виникнення, суть і стала види 7

1.4 Зайнятість і його форми . 5

2. Особливості функціонування російського ринку праці 11

2.1 Оцінка положень законодавства, діючих при найманні

робочих, та його реального стану . 11

2.2 Звільнення за законом і реального стану 13

2.3 Розподіл робочої сили в 15

2.4 Питання оплати праці. Тарифное регулювання і

самостійність підприємств 16

2.5 Залежність між зміною рівня заробітної плати

безробіттям 17

2.6 Робоча час: застарілі норми, провокують

порушення законодавства . 19

3. Шляхи зниження безробіття й забезпечення зайнятості 20

3.1 Закон про зайнятість населення 20

3.2 Пропозиції з реформування закону 23

3.3 Пристрій служби зайнятості РФ інших країн . 27

3.4 Тимчасова зайнятість 31

Список використаної літератури 36

Глава 1 Теоретичні основи аналізу дослідження ринку праці.

1.1 Трудові ресурси, і їх класифікація.

Робоча сила – це спроможність до праці, сукупність фізичних і духовних сил, які має живий і використовують у виробництві. Найпереконливішою є думка тих економістів, які розглядають робочої сили як діючі (функціонуючі) ресурси праці. А працю (трудовий потенціал) як сукупність ресурсів праці суспільства, колективу, їх потенційну спроможність до праці.

Трудові ресурси кожної країни містять у собі якісні ці характеристики. Так, кількісний склад залежить від кількості і темпи зростання населення, стану здоров'я, міграційної рухливості тощо.; включає у собі такі працю, що у виробництві:

- основні, представлені населенням у віці (до це чоловіки 16-59 років, жінки 16-54 років).

- Додаткові, представлені особами непрацездатного віку (учні й пенсіонери).

Працездатного населення – це переважна більшість трудових ресурсів у працездатному віці що має необхідним психофізичним розвитком, знаннями й практичним досвідом, здатна повноцінно брати участь у фізичному і інтелектуальному праці. У світовій статистиці працездатним вважається населення віком 15-64 років, і за даними ООН вона становить близько 3/5 від населення світу.

У кожному суспільстві працездатне населення складається з 2 груп: економічно активного і неактивного населення. До економічно активному населенню відносять людей, зайнятих суспільно корисною діяльністю в усіх галузях праці (у громадському чи приватний сектор), що грає на вирішальній ролі у розвитку кожної країни. Включает у собі 3 категорії громадян: зайняті, безробітні і лише частково зайняті, причому останню категорію можна умовно розділити на 2 частини:

- частково зайняті за власним бажанням (тобто. студенти,

домогосподарки, пенсіонери);

- зайняті неповний робочого дня чи неповний робочий

тиждень із незалежних від нього причин.

У разі ринку першу частина слід зарахувати до зайнятим, а останню до безробітних.

До економічно неактивному населенню відносять працездатних громадян, зайнятих навчанням з відривом з виробництва, домом і вихованням дітей, і навіть просто ледарів, свідомо не працюючих.

Якісний склад трудових ресурсів визначається загальноосвітньої, спеціальної і з наукового підготовкою, кваліфікацією працівників, їх віковим складом, досвідом роботи, творчим ставленням до праці тощо.

Важливе значення для характеристики трудових ресурсів мають демографічні чинники. Экономико-демографическая наукова інформація дозволяє прогнозувати чисельність, склад парламенту й динаміку трудових ресурсів, їх потенційні можливості елемента продуктивних сил суспільства. За підсумками демографічних даних держава розробляє і приводить у життя політику області зростання народонаселення, намічає перспективи зміни співвідношення кількості сільського господарства і міського населення, його міграції і закріплення малонаселених регіонах; здійснює програми, щоб забезпечити екологічне благополуччя, фінансування освіти, підготовки кадрів, обслуговування населення тощо.

1.2 Ринок праці: механізм дії, попит на робочої сили.

Наймана праця висловлює виробничі відносини між власниками коштів виробництва та працівниками, володарями лише робочої сили в.

Працівники продають своє вміння до праці, як товар за цінами, основу яких лежить вартість робочої сили в. Підприємці набувають права розпоряджатися робітниками силами й отримують право повного розпорядження продуктом, сознанным працівниками. Усі підприємці під час використання найманої праці отримують, зазвичай, командування чужим працею, як і тією мірою право присвоєння та використання у власних цілях додаткового праці, або продукту, виконаних найманими робітниками.

Ринок робочої сили в – це багатопланова сфера товарно-грошових відносин, що виникає між продавцями робочої сили й покупцями цього товару. Подібність ринку робочої сили з ринком звичайних товарів знаходять у тотожності таких категорій, як ціна, попит, пропозицію, конкуренція учасників ринку. Але зовсім іншого роду ринок: робочий, володар і продавець робочої сили в, неспроможна очікувати необмежене час моменту найвигіднішою угоди, оскільки його у конкуренції з покупцями його товару далеко ще не рівні. Щоденна потреба у засобах існування знижує його.

Конкуренція серед самих продавців робочої сили в піддається впливу багатьох чинників, зокрема і такі, дії що вони що неспроможні самостійно перешкоджати. Йдеться перш лише про розвитку інтенсифікації виробництва, що неминуче у тому мірою призводить до утворення надлишкового робочого населення, армії безробітних.

Об'єднання працівників у професійні спілки є важливим інструментом захисту національних інтересів працівників найманої праці у відносинах зі своїми нанимателями над ринком й у виробництві.

Роль ринку праці економіці підприємництва величезна: - відбувається з'єднання робітника із засобами

виробництва; - регулює розподіл і перерозподіл трудових

ресурсів за галузями і регіонам;

- відкриває робочим можливості ефективно застосувати

свої фізичні та професійні здібності,

реалізувати свої людські устремління.

Ринкові умови формування найманого персоналу підприємств посилюють прагнення працівників до підвищення кваліфікації, зміцнюють дисципліну, сприяють і примушують до підвищення інтенсивності праці. Разом про те породжують власний страх і невпевненість за майбутнє яких у зв'язку з можливою безробіттям. Ця обставина поставило перед державою проблему регулювання зайнятості, через стимулювання попиту й пропозиції ринку праці.

Попит і пропозиції робочої сили в - категорії ринкових відносин між продавцями і покупцями робочої сили в, які виражають двосторонні потреби у робочої сили і створення робочих місцях. Потреби виробництва, у робочої сили підприємці висловлюють як попит її у, а потреба працівників у робочих місць виступає для роботодавців як пропозицію робочої сили в.

Коливання та в співвідношеннях між попитом й пропозицією робочої сили в викликають аналогічні наслідки, як і ринку звичайних товарів.

1.3 Безробіття: причини виникнення, суть і види.

Безробіття є типовим соціально-економічним явищем для ринкової форми виробничої діяльності, що у тому, що коли частина економічно активного населення за незалежних від неї причин немає праці та заробітку.

Причини безробіття, що є постійної загрозою всім зайнятих у виробництві й лише які укладають робочу життя, різноманітні, як й окремі верстви армії безробітних. А основна причина багатьох видів безробіття пов'язана зі зміною попиту підприємців на робочої сили, що у своє чергу постійно змінюється під впливом нагромадження капіталу. Він у результаті розширення виробництва, зміні його структури, відштовхує робочі сили, робить їх то недостатніми, то щодо надмірними.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13