Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Безробіття у Росії завдання державної служби зайнятості

Сторінка 3

Серед конкретних причин, що обумовлюють скорочення зайнятості працездатного населення Росії, можна назвати такі:

Перша причина коріниться у тому, що характерною рисою радянської економіки була надмірна чисельність виробничого персоналу (зокрема допоміжного і управлінського) підприємств. У літературі віддавна відзначався те що, що у радянських підприємствах, тоді як аналогічними профілем й обсягом виробництва, у західні країни, працювали вдвічі-втричі більше працівників. Наявність надлишкового персоналу гальмувало впровадження нової техніки і трудосберегающих технологій, перешкоджало зростанню продуктивність праці. З іншого боку, необхідність оплачувати зайвих працівників невиправдано завищувала витрати провадження з що випливають звідси ослабленням конкурентоспроможності вироблених товарів. Наявність надмірної кількості робочих місць означало штучний дефіцит робочої сили в, і підривав дисципліну праці, сприяв значному поширенню «выводиловки» газу в оплаті працівників, придушення вони стимулу до кращого роботі.

У основі такої ситуації лежало, по-перше, те, що економічні відомства й директори радянських підприємств керувалися укоріненим догматом економічної теорії про принципової несумісності соціалізму, і безробіття; по-друге, те, що надлишок робочої сили в опинявся практично корисний для відбування підприємством різних адміністративно взваливаемых нею повинностей, не які стосуються характеру своєї діяльності: що у жнивного поля, у забезпеченні схоронності своєї продукції базах, у будівництві об'єктів соцкультпобуту, на збиранні вулиць та т.п. Нарешті, - і це, напевно, головне, - надлишок персоналу можна була пов'язана з успіхом використовуватиме традиційних авралів з виконання плану наприкінці місяці, кварталу чи чотири роки. Коротше, довгі роки існувала стійка і дуже масова приховане безробіття.

Директори державних підприємств то й по сьогодні схильні миритися з наявністю надлишкового персоналу. Інша річ - приватні власники, котрі беруть під контроль підприємства у результаті їхні приватизації: намагаються мати оптимальне кількість працівників, тобто. можливо менше. Отже, ця причина безробіття у тому, що сама факт початку приватної власності і ринковим принципам господарювання означає виштовхування до лав безробітних значних мас людей, хто був безробітними і зараз, але у формі не відкритої, як тепер, а прихованої.

Друга причина. Перехід до ринкових критеріїв оцінки господарювання підприємств виявляє неспроможність багатьох з яких, оскільки вони можуть пристосуватися до реального попиту за видами продукції, її асортименту, якості, ціні. Такі підприємства чи реально приватизувати звичайним способом (кому потрібні акції банкрутів?), їх доведеться попередньо санувати, та був вже цілком продавати фізичним чи юридичним приватних осіб, згодним і здатним розрахуватися з боргами та здійснити виробничі інвестиції. Вочевидь, що це нові власники ризикнуть стати правами лише маючи повну свободу звільнення з вантажу непотрібного персоналу. І це - іще одна канал, поповнюючи безробіття.

Третя. Багато держпідприємства сприйняли лібералізацію цін як їх безконтрольного підвищення про те, щоб покрити свої надмірні витрати, а й приймати значно більшу дохід (прибуток й заробітну платню). На початковому етапі це широко вдавалося. Проте таке положення неспроможна зберігатися довго. Невдовзі безконтрольний зростання цін обернувся бумерангом багаторазового подорожчання сировини, енергоносіїв, комплектуючих, й у кінцевому підсумку - кризою неплатежів за всі технологічним цепочкам. Він вразив як потенційних банкрутів, а й багато підприємств, продукція яких потрібна суспільству, навіть гостро необхідна, однак може бути оплачена її споживачами. Цей криза - ще одного чинника, який досі живить безробіття.

Четверта. Ринкові реформи ведуть до успіху лише коли супроводжуються глибокої структурної перебудовою. Така перебудова охоплює як мікроекономіку (реструктуризацію конкретних підприємств), а й макроекономіку: веде до концентрації ресурсів розвиток лише з тих галузей, які мають реальні перспективи на успіх умовах жорстокій ринковій конкуренції, і, до згортання таких галузей, продукція яких немає є попит. Вочевидь, у Росії, для економіки якої характерні глибокі диспропорції, передусім величезне розбухання групи А, служили базою форсованого зростання ВПК, така перебудова породить масову структурну безробіття.

П'ята. Поруч із наведеними вище чинниками масового безробіття за умов діють репродуцирующие безробіття специфічні чинники. Маю на увазі розриви сформованих господарських перетинів поміж колишніми союзними республіками СРСР (нині незалежними державами), і навіть між Росією і країнами Східної Європи. Ці розриви різко погіршили становище підприємств і з матеріально-технічного постачання, і збутових кооперативів продукції, що таки неспроможна не живити безробіття. Ведучи мову про специфічних щодо колишнього СРСР чинниках, не можна обминути і знаний наявність явно гіпертрофованого ВПК. Нормалізація його частки економіки служить дуже відчутним чинником у зменшенні загальної кількості робочих місць, тим паче, розв'язати проблеми конверсії військових підприємств виявилося практично справою зовсім непростим і швидким. Тож не дивно, що сьогодні безробіття прийняла найгостріші форми саме у районах концентрації військових заводів.

Проблеми зайнятість населення Росії на етапі

Процес реформування економіки Росії показав, що зі властивими світової цивілізації протиріччями, зокрема, між науково-технічний прогрес і зниженням безробіття, характером, умовами праці та його оплатою, існують суто російські проблеми, пов'язані із високим рівнем трудовий активності населення за низьких рівні й ефективності праці, із недостатньою територіально-галузевий мобільністю кадрів, який завжди відповідної ринковим умовам системою підготовки й перепідготовки кадрів, нерозвиненістю інфраструктури ринку праці.

З одного боку, під час радикальних економічних змін у Росії з'ясувалося, що сильних соціальних потрясінь у сфері зайнятості, про які часто попереджала преса, не спостерігається. Офіційна безробіття зростає щодо поміркованими темпами зараз їй рівень вбирається у 4% економічно активного населення.

З іншого боку, багато проблем зайнятості прийняли глибинний характер. Йдеться про збільшення прихованої безробіття, про зростання частки осіб, обертаються до служби зайнятості, серед усіх осіб, що зазнають труднощів з її пошуком роботи (до 30%), про підвищення частки випускників навчальних закладів серед всієї безробітної молоді. Одночасно все швидше розвивається зайнятість у тіньову економіку, масштаби якої оцінюються 10-15 млн. людина.

Слід зазначити регресивний характер зміни галузевої структури зайнятості. Цьому, зокрема, сприяє політика у сфері оплати праці, коли він зарплата в галузях ПЕК зростає значно вищими темпами, ніж у сусідніх сферах економіки. Наприклад, тоді як 1990 р. рівень зарплати працівників нафтовидобувної промисловості випереджав рівень зарплатні на цілому в всіх галузях в 1,7 разу, то 1995 р. - вже у 2,7 разу. У той самий час у машинобудуванні спостерігалася зворотна тенденція: рівень зарплатні на 1990 р. приблизно дорівнював середній зарплаті за галузями економіки, а 1995 р. він становив вже 80% середньої зарплати по-народному господарству.

На 1 листопада 1996 р. державної службою зайнятості зареєстровано 2,5 млн. громадян, які потребують працевлаштування, їх 2,2 млн. людина мають статус безробітних і майже 2,0 млн. чоловік одержують відповідні посібники. Треба сказати, що ці величини відбивають лише потоки осіб, обертаються по допомогу до службу зайнятості. Значні ж контингенти економічно активного населення самостійно шукають роботу. За даними вибіркових обстежень Держкомстату Росії, таких людей приблизно 2 рази більше, і загальна кількість осіб, які потребують працевлаштування, становить нині приблизно 5 млн. людина (7% економічно активного населення).


Схожі реферати

Статистика

1 2 [3] 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13