Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Безробіття у Росії завдання державної служби зайнятості

Реферат: Безробіття у Росії завдання державної служби зайнятості

СОДЕРЖАНИЕ РОБОТИ:

1. Запровадження 2

2. Форми безробіття та його специфіка 5

3. Причини безробіття у перехідній економіці 8

4. Проблеми зайнятість населення Росії на етапі 11

5. Передумови створення служби зайнятість населення 17

6. Державна служба зайнятість населення і його функції 19

7. Політика зі створення і збереженню робочих місць 22

8. Укладання 33

Запровадження

Осуществляемый у Росії час перехід до ринкових відносин пов'язані з великими труднощами, виникненням багатьох соціально-економічні проблеми. Один із них - проблема зайнятості, яка тісно пов'язана з людьми, їхнього виробничого діяльністю.

Ринок пред'являє і потребує абсолютно іншого рівня трудових взаємовідносин кожному підприємстві. Проте, доки створено ефективних механізмів використання трудових ресурсів, з'являються нові і загострюються старих проблем зайнятості, зростає безробіття.

Масова убогість й соціальна незахищеність широкої населення - наша дійсність.

Безробіття є макроекономічну проблему, відчутно допомагає найбільш пряме і сильне вплив кожного людини. Втрата роботи з більшості людей означає зниження життєвий рівень і завдає серйозну психічної травми. Тож не дивно, що проблему безробіття часто предмет політичних дискусій.

Економісти вивчають безробіття визначення її причин, і навіть для вдосконалення заходів державної політики, які впливають зайнятість. Деякі з державних програм, наприклад, програми з професійної перепідготовки безробітних, полегшують можливість їх майбутнього працевлаштування. Інші, такі як програми страхування від безробіттю, пом'якшують окремі економічні труднощі, із якими стикаються безробітні. Ще низку державних програм впливає безробіття побічно. Наприклад, більшість економістів вважає, що, що передбачають високу мінімальну зарплатню, ведуть до зростання безробіття. З'ясовуючи небажані побічні наслідки тій чи іншій державної політики, економісти може допомогти політикам оцінити альтернативні варіанти вирішення різних проблем.

Упродовж багатьох десятиліть політика управління трудовими ресурсами у СРСР відштовхувалась немає від інтересів людини, як від потреб, визначених загальної спрямованістю економіки на переважно екстенсивний зростання. Вона стала підпорядкована завданню подолання брак кадрів, пошуки додаткові джерела робочої сили в для укомплектування постійно зростаючої кількості робочих місць. Це спричинило практично повного вичерпаності трудових ресурсів немає і надмірного залученню до господарство жінок Сінгапуру й осіб віку з обмеженою працездатністю. У тривалий час існувало таке явище, як нераціональна сверхзанятость. У цьому на підприємствах і організаціях мала місце роздутий управлінський і допоміжний персонал, кількість вакантних робочих місць у виробничій сфері обчислювалася мільйонами і водночас існувала безробіття.

Перехід до ринкової економіки неминуче призвів до великих змін використання трудових ресурсів. З перебудовою господарському житті країни проявилося багато чинників, які впливають якісні характеристики ринку робочої сили в. Згортання діяльності центральних відомств і галузевих міністерств, розрив вертикальних і горизонтальних економічних зв'язків, встановлених за умов командно-адміністративної системи не враховуючи інтересів територій і трудових колективів, різке погіршення соціально-економічного стану та загострення межреспубликанского (не більше СНД) руху населення негативно б'є по ефективність використання накопиченого виробничого потенціалу, збалансованому забезпеченні працездатного населення робочими місцями, сприяє формуванню локальних осередків безробіття. Еміграція населення країни далекого зарубіжжя основному охоплює висококваліфіковані кадри, фахівців, здатних витримати конкуренцію на світовому ринку робочої сили в. Росії вона мати двояке наслідок - з одного боку, скоротиться пропозицію робочої сили в, з іншого - погіршиться підвищення якості.

Найбільш загрозливим чинником зростання безробіття й масового вивільнення людей із виробництва є розвал міжгосподарських зв'язків і згортання через це виробництва на великих й надвеликих підприємствах першого підрозділи. Розрив горизонтальних економічних зв'язків, порушення договірних зобов'язань на поставки продукції супроводжуються зниженням обсягів продукції, скороченням числа робочих місць і працюючих. Перебудова системи управління і політичного суспільний лад супроводжується скороченням числа зайнятих на керівних посадах в апаратах управління, до армій. Виникає специфічний вид безробіття серед осіб високій кваліфікації, професійно непридатних до використання у низових господарських ланках виробничу краще й невиробничій сфер.

Відродження багатоукладної економіки, надання підприємствам повної господарської самостійності, а цілому, всебічна демократизація призвели до у себе великі зміни у теоретичних підходах до проблем зайнятості. Головна їхня напрям - перетворення працівника з безсуб'єктного ресурсу командно-адміністративної господарської системи в суб'єкта економічного життя. На ринку праці такий працівник не виступає як безправного і підневільного, а має деяким вибором способів свого існування. Нарешті суспільство визнало право працівника на самостійні дії як на папері, як це було радянської влади, а й у справі.

У зв'язку з цим, нового осмислення зажадало таке економічне поняття, як повна зайнятість. Донедавна вона прирівнювалася до загальної, поголовної, тотальної. Її забезпечення розумілося передусім завдання змусити працювати усіх і кожного, а чи не задовольнити попит на робочі місця. У нових економічних умов вже непросто зайнятість, а зайнятість ефективна. Із поглибленням економічної реформи формується ринок праці, заснований на винятковому право людини розпоряджатися власними здібностями до праці і регульований збалансованістю попиту й пропозиції робочої сили в. На відміну від командного і розподілу і перерозподілу трудових ресурсів, ринок праці регулює особисте право громадян працю й підвищило б його економічний статус і в суспільстві. Тепер кожна людина сама добровільно обирає форму зайнятості, вид роботи і професію. Ніхто немає права примушувати людини до праці адміністративними способами. Повна зайнятість - мета, до котрої я необхідно прагнути. Вона досягається тоді, коли попит на робочої сили збігаються з її пропозицією. Але це побіжну явище, якому безперервно порушуватиметься через зміни потреб суспільства, структури виробництва.

Інтенсивність вивільнення та вторинного перерозподілу робочої сили в залежить від багатьох чинників, головні у тому числі - зміна форм власності, ліквідація нерентабельних і неконкурентоспроможних підприємств і виробництв, майбутня структурну перебудову. Тому дані процеси, які заторкують корінні інтереси усіх прошарків населення, умови їхнього зайнятості, обов'язково повинні регулюватися. Необхідна активна державна політика у сфері зайнятості і трудових відносин.

Регулююча роль держави має належати до постійному підтримці збалансованості економічних пріоритетів і пріоритетів зайнятості програми економічних перетворень.

Форми безробіття та його специфіка

Почати з тієї форми безробіття, яку можна говорити фактично на будь-якому світі початку й яка багато чому є необхідним наслідком активних структурних перебудов економіки. Це фрикційна (чи структурна) безробіття. Робітники мають різні схильності й уміння, а до кожного конкретного робочому місцю пред'являються певні професійні вимоги. З іншого боку, система поширення інформації стосовно претендентів на робочі місця є недосконалої, а географічне переміщення робочих неспроможна відбуватися моментально. Пошук підходящого робочого місця потребує певного часу й зусиль. У насправді, позаяк різноманітні робочі місця різняться й за складністю, і з оплаті, безробітний навіть відмовитися від першого запропонованого йому робочого місця. Безробіття, викликана тим, що запровадження відповідності між працівниками й робітниками місцями вимагає часу, називається фрикционной безробіттям.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13