Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Англія: промисловий переворот

Сторінка 3

Якщо раніше для Англії, як та інших країн, колонії були джерелом накопичення капіталів, то після промыш ленного перевороту їх значення і характеру їх експлуатації змінюється. Колонії стають джерелом сировини й ринком сбы та, аграрним придатком метрополії. Прикладом може слу жити Австралія. Грабить цій країні, як іспанці грабували ац теков і інків, не міг: у австралійських абориге новий зовсім не було багатств. Немає тут і прянощів, до торые можна було б у Європі на кілька разів доро

ж. Англійці стали созда вать там величезні ското водческие хозяйства,разво дя переважно овець, і перетворили Австралію в ис точник сировини для английс дідька лисого шерстяний промыш ленности. Сюди перемести лось тепер вівчарство з Англії.

У джерело бавовни, сировини для бавовняною промыш ленности перетворили Індію. Бавовна там став витісняти тра диционные продовольчі культури, в Індії стало бракувати продовольства. Вывозя сільськогосподарську сировину, англійці збували у колонії свої промислові товари, не допускаючи розвитку там власної промисловості.

Англійські колонії можна розділити на два типу: переселений ческие і непереселенческие. Переселенческие колонії — це, основне населення яких склали переселенці з Анг лии інших країн Європи т.к. місцеве населення колоній було частиною витиснене, частиною винищене, інколи ж изначаль але було дуже велике. До таких колоніям ставилися Канада, Австралія, Південно-Африканський Союз — території у щодо помірному кліматі. У цих колоніях доволь але швидко розвивається буржуазна економіка. У буржуазії таких колоній, тобто. «своєї» ж англійської буржуазії, лише переселившейся на місце, виникли суперечність із а глийским урядом. Англія, побоюючись втратити ці до лонии, як вже втратила колоніальні володіння в Північ іншої Америці, які є самостійним державою (США), йшла на поступки місцевої буржуазії, надаючи права саме управління.

Непереселенческие колонії, тобто. такі, основну масу населе ния яких становили корінні жителі, подібними пільгами вони не користувалися. Англія там намагалася законсервувати феодальні порядки і допускати економічного розвитку. Та й у таких до лониях переходити до нового характеру експлуатації деякі, особливо жорстокі порядки періоду первісного нагромадження припиняються. У 30-ті рр. в XIX ст. скасували рабоволодіння.

Англія цього часу стала як «фабрикою світу» і круп нейшей колоніальної державою, а й «володаркою морів». У ХІХ ст. їй належало 60% світового торговельного флоту. Вона тепер як і панувала у торгівлі, як століття до це го панувала Голландія. Втім, Англії не загрожувала доля Голландії, вона перевозила переважно товари, однак які стосуються її господарству. На цьому сенсі змінилася торгова політика англійського уряду. У 40-ві рр. в XIX ст. воно переходить до політики вільної торгів чи, тобто знижує або зовсім скасовує торгові мита. Тепер, коли англійські товари завойовують іноземні рын кі, головне завдання стало не захищати їм внутрішній ры нок Англії, а забезпечувати їх експансію на зовнішніх ринках. Укладаючи торговий договір з іншим державою, Англія демон стративно скасовує мита на товари цієї держави, але тре бует, щоб і це скасував мита на англійські товари, пустило їх у свій ринок.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

Перша історії людства англійська фабрично-завод ская індустрія посіла виняткове становище у світовому господарстві. У період наполеонівських воєн та континентальної блокади Англії із боку Німеччині й які залежать від неї госу дарств доступ на континент англійських машин практично припинився, і тому технічне переозброєння европей ской промисловості дуже затрималося. Після розгрому Напо леона, коли континентальні країни повернулися до мирному раз витию економіки, англійська промисловість швидко опинилася попереду й рівна конкуренція із нею до певного часу виключалася. Вартість англійських промислові товари, вироблених машинами, безупинно знижувалася. Фунт паперової пряжі, до торый в 1788 р. коштував 35 шилінгів, в 1800 р. вже коштував 9 шилінгів, а 1833 р. знизився близько трьох шилінгів. Таке зниження цін, природно, забезпечило англійської продукції найширший, воістину глобальний, ринок.

Найуразливішою місцем англійської економіки була зави симость від хлібного імпорту. Завдяки огораживанию Англія перетворилася на країну необмеженого панування великого зем левладения, і було більшість землі здавалася у найм фер мерам-предпринимателям, потреби у хлібі за крывались. Проте англійське землеробство перебував під охороною аграрного протекціонізму, вигідного великим землі власникам. Відповідно до «хлібним» законам від 1815 р., ввезення хліба на країну дозволявся, за умови що внутрішня ціна перевищувала 82 шилінга за квартал. Це «било» і з робочим, і з буржу азії, оскільки здорожувало робочої сили і сприяло експорту англійських промислові товари, які у у відповідь хлібні мита оподатковувалися по закордонах високими тамогнными митами. Ненависні англійської народу хліб ные закони скасували в 1846 р. Скасування хлібних законів лягла в гнову нової, ще небаченої у світі господарської політики Бограниченной свободи торгівлі (free trade— фрі тред), кото-вя сто років стала фундаментом європейської экономичес-ой інтеграції.

Свобода торгівлі (фритредерство) полягала у встреч-ом звільнення від мит майже всього реєстру возимых до Англії і вивезених із неї договорившимися стра-ами товарів, і навіть скасування обмежень для іноземного фрахту. Хоча взаємне сприяння було обоюдовы-одным, але практично Англія вигадувала більше, оскільки беспечивала як безмитне збут по закордонах своїх изде-ий, і дешеве імпортну сировину й продовольство на внут-еннем ринку.

За принципом взаємного сприяння в 60-х рр. в XIX ст. нглия уклала обопільні умови — і Франції, Бель-'1ей, Італією, Австрією, Швецією, Митним союзом гер-анских держав. Показовий у сенсі англо-француз-кий договір 1860 р., начебто, вигідніший для Фран-ии: Англія зовсім скасовує мита на французькі шовку і родовольствие, а Франція — лише знижує тариф на анг-ийские машини, вугілля, вовну та ін. Але навіть частково Складові митами масові англійські товари коштували де-1евле і заполонили французький ринок. Вже за 2 року англий-кий експорт до Франції подвоївся. Свобода торгівлі допомогла ^нглии зайняти домінуючі позиції з світової промыш-енности, торгівлі, кредиті, морському транспорті. У 1850 р., коли бщий оборот світової торгівлі становив 14,5 млрд. марок, а частку Британської імперії доводилося 5,24 млрд. марок,

в 1870 р. ця частка становила вже 14 млрд. із загальної суми 7,5 млрд. марок (загальна частка Франції, Німеччині, й США через те час підвищилася з 4,9 до 12 млрд.). Освіта Английкого банку датується 1694 роком, а середині ХІХ ст. Лондон перетворився на світової кредитний центр. Англійський банк поступово стає «банком банків», які кредитують як промисловість і світову торгівлю, а всю кредитну систему країни навіть світу.

Отже, ми простежили, як особливості англійського фео дализма, раннє втягування господарства за товарно-грошові від носіння, призвели до того, що капіталізм тут виник поранили ше, ніж у сусідніх країнах, і став прискорено розвиватися. У пе риод розквіту капіталізму Англія стає самої эконо мически розвиненою країною світу. Оскільки основні процес сы розвитку буржуазного господарства ми простежили на примі ре Англії, інших країнах ми провадити лише осо бенности цих процесів.

Список літератури

1.


Схожі реферати

Статистика

Реферат: Англія: промисловий переворот
Рубрика: Економічна теорія, політекономія, макроекономіка
Дата публікації: 2013-01-31 03:32:14
Прочитано: 49 раз

1 2 [3]