Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Аналіз Монополий

Реферат: Аналіз Монополий

СОДЕРЖАНИЕ

Запровадження 3

1. Монополія 5

1.1 Рішення монополіста щодо відсотків виробництва 5

1.2 Правило “великого пальця” для ціноутворення 7

1.3 Зміщення попиту 8

1.4 Вплив податку 9

2. Монопольний влада 11

2.1 Показники монопольної влади 12

2.2 Правило “великого пальця” при ціноутворенні 13

3. Джерела монопольної влади 15

3.1 Еластичність ринкового попиту 15

3.2 Кількість фірм над ринком 16

3.3 Взаємодія між фірмами 16

4. Громадські витрати монопольної влади 18

5. Державний контроль над монополіями 20

5.1 Антитрестовские закони 20

5.2 Дослідження форми контролю за цінами 23

5.3 Регулювання цін 25

5.4 Регулювання ціни практиці 26

Висновки 27

Укладання 28

Список літератури 29

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Будь-який ринок, незалежно з його конкретної, виходить з з трьох основних елементах: ціні, попиті і пропозиції, конкуренції. Відомо, що "найефективніше ринковий механізм чи діє у умовах вільної, чи досконалої конкуренції. На скоєному конкурентному ринку діє дуже досить продавців і покупців товару, і тому один продавець чи покупець окремо неспроможна спричинити ціну товару. Ціна визначається ринковими правилами пропозиції з попиту. Фірми приймають ринкову ціну як задану, вирішуючи, скільки виготовляти і навіть продавати, а споживачі приймають її як задану, вирішуючи, скільки купити.

Предмет даної роботи - монополії і монопольна влада, і навіть регулювання діяльності монополій. Монополія й монопсония є поняттями, прямо протилежними поняттю ідеальної конкуренції. Монополія - ця ситуація над ринком, що характеризується безліччю покупців і тільки одним продавцем.

Спочатку обговоримо поведінка монополіста. Оскільки монополіст єдиний виробником товару, то крива ринкового попиту дає ціну, отримувану монополістом за запропоноване на продаж кількість товару. Ми побачимо, як монополіст може виграти від своєї контролю за цінами та як різняться ціна продажу та кількість, максимизирующие прибуток, на монопольному ринку й над ринком вільної конкуренції. У цілому нині пропозицію у монополіста буде набагато меншою, ніж пропозицію до умовах вільної конкуренції, а ціна більше, ніж конкурентна ціна (і більше, ніж граничні витрати). Це з певними витратами суспільству, оскільки менше споживачів купують продукт, інші ж, хто купують, оплачують нього чимось більшим. Саме тому антитрестовские закони забороняють фірмам монополізацію більшості ринків. Коли позитивний ефект масштабу робить монополію бажаної, держава має максимізувати громадське добробут регулюванням монопольних цін.

Монополія в чистому вигляді - явище рідкісне, але ринках друг з одним конкурують лише кілька фірм. Взаємодія фірм на таких ринках може бути складною і часто що з різними аспектами конкурентної стратегії. Проте фірми можуть проводити ціну й отримувати прибуток завдяки встановленню граничних витрат. Таких фірм є монопольна влада. Ми розглянемо чинники, що визначають монопольну влада, критерії її вимірювання, і її вплив на ціноутворення.

Звернімося до монопсонии. Монопсония характеризується наявністю над ринком безлічі продавців і самого покупця. На відміну від ціни на всі ринку вільної конкуренції ціна, яку монопсонист платить, є функцію його попиту. Проблема монопсониста залежить від виборі кількості, яке максимизирует чистий прибуток від купівлі, - цінність товару мінус сплачена для неї ціна.

Чиста монопсония - теж рідкісне явище. На ринках діють лише кілька покупців, які можуть опинитися придбати товар за меншу ціну, що вони заплатили в умовах вільної конкуренції. Такі покупці мають монопсонической владою. Зазвичай це відбувається на ринках факторів виробництва. Наприклад, три великі автомобілебудівні компанії, у США (“Ford Motors”, “General Motors” і “Chrysler”) мають монопсонической владою на ринках шин, акумуляторів та інших автомобільних деталей.

Влада монополій і монопсоний - це дві форми ринкової влади. Ринкова влада означає здатність продавця чи покупця проводити ціну товару. Оскільки покупці чи продавці завжди мають деякою ринкової владою (фактично більшості світових ринків), ми повинні заважати зрозуміти механізм дії ринкових зусиль і їхнього впливу на фірми і споживачів.

1. МОНОПОЛІЯ

Як єдиний виробник товару монополіст перебуває у унікальному становищі. Якщо монополіст вирішує підвищити ціну продукту, йому доводиться турбуватися про конкурентів, які, призначаючи нижчу ціну, захоплять більшу частину ринку. Монополіст утримує ринок у своєї місцевої влади й цілком контролює обсяг випуску продукції, настановленим продажу. Але але це означає, що монополіст може призначити будь-яку як завгодно великі гроші, яку захоче, по крайнього заходу якщо метою є максимізація прибутку.

Щоб максимізувати прибуток, монополіст повинен спочатку з'ясувати, як характеристики ринкового попиту, і свої витрати. Оцінка від попиту й витрат є вирішальною у процес прийняття фірмою економічного рішення. Маючи таких даних, монополіст мусить прийняти рішення обсяги виробництва й продажу. Ціна за одиницю продукції, отримувана монополістом, встановлюється залежно від кривою ринкового попиту (це, що монополіст може встановити ціну й визначити обсяги виробництва відповідно до характером кривою ринкового попиту).

1.1. Рішення монополіста щодо відсотків виробництва

Мал.1 Графік максимізації прибутку за однакової кількості

граничного доходу граничним недоліків

Яка кількість товару має продукувати монополіст? Щоб максимізувати прибуток, фірма має досягти такого обсягу продукції, у якому граничний дохід дорівнює граничним недоліків. У цьому вся - розв'язання проблеми для монополіста. На мал.1 крива ринкового попиту D є кривою середньорівневого статку монополіста. Ціна одиниці виробленої продукції, яку отримає монополіст, є функцією обсягу виробництва. Тут теж показано крива граничного доходу МR і криві середніх і граничних витрат - АС і МС. Граничний прибуток і граничні витрати збігаються під час випуску обсягу Q*. З допомогою кривою попиту ми можемо визначити ціну Р*, що відповідає даному кількості продукції Q*.

Як ми можемо перевірити, що Q* - обсяги виробництва, максимізує прибуток? Припустимо, монополіст виробляє менше продукції - Q1 і отримує вищу ціну Р1. Як свідчить мал.1, у разі граничний дохід монополіста перевищує граничні витрати, і якщо він виробляв більше продукції, ніж Q1, він одержав додаткову прибуток (МR - МС), тобто. збільшив би сукупну прибуток. Фактично монополіст може збільшувати обсяги виробництва, підвищуючи свою сукупну прибуток до обсягу виробництва Q*, у якому додатковий прибуток, отримувана випуску із ще однією одиниці виробленої продукції, дорівнює нулю. Тому менше продукції Q1 не максимизирует прибуток, хоч і дозволяє монополісту установити більш великі гроші. При обсязі виробництва Q1 замість Q* сукупні прибутки монополіста буде набагато меншою на величину, рівну заштрихованої площі між кривою МR і кривою МС, між Q1 і Q*.

На мал.1 більший обсяги виробництва Q2 також є максимизирующим прибуток. При даному обсязі граничні витрати перевищують граничний дохід, і якби монополіст виробляв менше, ніж Q2, збільшив б сукупну прибуток (на МС - МR). Монополіст міг би збільшити прибуток ще більше, скорочуючи обсяги виробництва до Q*. Збільшення прибутку з допомогою зниження обсягу виробництва Q* замість Q2 дано площею нижче кривою МС і від кривою МR, між Q* і Q2. Ми також можемо показати алгебраїчно, що міра виробництва Q* максимизирует прибуток. Прибуток дорівнює різниці між доходом і витратами, які представляють функцію від Q:


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7 8