Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Агроэкономическая і екологічна оцінка зернопаропропашного і зернопропашного восьмипольного сівозмін на чорноземах південних

Сторінка 12

Вставь таблицю 4.4.2.

У середньому протягом трьох років коефіцієнт водоспоживання в зернопаропропашном сівозміні на 1 т. зерна був за на 12% і 1 т. абсолютно - сухого речовини основний + побічної своєї продукції 13,7%.

Трехлетние дані про вивченню продуктивності використання вологи показали, що витрати води на одиницю продукції залежить від біологічних особливостей культур і рівня засміченості їх посіву. Більше продуктивне використання грунтової вологи мали на посівах озимого жита, соняшнику на насіння, ячменю, суданській трави літнього посіву на зелену масу чуток і кукурудзи на силос, та якщо з круп'яних культур - проса.

З досліджуваних сівозмін менший коефіцієнт водоспоживання на 1т збіжжя і 1т абсолютно - сухого речовини основний рахунок і побічної продукції мали в зернопаропропашном сівозміні. Порівняно з зернопропашным витрата води був за по зерну на 12% і з абсолютно - сухому речовини на 13,7%.

4.5. Продуктивність сівозмін зі збирання збіжжя і виходу кормових одиниць

По зернових культурах досліджуваних сівозмін враховували врожайність збіжжя і соломи, а, по кормовим - врожайність зеленої маси, соняшнику - врожайність насіння. Це й дозволило визначити продуктивність сівозмін зі збирання збіжжя і виходу кормових одиниць. У цьому збір кормових одиниць розраховували з урахуванням врожайності продукції основний (збіжжя та зелена маса) і побічної (солома), що її заорювали, а використовували на кормові мети (солома проса і ячменю). Дані протягом трьох років представлені у таблиці 4.5.1.

З досліджуваних сільськогосподарських культур найбільшу врожайність зерна мали по озимого жита, загалом протягом трьох років з гектара було зібрано 32 ц. зерна при стандартної вологості.

З другого краю місці за врожайності була кукурудза (гібрид Молдавський 215), яку прибирали зерна, середня врожайність її дорівнювала 28,4 ц/га.

З ярих ранніх зернових непогані збори зерна мали по ячменю, з гектара посіву отримали в зернопаропропашном сівозміні 16,6 ц. й у зернопропашном – 17,3 ц. (відповідно п'ята і восьма культури).

Яровая пшениця, особливо м'яка, проти вищевказаними культурами дала досить низькі збори зерна, не більше 3,4 - 7,8 ц/га. Особливо низьку врожайність ярої пшениці м'якої мали дев'яносто сьомого полі. У середньому два роки з гектара отримали в зернопаропропашном сівозміні - 4,6 ц/га й у зернопропашном - 3,4 ц/га. це було зумовлено вкрай несприятливими погодними умовами 1998 - 1999 рр. У 1998 р. врожайність ярої пшениці був у межах 0,6 - 0,9 ц/га.

З круп'яних культур більш урожайним було просо, загалом протягом трьох років з гектара посіву було зібрано 14,1 ц. Врожайність зерна гречки ті ж таки роки становить лише 8,4 ц/га.

З кормових культур більший збір зеленої маси мали по кукурудзі на силос. У середньому протягом трьох років врожайність зеленої маси кукурудзи становила 161,3 ц/га, суданській трави літнього посіву - 131,8 ц/га, чи 22,4% менше.

Порівняно: збір насіння мали соняшнику (восьма культура, в зернопарапропашном сівозміні), загалом протягом трьох років врожайність насіння вирощування цієї культури становила 11,7 ц. при стандартної вологості.

З метою повнішої оцінки досліджуваних сівозмін (восьмипольных) нами визначено вихід зерна за ротацію й у середньому протягом року, і навіть збір кормових одиниць по основний рахунок і побічної продукції використовуваної на кормові мети.

У зернопаропропашном сівозміні збір зерна, зернових культур за ротацію становив 74,8 ц/га, а середньому протягом року 10,7 ц/га. Порівняно з зернопропашным сівозміною вихід зерна із першого га. був за (на 10%), що відсутністю продукції чорному пару. Аналогічні дані мали й зі збирання кормових одиниць з допомогою основний продукції. Цей показник зернопаропропашном сівозміні за ротацію дорівнював 120,04 в зернопропашном сівозміні – 137,88. Відповідно вихід кормових одиниць основний продукції середньому рік у зернопаропропашном сівозміні був за на 6,4% (таблиця 4.5.1.).

Цілком інакші дані мали після виходу кормових одиниць по побічної продукції. Як очевидно з таблиці 4.5.1., в зернопаропропашном сівозміні на кормові мети використовувалася солома проса і ячменю, а зернопропашном лише ячменю. Через війну вихід кормових одиниць по соломі за ротацію зернопаропропашного сівозміни становив 19,05 ц/га, а зернопропашном лише 9,6 ц/га чи 2 рази менше.

Визначення збору кормових одиниць із урахуванням врожайності основний рахунок і побічної продукції, за ротацію сівозміни, і у середньому протягом року не показав переваги зернопропашного сівозміни. У зернопаропропашном сівозміні валовий вихід кормових одиниць за ротацію становив 148,1 ц/га і поза 1 рік - 18,51 ц/га. в зернопропашном сівозміні ці показники відповідно склали за ротацію 147,5 ц/га і поза 1 рік - 18,4 ц/га., тобто практично однакові.

Отже, трирічні дані нашого дослідження з вивченню продуктивності окремих культур і сівозмін загалом показали таке:

1. Найврожайнішими культурами зі збирання збіжжя і кормових одиниць були озима жито, кукурудза зерна та соняшник на насіння: з ярих ранніх зернових - ячмінь, з круп'яних культур - просо. З кормових - кукурудза на силос. Менш продуктивної - ярова пшениця.

2. Більший збір збіжжя і кормових одиниць за ротацію сівозміни й у середньому протягом року мали по зернопропашному; після виходу ж кормових одиниць із урахуванням основний рахунок і побічної продукції тепер перевага була за зернопаропропашным.

Таблиця 4.5.1.

Продуктивність сівозмін зі збирання збіжжя і виходу кормових одиниць, середнє протягом трьох років.

Учхоз ОГАУ

сівозміни

Схема

сівозміни

Вигляд

продукції

Врожайність,

ц/га

Вихід кормових одиниць не враховуючи

побічної продукції внесеної у сухий ґрунт, ц/га

Основна продукція

Побочная продукція

Разом

1.

Зернопаропропашной. Контроль.

1. Пара чорний

2. Озимая жито

Зерно

32,0

35,21

35,21

3. Просо

Зерно

14,1

16,22

12,55

28,77

4. Яровая пшениця м'яка

Зерно

7,5

7,80

7,80

5. Ячмінь

Зерно

16,6

18,8

6,5

25,3

6. Кукурудза на з.м.

Зелена маса

161,3

29,03

29,03

7. Яровая

пшениця

м'яка

Зерно

4,6

4,78

4,78

8. Соняшник на насіння

Семена

11,7

17,2

17,2

Вихід за ротацію

Зерна 748

129,04

19,05

148,09

У середньому протягом року

10,7

16,13

2,38

18,51

2.

Зернопропашной.

1. Кукурудза на

зерно

Зерно

28,4

35,32

35,32

2. Яровая

пшениця

тверда

3. Гречка

Зерно

Зерно

13,3

8,4

15,87

8,20

15,87

8,20

4. Яровая

пшениця

м'яка

5. Ячмінь

Зерно

Зерно

7,8

16,2

8,10

18,30\^

4,80

8,10

23,10

6. Замотаний пар суданській травою літнього посіву

Зелена

маса

131,8

29,00

29,00

7. Яровая

пшениця

м'яка

Зерно

3,4

3,54

3,54

8. Ячмінь

Зерно

17,3

19,55

4,80

19,55

Вихід за ротацію

Зерна 94,8

137,88

9,60

147,50

У середньому протягом року

11,85

17,24

1,20

18,40


Схожі реферати

Статистика

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 [12] 13 14 15 16