Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Аграрна політику держави. Новий курс аграрної політики Росії

Сторінка 4

Технічне і технологічний відновлення.

Він повинен забезпечити переклад галузей АПК на ефективні ресурсозберігаючі технології, освоєння сучасних методів господарювання, відповідні вимогам ринкової економіки. Без технологічного переозброєння, навіть за наявності митних бар'єрів і дуже державного ринкового регулювання неможливо підвищити якість продукції, підвищити продуктивності праці. Досвід передових господарств різних зон країни засвідчує високий ефективність цього напряму.

Щоб урятувати від руйнування матеріально-технічної бази, необхідно поліпшити ситуації у сільськогосподарському машинобудуванні. Хоча у виробництві сільськогосподарської техніки країна значно відставала світових рівнів, деякі підприємства здатні досягти високого результату шляхом удосконалювання випущених моделей. Але з більшості позицій складної техніки, особливо кормо- і зернозбиральної, виходу зі становища залежить від терміновому створенні совісних підприємств, імпорті технологій, поступове перенесення на вітчизняні підприємства використовували як складання машин, а й виробництва їх вузлів і агрегатів. Отже, у найближчі 2-3 року за державну підтримку і забезпечення лізинговими засобами покупців цієї категорії продукції, податковому стимулюванні, можна наситити аграрний сектор потужної, продуктивної сільськогосподарської технікою.

Формування ефективних моделей господарювання землі.

Приватизація сільськогосподарських підприємств носила поспішний та значною мірою руйнівний характер, хоча вона розрахована для підвищення ефективності виробництва, прояв приватного інтересу. При певних умов, фермерство, ніж формою організації праці, приносить результати. Але діє об'єктивний закон переваги великого виробництва над дрібним. Про це свідчать світовий досвід. Наприклад, 72% дрібних фермерських господарств США, володіючи 31% машин і устаткування, зосереджуючи 44% робочої сили в виробляють лише десять% валового фермерського доходу. Ця група господарств використовує землі і техніку вчетверо, а робочої сили усемеро гірше, ніж інші 28% великих фермерських господарств. Науково-технічний прогрес вимагає постійної відновлення виробництва. Дрібні фермери неспроможна з повним віддачею використовувати передову техніку й новітні технології. Тому розрив голосів на ефективності виробництва, у великих а також дрібніших підприємствах невпинно збільшується, дрібні фермери у частині розоряються.

Усе це, і навіть величезний дефіцит фінансових і технічних засобів передбачає введення у Росії сільськогосподарського виробництва, у основний його масі на велику промисловість. Цьому сприяють й можливості колективних форм організації виробництва краще, ніж приватних, вирішувати багато господарські та адміністративні питання, пов'язані з побутом селян.

Держава повинна підтримати велике сільськогосподарське виробництво, допомогти йому адаптуватися в ринкових умов, забезпечити ефективне керівництво їм. У цьому потрібно така організація праці та формування таких внутрішньогосподарських відносин, які б поєднання особистих інтересів влади з інтересами колективу, підтримку зацікавленості у працювати з користю кожному за чоловіки й суспільства взагалі. Укрупнення і концентрація сільськогосподарського виробництва – загальносвітова тенденція, і зробимо на противагу їй, якщо скажімо руйнація створювалися роками великих підприємств.

У цьому треба слідувати за шаблоном, а надати селянам можливість вибору найприйнятніших для конкретних умов варіанта господарювання. Власність повинна перебувати у руках тих, хто хоче може нею керувати і слід нав'язувати її тим, хто готовий нею ефективно розпоряджатися.

Найважливіший процес нового курсу аграрної політики – вдосконалення земельних відносин для людей у процесі володіння, користування і розпорядження землею. Це питання були помилки, що треба виправляти. Наприклад, розподіл землі на паї призвела до того, що 50-60% їли сьогодні перебуває в непрацюючою частини населення. Принаймні старіння села ця частка збільшуватиметься. У цьому земельні частки, зазвичай, виявилися надто малими задля забезпечення товарного виробництва сільськогосподарських продуктів.

Навчання кадрів.

Переподготовку фахівців необхідно вестися всіх щаблях, учитися по-новому, з ринкових відносин, обмінюватися досвідом на семінарах і конференціях. Доцільно також раціонально уявити агропромисловий комплекс у президентській програмі підготовки кадрів.

Зміна образу села.

У напрямі існують значні перспективи та можливості. Треба можливість перейти до реалізації конкретних конструктивних заходів аграрної політики. Для цього він передбачається провести Всеросійські нараду про шляхи розвитку АПК. Треба переломити негативну ситуації у сільське господарство, забезпечуючи нарощування економічних показників з огляду на те, що агропромисловий комплекс може призвести до економічному підйому інших галузей народного господарства країни. І цього потрібно зробити б усе.

Загалом аграрну реформу, у разі теперішньому етапі, далекою від початкових цілей. Вона скоріш відбиває необхідність виживання у нових і дуже важких умовах, ніж усвідомлене і цілеспрямоване реструктурування сільського господарства. Про створення умов реальної аграрній реформі можна буде говорити лише за зміні економічного клімату.

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ

I. «Російська історична політологія: Курс лекцій», відп. ред. С.А. Кислицин, Ростов-на-Дону, 1998 р

II. Семенов У., «Економіст», №1, 1999 р

III. Назаренко У, «Російський економічний журнал», №11, 1995 р

IV. Савушкин У., «Економіст», №6, 1995 р

V. Кисельов З., «Економіст», №12, 1994 р


Схожі реферати

Статистика

Реферат: Аграрна політику держави. Новий курс аграрної політики Росії
Рубрика: Економіка і Фінанси
Дата публікації: 2013-01-31 03:43:24
Прочитано: 31 раз

1 2 3 [4]