Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Використання репортных угод над ринком державних цінних паперів на фінансування промислових проектів

Реферат: Використання репортных угод над ринком державних цінних паперів на фінансування промислових проектів

Нині операції РЕПО широко проводяться комерційними банками, фінансовими компаніями та інші учасниками ринку. Можна сміливо сказати, що РЕПО поступово стає одним сектором ринку. Проте ще цей ринок ще менш досконалий і прозорий з погляду встановлення й застосування загальноприйнятих стандартів юридичного оформлення, технології укладання угод, і навіть ведення адекватного бухгалтерського обліку.

1. ОПРЕДЕЛЕНИЯ І СПІЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РЕПО

Перед розглядом конкретних питань необхідно домовитися про визначеннях. Важливе значення мають також характеристики РЕПО: терміни проведення операцій, основні види операцій, перелік цінних паперів, які можуть використовуватися під час проведення таких операцій.

РЕПО є фінансову операцію, що складається із двох галузей. У першій частині цієї операції один бік продає цінних паперів боці. У той самий час перша сторона перебирає зобов'язання викупити зазначені цінні папери певну дату чи з вимозі інша сторона. Цьому зобов'язанню на зворотний купівлю відповідає зобов'язання на зворотний продаж, яке перебирає друга. Причому зворотна купівля цінних паперів здійснюється за ціною, відмінній від ціни початкової продажу. Різниця між цінами та представляє той відсоток, який має отримати сторона, виступає як покупця цінних паперів (продавця коштів) у частині РЕПО.

Що ж до терміна “зворотне РЕПО”, він означає те саме угоду, але з позиції покупця цінних паперів у частині РЕПО. Операції РЕПО, зазвичай, проводяться з урахуванням укладеного між сторонами договору.

РЕПО діляться втричі виду залежно від термін дії: нічні (на день), відкриті (термін операції не відомий), термінові (понад одного дня, з фіксованою терміном, наприклад, сім днів). Слід зазначити, що з терміновістю РЕПО пов'язана й ставка. Саме тому за доцільне об'єднати ці характеристики в описах операції РЕПО. Коротка характеристика кожного з видів представлена на рис.1.1.

Рис. 1. Класифікація РЕПО щодо терміну і ставці.

Угоди РЕПО відрізняються як за термінами і ставці, а й у порядку руху цінних паперів, якими укладено договори РЕПО. У разі йдеться місце, де зберігатимуться цінних паперів. Практика функціонування ринку РЕПО США показує, що сторони у договорі РЕПО, зазвичай, використовують жодну з тих варіантів переміщення і збереження цінних паперів.

Перший спосіб у тому, що цінних паперів, куплені у частині операції РЕПО, справді перераховуються (переводяться) покупцю цінних паперів. І тут покупець цінних паперів у частині РЕПО мінімізує свій кредитний ризик. Єдиним недоліком цього виду РЕПО і те, що у окремих випадках витрати з перекладу паперів можуть бути досить значними (наприклад, при нерозвиненості інфраструктури ринку).

Другий варіант також передбачає переміщення цінних паперів, але у користь третю сторону. Через це операція отримав назву “трехсторонне РЕПО”. Третя сторона вона несе певні зобов'язання перед безпосередніми учасниками угоди. Вона перевіряє вид цінних паперів, перелічених однією стороною боці, відстежує величину маржі й за необхідності вимагає додаткових перерахувань. Враховуючи те, що обидві рахунки (за грошима і з паперам) знаходяться саме в третього учасника, витрати з перекладу коштів, у разі, значно мінімізуються. Третя сторона, в такий спосіб, виступає як гарант правильного виконання договору РЕПО та цілком природно, отримує певне винагороду за надані послуги.

Третій варіант відрізняється від першого і другого тим, що цінних паперів залишаються в боку, який виступав продавцем. Продавець стає хранителем цінних паперів для покупця. Цей вид РЕПО традиційно називається “довірче РЕПО”. Довірче РЕПО характеризується мінімальними витратами із переведення цінних паперів, і навіть найвищим рівнем кредитного ризику. Слід зазначити, що продавець цінних паперів повинен відокремити власні цінних паперів від, що йому не належать.

У окремих випадках під час проведення операції РЕПО допускається можливість зворотної купівлі цінних паперів, від тих, що були куплені у частині РЕПО. Це можливо за вказуванні і описі у договорі цінних паперів – замінників.

Інше питання, вартий уваги, - так звана маржа, яку ми вже згадували. Що стосується РЕПО маржа є деяке встановлений договором зменшення суми коштів, що надходить у оплату цінних паперів по першій його частині договору РЕПО. Інакше кажучи, покупець цінних паперів платить, припустимо, 95% від своїх дійсною ціни. Решта 5% і є страховкою для покупця, страховкою від неблаговременного зміни ринкових котирувань по втягнутим у РЕПО цінних паперів. Ця страховка є у тому випадку, коли продавець по першій його частині РЕПО неспроможна виконати свою зобов'язання щодо зворотної купівлі. Конкретна величина маржі, а її жаргоні називається “стрижкою”, встановлюється у договорі РЕПО.

Як відзначалося раніше, в договорах РЕПО фігурують цінних паперів. Практика функціонування ринків РЕПО у різних країнах показує, що найчастіше як базисного активу РЕПО , використовуються державні цінних паперів. У, наприклад, немає законодавчих обмежень на види цінних паперів. Однак те водночас є стимул використати цей вид цінних паперів. Він у тому, у разі використання інших видів цінних паперів під час укладання у виконанні РЕПО кошти, отримані внаслідок операції, враховуються як депозити при розрахунку резервів, депонируемых у Федеральній резервній системі.

Останній момент, де міг би хотілося зупинитися, визначаючи основні характеристики РЕПО, пов'язані з учасниками таких операцій. Ринкова практика показує, що у вона найчастіше немає яких-небудь обмежень в середньому учасників ринку РЕПО. Проте ринок РЕПО є переважно “оптовим” фінансовим ринком. З цього випливає, що окремі параметри операцій РЕПО є стандартизованными. Приміром, США розмір основний суми під час укладання договору РЕПО на 1 – 7 днів, зазвичай, становить 25 мільйонів. РЕПО більш тривалі терміни полягають на 10 мільйонів чи кратну суму. У той самий час клієнтам мінімальна сума становить 1 мільйон доларів. Саме тому участь дрібних приватних інвесторів, зазвичай, незначно. З іншого боку, дуже активними операторами над ринком РЕПО традиційно є первинні дилери за державними цінних паперів, найбільші комерційних банків, і навіть інституціональні інвестори.

Такі основні характеристики стандартних операцій РЕПО, тобто операцій, які найчастіше проводяться учасниками ринку. Разом про те є й інші нестандартні види РЕПО (наприклад, РЕПО до погашення) і угод, які дещо відрізняються вже перелічених. Зупинимося ними докладніше.

Перший вид таких угод, які можна віднести до РЕПО, полягає у комбінації продажу цінних паперів за умов “спот” та його форвардної купівлі. У разі досягається той самий мета, що й за РЕПО. Але зазначені угоди є повністю розірваними та юридично не пов'язаними. З використанням такий комбінації не стягується маржа, а відсоток, отримуваний іншого за надання коштів, залежить та умовами форвардного контракту.

Інший підхід використовується при, так званому, РЕПО до погашення. Цінні папери в такому РЕПО продаються у частині РЕПО покупцю, що тримає їх до погашення. Інакше кажучи в РЕПО до погашення фактично відсутня зобов'язання зворотної купівлі. Продавець коштів, в такий спосіб, отримує винагороду при погашенні цінних паперів.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4