Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Акція як фінансовий інструмент (з прикладу банківську діяльність)

Реферат: Акція як фінансовий інструмент (з прикладу банківську діяльність)

СОДЕРЖАНИЕ

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

ГЛАВА 1 АКЦИИ:ИСТОРИЯ Й СУЧАСНІСТЬ

1.1. Походження акцій

1.2. Сутність акцій й ті види акцій

1.3. Історія російського ринку

1.4. Акції у Росії

1.5. Банки і банківські акції

1.6. Угоди банків із цінними паперами

ГЛАВА 2 КОММЕРЧЕСКИЙ БАНК: ЭМИССИЯ АКЦІЙ, ЇХ РАЗМЕЩЕНИЕ І РОБОТА З СОБСТВЕННЫМИ АКЦИЯМИ

2.1 Опис акцій комерційного банку “Текстиль”

2.2. Емісія акцій банком “Текстиль”

2.3. Виплата банком дивідендів

2.4. Дохідність акцій АКБ “Текстиль” для інвесторів

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛІТЕРАТУРИ

ПРИЛОЖЕНИЯ

запровадження

Сучасна економіка цивілізованої країни припускає наявність великого сектора, що базується на акціонерний капітал. Цей сектор розвивається за своїм законам, використовуючи акцію як універсальної фінансової інструмента, службовця специфічним цілям. Використання акцій банками й іншими комерційні структури має свої особливості.

Тема даної роботи представляється досить актуальною, оскільки через сучасного стану економіки Росії комерційних банків змушені шукати джерела поповнення капіталу. Однією з таких джерел може бути додаткова емісія. Оцінка перспектив емісій і планування емісій представляють для банку істотну проблему, яке може визначати перспективи майбутності банку та його виживання. Використання акцій комерційним банком щодо залучення сторонніх чи інших інвесторів передбачає щодо велику дохідність чи інші переваги інвесторів, появу яких має матися на увазі самої емісією. Для цього він банк повинен закладати у проспект емісії бажані параметри.

У цьому роботі спробуємо розглянути акцію як фінансовий інструмент спочатку у загальноекономічному плані, та був з прикладу акціонерного комерційного банку. Як приклад ми взяли акціонерний комерційний банк “Текстиль” (р. Іваново).

Робота і двох глав. Глава 1: “Акції: історія та сучасність”. Глава 2: “Комерційний банк: емісія акцій, їх розміщення та роботу з власними акціями”.

Перша глава включає у собі 6 пунктів, у яких описуються: походження акцій, сутність сучасних акцій, види сучасних акцій з прикладу Російської Федерації та, російський ринок акцій у історичної ретроспективі й у сучасному свій стан; наприкінці першого розділу додатково розглядаються акції сучасної Росії, описуються особливості банківську діяльність і банківських акцій, і навіть вказується, жодні домовленості комерційних банків можуть здійснювати як із своїми цінними паперами, і з паперами інших емітентів.

Другий розділ включає у собі конкретні приклади використання акцій у ролі фінансового інструмента з прикладу діяльності акціонерного комерційного банку “Текстиль” (р. Іваново). У цьому главі описується АКБ “Текстиль” і розглядається емісія банком акцій, оцінюються параметри емісії, мети емісії, підсумки емісії; додатково обчислюються відносні показники, що визначають ефективність капіталовкладень у акції АКБ “Текстиль”, наведено конкретні пропозиції для поліпшення емісійною роботи банку і для інвесторів. Матеріал другий глави розглянутий автором з допомогою конкретного проспекту емісії і дійсних даних. Розрахунки частково виконані автором. Зазначимо, що “проблемний” банк “Текстиль” став таким силу те, що протягом багато часу займався кредитуванням текстильної промисловості Іванівській області, і, несе у собі тягар загального спаду в текстильної промисловості. Результатом стали збитки банку протягом трьох років.

Робота складається з 94 сторінок , 8 таблиць, 2 додатків.

Глава 1 Акції: історія та сучасність

1.1. Походження акцій

Історія появи акцій йде своїм корінням в сиву давнину. Акції були відомі вже у епоху рабовласництва, тривала від часу освіти перших стійких політичних систем і шляхом створення писемності біля таких найдавніших осередків цивілізації як Древне-Египетское держава (епоха 1-3-его Царств) і Древне-Шумерское держава робить у низов'ях Євфрату. Ця епоха тривала протягом 4-х тисячоліть. Із середини 4-го тисячоліття до нашої ери (до Різдва) остаточно 5-го століття нашої ери закінчилася зі зниженням Західної Римської Імперії. Так, ще зведенні законів древне-афинского законодавця Солона (середина VI в. е.) писалося про неприпустимість держави й своїх громадян спокійно спостерігати, немов малі майстерні ремісників розоряються через брак замовлень і безперешкодно скуповуються магнатами чи його більш щасливими конкурентами. На думку Солона,[1] це веде, з одного боку, до спільного занепаду ремесла, звуження асортименту виробів і падіння конкурентоспроможності афінської промисловості, з другого - б'є по обороноспроможності держави, оскільки вільні громадяни - ремісники становили основу тяжеловооруженной піхоти. Тому Афінське держава мудро намагалося забезпечити своїх ремісників держзамовленням, чи це производ-

ство чи ремонт корабельних снастей для військового флоту або створення інтер'єрів в храмах та інших громадських зданиях[2].

Вже той час серед афінських купців і для підприємців (Афіни був у ті часи економічним центром Стародавню Грецію і мали найрозвиненішої системою товарно-грошових отношений)существовала форма торгової та виробничої діяльності з урахуванням складочного капіталу. Долі загалом капіталі учасників цього підприємства мали вже формалізоване вираження у формі папірусних чи пергаментних сувоїв, у яких зазначалося кількість учасників підприємства, їх внески і величину належних з нього до міської казни податків. У сучасному розумінні це був статут підприємства. Ці списки проходили реєстрацію у комитиях, ведавших торгівлею і ремеслами і далі зберігалися у храмі Гермеса заступника торговців і мореплавців. Прописанные у тих “статутах” частки вкладників - засновників встановлювали відповідні права отримання прибутку.

За часів Стародавнього Риму з'явився вже перші документи, які можна було б назвати віддаленим прообразом акцій. Щоправда, виникли над сфері торговельного і над сфері комерційного, а сфері, якщо так висловитися, “рабовласницького” капіталу. Зазвичай, це був розписка, видана одним рабовласником іншому - хазяїну одного раба чи групи рабів, переданих цьому першому реалізації роботи, головним чином сільськогосподарських латифундіях. Ця розписка закріплювала обов'язок того рабовласника, якому поставлялися раби, відраховувати тому, хто цих рабів йому передав у користування, певну частку виробленої з допомогою продукції натуральному чи грошах. Ця частка могла виражатися як і в процентному відношенні від усієї вироблену продукцію, і у деякому зафіксованому обсязі натуральних або(і) грошових надходжень.

Ось що таке досить типова послання одного римського сенатора I століття до нашої ери іншому:

“ Високородний Луциллий високошляхетному Павлу з пропозицією процвітати.

Після нашої з тобою розмови подав у твоє тускуланское маєток з Петронієм, це - син мого управляючого, двох рабів, мавританца і грека з Сирії, куплених мною торік на торгах в Анциуме у сирійських торговців. Мавританец вправний доглядати коней, витривалий, невибагливий до їжі, але норовливий і найчастіше вимагає палиці. Може знадобитися як конюх і за виїздах мавританських скакунів. Грек вправний в гончарному справі, грамотний і хто знає основи гри на флейті і математики. Характером спокійний, але, очевидно що й дуже хитрий. Присмотрись щодо нього, може потім в тебе переписувачем чи рахівником.

Якщо залишиш в собі обох, можеш платити, як домовлялися, мені до сорок сестерціїв за обох щомісяця через Петронія та, крім того, щоразу по сестерцию з кожним амфори, зробленою тобі греком і з кожного скакуна, объезженного мавританцем.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16