Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Аналіз лікарської форми складу: Rp.: Amidopyrini 0,3

Реферат: Аналіз лікарської форми складу: Rp.: Amidopyrini 0,3

Амидопирин – білі кристали чи білий кристалічний порошок без запаху, слабогорького смаку. Температура плавлення 110 – 113 °З. Повільно розчиняється у питній воді, легко – в спирті й у хлороформі.

Водні розчини мають лужну реакцію середовища. Виявляє властивості відновлювача, з іонами важких металів утворює стійкі комплекси.

Реакції дійсності на амідопірин засновані з його здібності окисляться із заснуванням забарвлених продуктів:

1.1 Реакція з нітратом срібла (ГФ Х): до розчину амидопирина додають 1-2 краплі розчину нітрату срібла; з'являється сине-фиолетовое забарвлення, потім випадає сірий осад відновленого срібла.

1.2 Реакція з хлоридом окисного заліза (ГФ Х): до розчину амидопирина додають розчин окисного заліза, у своїй з'являється швидко зникаюче сине-фиолетовое забарвлення, потім випадає буре осад. Після подкисления кількома краплями разведённой соляної кислоти з'являється інтенсивне сине-фиолетовое забарвлення.

1.3 Реакція освіти берлінської лазурі (ГФ Х):к розчину 0,01-0,02 р амидопирина в 1-2 мл води додають 2 мл свіжоприготовленого розчину феррицианида калію, 1 краплю розчину хлориду окисного заліза. З'являється тёмно-синее забарвлення:

Методи кількісного визначення:

2.1 Титрование в неводних розчинниках (ГФ Х) проводять у середовищі безводній оцтової кислоти 0,1 зв. розчином хлорним кислоти (індикатор – розчин тропеолина 00 в метиловом спирті). Еге= М.м.

2.2 Титрование соляної кислотою. Препарат розчиняють у питній воді, додають 2 краплі розчину метилового помаранчевого, 1 краплю розчину метиленового синього і титруют 0,1 зв. розчином соляної кислоти до появи червоно-фіолетової забарвлення:

Еге= М.м., 1 мл 0,1 зв. розчину соляної кислоти відповідає 0,02313 р амидопирина.

2.3 Цериметрическое визначення. До 0,02 р препарату додають 2-3 мл разведённой сірчаної кислоти, 1 краплю розчину о-фенантролина (ферроина) і титруют 0,1 зв. розчином сульфату церію (IV) до зникнення червоного фарбування:

Еге= М.м. /4, 1 мл 0,1 зв. розчину сульфату церію відповідає 0,00587 р амидопирина.

Дибазол – білий чи білий зі злегка сіруватим чи жовтуватим відтінком кристалічний порошок, гірко – солоного смаку. Гигроскопичен. Температура плавлення 182-186 °З. Важко розчинний у питній воді, легко – в спирті, важко чи практично нерозчинимо за іншими органічних розчинниках.

Перевірка дійсності дибазола:

3.1 Освіта полийодида.В 3-5 мл води розчиняють 0,01-0,02 р препарату, додають 3 краплі разведённой соляної кислоти, 2-3 краплі 0,1 зв. розчину йоду і збовтують. Утворюється красно-серебристый осад полийодида складу:

3.2 Освіта срібної солі. У 1 мл спирту розчиняють 0,01-0,02 р препарату, додають 1 мл концентрованого розчину аміаку і 2-3 краплі розчину нітрату срібла; утворюється білий осад срібної солі дибазола:

Препарат

3.3 Реакція окислення ванадатом амонію. У 1 мл хлороформу розчиняють 0,01-0,02 р препарату, додають 3-5 крапель 1% розчину ванадата амонію в концентрованої сірчаної кислоті і встряхивают. Шар хлороформу поступово забарвлюється в вишнёвый колір.

3.4 Реакція з нітратом кобальту. До 0,01 р препарату додають 3 краплі 3% спиртового розчину нітрату кобальту. Утворюється блакитне забарвлення.

3.5 Реакція з концентрованої сірчаної кислотой.К кільком крупинкам препарату додають 5-6 крапель концентрованої сірчаної кислоти. У цьому утворюється оксониевая сіль, що викликає поява ярко-жёлтого фарбування, поступово переходить у кирпично-красное. Від поповнення кількох крапель води забарвлення зникає.

3.6 Реакція з сірчаної і азотної кислотами.Несколько крупинок препарату вміщують у пробірку і додають 2 мл суміші, що з 1 мл концентрованої азотної кислоти і 9-те мл концентрованої сірчаної кислоти. З'являється червоне забарвлення. Прибавляют по краплях при постійному помішуванні і охолодженні 5 мл води. Забарвлення перетворюється на коричневу, жёлтую, потім у помаранчеву. При збовтуванні отриманого розчину з 3 мл хлороформу хлороформный шар забарвлюється в фіолетовий колір.

3.7 Реакція з сульфатом міді роданидом аммония.Крупинку препарату розчиняють у краплині води та додають за краплею 0,1н. розчину соляної кислоти, 3% розчину сульфату міді 2% розчину роданида амонію. З'являється коричневий осад.

Кількісне визначення.

4.1 Реакція освіти срібної солі. Близько 0,015-0,03 р препарату розчиняють один мл води (під час аналізу дибазола в рідких лікарських формах обсяг розчину, у якому 0,015-0,03 р препарату, упаривают на водяній бані до 1-1,5 мл), додають 5 мл 95% спирту, 1 мл 25% розчину аміаку, збовтують і вони залишають стояти протягом 10-15 хвилин. Фильтруют через невеличкий фільтр, колбу і осад промивають водою (по 1-2 мл кожне промивання) до негативною реакції фільтрату на іон срібла (зазвичай на промивання витрачається 15 20 мл води, дуже багато води можуть призвести до часткового розчинення осаду). Потім осад з фільтром переносять ж колбу, додають 1-2 мл азотної кислоти (щільність 1,2), злегка підігрівають до розчинення осаду, охолоджують, додають 30 мл води та титруют з полумикропипетки 0,1 зв. розчином роданида амонію (індикатор – железоаммониевые галун):

Препарат

Э=М.м., 1 мл 0,1 зв. розчину роданида амонію відповідає 0,02445 р дибазола.

4.2 Ацидиметрическое визначення дибазола після виділення підстави. До точної навеске одного порошку додають 2 мл 0,1 зв. розчину сірчаної кислоти і з краплях 3% розчин перманганату калію в 0,5 зв. розчині сірчаної кислоти до стійкого рожевого фарбування (на водяній бані за нормальної температури 60 °З). Надлишок перманганату калію розкладають шляхом поповнення 1-2 крапель 5% розчину щавлевої кислоти. Розчин кількісно переносять в делительную вирву, додають невеликими порціями гидрокарбонат натрію до лужної реакцію лакмус і є підстави дибазола витягають хлороформом (3 разу по 15 мл). хлороформные вилучення фільтрують через безводний сульфат натрію, хлороформ видаляють, залишок розчиняють в 2-3 мл спирту, додають 20 мл води та титруют з полумикропипетки 0,1 зв. розчином соляної кислоти до рожевого фарбування, індикатор – метиловий помаранчевий (V1 мл); 1 мл 0,1 зв. розчину соляної кислоти відповідає 0,02447 р дибазола.

4.3 Пряма аргентометрия. До масі лікарської форми, що містить 0,001 р дибазола, додають 0,5 мл ацетону і одну% розчину ацетату натрію, приготовленого на 1% розчині крохмалю, 2 краплі 5% розчину хромату калію і титруют 0,01 зв. розчином нітрату срібла (наприкінці повільно, збовтуючи після поповнення кожної краплі титранта) до стійкого буроватого фарбування:

Препарат


Схожі реферати

Статистика

[1] 2