Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Анархизм

Реферат: Анархизм

Ро ж де ние ріс сий ско го анар хиз мало за тя ну лось на не як до де ся ти ле тий.

Лише 80-ті го ды XlX в. він сфор ми ро вал ся в ре у лю ці він ное дви ж ние і чал иг рать оп ре де ля ю щую роль сі з ті ме про ще ст вен но-по чи ти чого з ких взгля дов на рід ні ков. Біль шин ст у їх по на ча лу, на хо ді лисій під вли жодного їм ба ку ні ст ских ідей. М.А.Ба ку нин, на перекл витті ме з ви дви гал борь бу все ми доз у льон ны ми шпп зі ба ми з го су дар ст вом та її ін сти ту так і гро мо р ла з але объ я вив се бя вра гом лю бій вла сти. У мало ні феє сте-кни ге “Го су дар ст вен ность і Анар хия” - він перед ло жив сво ним з ле до ва ті лям єдиний ст вен ную фор му ре у лю ці він іншої борь б - не ме буд льон ное усі рід ное вос ста ние для раз ру ше ния го су дар ст вен але го ладу. Вза мін перед ла га лось репетування га нізащо ция воль але го брат ско го зі ю за

“про з у ді тель ных ас зі ці а ций, про щин про ла ст ных феє де ра ций, про ні мало ю щих без гра ні год але, по то му сво бод але, лю дей всіх язи ков і рід але стей”

Як на мене нию ба ку і, дол гом ка ж до го чого ст але го ре у лю ці про не ра дол ж на б ла стати під дер ж ка в на ро де ін сти до тун тив але го ду ха про ті з та, його за сто янь іншої го тов але сти до ре у лю ции. “ Жи виття струм ре у лю ці він іншої ми з чи, у тепер і де ла” дол дружин було бити тра ді ці він ную замк ну тость кре сть янь ско го ми ра, на ла дить зв'язок ме ж ду фа б ри год ны ми ра ботів ні ка ми і се ля на ми і з із дати з їхньої ос але ве не зі кру ши мую сі лу, шпп соб ную од ним мало хом про з ве сти в стра не зі ці аль ную ре у лю цию.

Якщо ві вая ті ре ти чого з киє по стро е ние ба ку і, чле ны круж ка А.В. Дол гу ши на вско ре перед ло жи чи ідею “хо ж де ние в на рід” з це ллю під го тов кі кре сть янь ских вос ста ний для осу ще ст в ле ния зі ці аль іншої ре у лю ции. Че рез “хо ж де ние в на рід” про йшли мно гие вид ные лю ді эпо хи, ис Кав шие дей ст ві тель ные шпп зі б борь б із са мо дер жа ві їм.

Даль ній шиї раз ві тие анар хи чого з киє по стро е ния на ішли у чи це П.О, Кропоткіна. Осе нью 1873 р. по по ру чого нию “чай ков цев”м ( чле новий круж ка Н.В. Чай ков ско го) - він з ста вив про грам ный до ку мент репетування га нізащо ции, мало ні фест -- “Дол ж ны ми за нять ся рас смо т ре ні їм иде а ла бу ду ще го ладу ?“ У цьому вся до ку мін ті иде а брухт бу ду ще го ладу объ зробив у ля лася

“ анар хия “ - тобто. “зі юз воль ных кому мун”, без цін т раль іншої го су дар ст вен іншої вла сти. Дви жу щі ми сі ла ми для про ве де ния у життя анар хи чого з дідька лисого про грам ми Кра піт кин счи таль не толь до кре сть янь, а й го рід ских ра бо пчих:

“Тут ми дол ж ны рас про стра нять на ши віз зре ния, тут дол ж ны ми з ды з кать то ва ри щей. Пре ж де все го вос ста ние дол ж але про изой ти в са мом кре сть янь ст ве і го рід ских ра бо пчих толь до то р так мо жет воно рас счи ти вать на вус пех”.

На як до силь на б ла ве ра в осу ще ст ві мость анар хи чого з ких по стро е ний у ріс сий ской мо ло де жи тієї по ры, по ка зы ва ет те що, що у перекл вых біль ших су деб ных про цес сах 70-х го дов, репетування га ні зо ван ных пра ві тель ст вом про тив ре у лю ці про не рів ( про цес сы “50-ти” і “193-х” ), наи бо лее вид ные про ві ня е мые по чи та через честь на зы вать се бя анар хи ста ми.

У 70-- 90-ті го ды про йшло го ве ка П.О. Кра піт кин осу ще ст вив раз ра ботів ку кін це п ции анар хо-ко му низ мало, вос при ня тую зна чи тель ным біль шин ст вом анар хи стов. Сі з ті мало Кра піт кі на при вле ка чи вни мало ние зі в ре мін ні ков сво їй глу бо до гу мало ні сти чого з дідька лисого на пра в льон але стью, по пыт ка ми сін ті за і гір мо нии ми ра, стре м ле ні їм объ з нитку все яв ле ния в про ла з ти про ще ст вен іншої жиз ні объ е до тив ны ми за до на ми при ро ды. Під анар хи їй по ні малий “ ми ро віз зре ние ос але ван ное на ме ха ні чого з кому по ні мало ние яв ле ний “, Ой ва ти ва ю щее всю при ро ду, вклю чаю цю та й чого ло ве чого з ких про ществ. У сво їх за стро е ні ях але вый ті ре тик ріс сий ско го анар хиз мало зна чи тель ное ме з то вже лив у п ро сам ре у лю ции. Він счи таль на рід го то вым до не ме буд льон але му ре у лю ці він але му ви сту п ле нию і ста вив у п ріс про зі із так ние анар хи чого з дідька лисого пар тии для “ ти хой під го то ві тель іншої ідей іншої ра бо ти ”. З ці аль ную ре у лю цию він счи таль за до але заходів ным яв ле ні їм ис то ри чого з до го про цес са, “ ре із кім ска год кому вгору “, до то рый дол дружин при ве з ти до по л але му унич те нию все ін сти ту тов вла сти і держ. уч ре ж де ний. За його мені нию, анар хо-ко му низм мо ж але б ло вво дить сра зу по з ле раз ру ше нию ста рых по ряд ков в хо де ре у лю ции. Отож Європа зі вір шитий цю ве чи кую ре у лю цию? “ Її мо гут сде лать толь до са ми тру дя щий ся - ра бо чие і кре сть я - не і тру до шиї елі мін ти з ін тіл чи ген ции”, - пі сал Кро піт кин. Він такий того ж від ри цал не про хо ді мость ре у лю ці він але го пра ві тель ст ва, не при зна вал ні ка дідька лисого ре у лю ці він іншої ді до та ту ры, бо за ній, з його мені нию, “ ре у лю ция ні з бе ж але ро ж так ет ся в про з мурашка і в де з по тизм”.

У на ча ле ХХ в. в Ріс ці, вусом ло ві ях про ще го ре у лю ці він але го подъ е мало і ві дано іншої на ка лу клас зі виття борь б, анар хизм - ве год ный спут нік ре у лю ций і з ці аль ных по тручи се ний знову за я вив про се бе, як про про ще ст вен но-по чи ти чого з кому дви ж нии, обидві ді ня ю щем ле у ра ді каль але, де мо кра ти чого з кі на стро ен ные верстви про ще ст ва.

Пер шиї ша гі до уси ле нию ро чи анар хиз мало в про ще ст вен но-по чи ти чого з дідька лисого жиз ні стра ны б чи сде ла ны за гра ні цей. У 1900 р. в Же не ве віз ні ка ет репетування га нізащо ция ріс сий ских анар хи стов-эми р ран тов “Груп па русич ских анар хи стов за гра ні цей“, з давши шиї віз зва ние з при зы вом до свер ж нию са мо дер жа вия і з ці аль іншої ре у лю ции. Її чи де ра ми б чи Мін дель Дай новий, Ге репетування гий і Лі дия Го ге лия. Су п ру гі Го ге лия в 1903 р. в Же не ве зі із так чи груп пу

анар хи стов-ко му ні стов “Хліб і У ля”, при ні з шую з ве ст ность Ріс сий ско му анар хиз му. “Хле бо воль цам” при під дер ж ке Кро піт кі на, М. І. Гольд смит і У. М. Чер ке зо ва уда лось у тому го ду репетування га ні зо вать перекл у го ріс сий ско го анар хи чого з до го пе чат але го репетування га на за гра ні цей - - га зе ти “Хліб і У ля”.

У са мій Ріс ці перекл шиї анар хи ст ские груп пы по зробив у ля ют ся ве з іншої 1903 р. в г.Бе ло сто ке Грод нен ской гу бер нии сре ді ївши рей ской ін тіл чи ген ции і за зі е ді ланів ших ся до неї ре ме з льон ных ра бо чих; ле тому - м. Не жи не Чер ні гов ской гу бер нии в сре де навчаючи щий ся мо ло де жи. На чав ший ся про цесс про ра зо ва ния анар хи ст ских груп на тер ри то вдз стра ны йшов вос хо дя щий чи нии, й до кін цу 1903 р. функ ці про ні ро ва ло 12 репетування га нізащо ций в партії 11 го ро дах, а 1904 р. - 29 груп у 27 на се льон ных пун до тах се ве ро-за па так, Юго-за па та й Півдня стра ны.

Гео гра фия ріс сий ско го анар хиз мало чіт до про ри зі ва лася в 1905-1907 го дах. “Сто чи ца ми” дви ж ния счи та лисій Бе ло стік, Ека ти ри але з лав і Одес са.

З ці аль ную ос але ву анар хи чого з до го дви ж ния зі ста в ля чи пре і му ще ст вен але ку з та ри, ре ме з льон ні кі, тор гов цы, кре сть я - не, де клас сі ро ван ные елі мін ти, частина ін тіл чи ген ции, а як і не мно го чи з льон ные груп пы ра бо чих не дуже до воль ные су ще ст ву ю щі ми по ряд ка ми, але сла бо перед ста в ля ю щие пу ти і середовищ ст ва борь б із ні ми. Ес з пы тать ся зі ста вити обоб щен ный порт рет анар хист пе ри про так перекл виття ріс сий ской ре у лю ции, він би ви гля справ так: це було б мо ло дой чого ло століття (чи де вуш ка) 18-24-лет не го віз рас та, мавши ший на чаль ное про ра зо ва ние і перед ста в ляв ший, перед ста в ляв ший як пра ві ло де мо кра ти чого з киє верстви про ще ст ва. Ка са ясь мод але го се го буд ня на ці про наль але го у п ро са, за ме тім, що у анар хо дви ж нии пре про ла так чи ївши рета (по від дель ным ви бір кам їх чи з ло до з ти га ет 50%), русич ские (до 41%), ук ра ін цы (до 35%). Сре ді анар хи стов пра до ти чого з кі не б ло осіб зре ло го віз рас та. Са мым по жи лым в дви ж ние б чи - його ос але ва тель Кро піт кин (1842) та її бли жай шая по з ле до ва тель ні ца М. І. Гольд смит (1858). Ос новий ная мас са круп ных репетування га нізащо то рів дви ж ния -


Схожі реферати

Статистика

[1] 2