Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Ринок цінних паперів і фондової біржі

Сторінка 7

2.6. Векселі

Вексель — це дебентура, складене по встановленої законом форми і дає його власника безумовного права вимагати обумовлену суму після закінчення зазначеного терміну. Простий вексель — цінний папір, составляемая боржником (векселедавцем), і має його зобов'язання виплатити позначену суму кредитору (векселедержателю). Переводной вексель (тратта) — складається кредитором (трассантом) і має наказ боржникові (трасату) про сплату визначеної суми пред'явнику векселі;

На російському законодавству, яка базується на Єдиному вексельному законі, затвердженому на Женевської конвенції 1930 року, за термінами платежу векселі може бути:

– оплачувані по пред'явленні;

– оплачувані через якийсь термін від часу пред'явлення чи то з часу складання;

– оплачувані на певну дату.

У класичному варіанті вексель постає як документальне оформлення товарного кредиту та саме тут ролі використовують у розрахунках.

Вітчизняна практика виявила такі дві основні шляху використання векселів у Росії. По-перше, відсоткові векселі використовуються, як і депозитні сертифікати, для оптимізації податків при кредитно-депозитних операціях. По-друге, векселі досить успішно застосовують у розрахунках як сурогат грошей. Ця функція векселів була породжена кризою неплатежів у російській економіці, розміри яких досягли сум, порівнянні з ВВП. Відсутність грошей підштовхнуло підприємства шукати інструмента, який дозволило б збільшити його оборотні кошти. Таким інструментом став вексель.

У деяких регіонах найбільшими емітентами векселів стали місцеві адміністрації. У багатьох територіях дозволено прийом векселів до бюджету (хоча кожної з територій суворо обмежений коло емітентів, векселі яких приймаються до бюджету).

Випуск нічим не забезпечених векселів приймає дедалі більше масового характеру й більше хвилює фінансові влади. Уряд повинний створити умови для, щоб векселі витіснила з обігу не забороною, а реальними грошима, щоб криза неплатежів перестав бути реальністю економічного життя, і тоді векселі займуть й у російських умовах те місце, що вони займають на класичних ринках.

3. ФОНДОВАЯ БИРЖА

3.1. Організація фондовій біржовий діяльності.

Біржові ринки є одній з різновидів фондових ринків. Фондові біржі є спеціалізовані організації, у яких відбуваються зустрічі продавців цінних паперів зі своїми покупцями. Фондові біржі, об'єднуючи професійних учасників ринку цінних паперів (РЦБ) щодо одного приміщенні, створюють умови для концентрації попиту й пропозиції і підвищення ліквідності ринку загалом. Проте біржа — це спеціалізоване місце з метою угод, а й певна система організації торгівлі, яка підпорядковується спеціальним правилами і процедурам. До торгів на біржах зазвичай допускаються лише досить якісні і високоліквідні цінних паперів. У процесі біржових торгових зборів особливими методами встановлюється курс (ринкова ціна) цінних паперів, інформацію про якому, поруч з даними обсяги скоєних угод стає надбанням широкої інвестуючою публіки. Тому біржа здатна бути чітким барометром, яким судять про стан ринку цінних паперів, а ще через нього — про стан справ у економіці вцілому.

У багатьох економічно розвинутих країн з ринковою економікою є кілька фондових бірж. Так було в Японії Німеччини діє вісім фондових бірж, США — сім, у Канаді п'ять, у Великій Британії — одна (з філіями країною).

Зазвичай фондові біржі створюються або у формі асоціацій, або у формі акціонерних товариств.

Характерною рисою біржі є некомерційний характер її діяльність. Основна мета біржі, яка полягає у створенні сприятливих умов широкомасштабної й ефективної торгівлі цінними паперами, несумісна з комерційним підходом до її діяльності. Доходи біржі обмежуються сумами, необхідні забезпечення її нормально функціонувати та розвитку, і використовуються на виплату дивідендів суб'єктам, внесла свої гроші статутний капітал біржі.

Вимоги до членів біржі встановлюються як законодавством, і самими біржами, що діють у ролі саморегулюючих організацій. У цьому зазвичай, у законах визначаються умови, яких мають задовольняти професійні вони цінних паперів, а статутами і правилами бірж до них пред'являється ряд додаткових вимог. Одержання ліцензії учасником РЦБ є необхідною передумовою членством біржі більшості економічно розвинутих країн.

Законодавчі норми і правил бірж визначають, чи можуть професійно займатися біржовими операціями громадяни (фізичні особи) чи організації (юридичних осіб), встановлюють вимоги, що стосуються кваліфікації їхніх працівників, розміру основного і обігового капіталу, регулюють можливість у торгівлі фондовими цінностями іноземних суб'єктів, комерційних банків, обговорюють інших умов.

На ряді бірж число осіб, яких можуть прибирати що у торгових зборах, обмежена, і тому членами бірж можуть лише ті суб'єкти, які отримали декларація про вчинення біржових операцій (купили місце біржі). Таке право після придбання стає власністю покупця можна з урахуванням певних вимог, накладених статутом біржі, бути згодом продати їм. На біржах, які кількісно не обмежують кількість своїх членів, декларація про вчинення біржових операцій надається або керівними органами бірж, або державою.

Зазвичай, у біржовому обороті продається відносно невелика кількість від загальної кількості обертаються біля тій чи іншій країни випусків акцій. Це з тим, що фондові біржі пред'являють жорсткі вимоги як до своїх членів, до емітентам, які хочуть, щоб їх акції продавалися під час торгових зборів. Попри вказане обставина і певні витрати, пов'язані з включенням у біржовий котировочный бюлетень (лістингом), багато компаній дистанціюються від того, щоб їх акції котирувалися біржі, оскільки це дає ряд переваг.


Схожі реферати

Статистика

1 2 3 4 5 6 [7] 8