Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Держава: загальну характеристику

Реферат: Держава: загальну характеристику

План.

1. Запровадження

2. Більшість.

2.1 Розмаїття понять держави та її сутність (співвідношення общесоциального і класового по суті держави).

2.2 Ознаки держави, що різнять його від організації первісного суспільства.

2.3 Основні ознаки, відрізняє держава з інших організацій сучасного суспільства.

2.4 Сучасне держава й громадянське суспільство.

3. Укладання.

4. Список літератури.

Запровадження.

Чи замислювалися ви коли-небудь над питанням у тому , чому люди, незалежно від соціального ста туса, виявляють жвавий інтерес до політиці? Чому, скажімо, пересічному інженеру чи лікарю, робочому чи сільському трудівникові небайдуже , хто працює у вищому органі структурі державної влади? Чому мно гие їх годинами сидять перед екранами телевізорів, на блюдая над парламентськими дебатами, обговорюють законопроекти , беруть участь у референдумах, ходять на мітинги? Звісно, увагу до політики в усіх людей різне, як і рівень і форми участі у ній. Проте повна байдужість до політичних проблемам встре чается нечасто, певне, тому що від політики в що свідчить залежить людський розвиток і, отже, життя людини , а де й його доля. З іншого боку, на думку психологів, що у політиці удовле творяет природну потребу людини в загальне твердження нии, але спілкуванні особливому – з більшими на соціальними групами людей на рівні . Для еф фективного здійснення подібного спілкування необ ходимо мати певним набором знань , ін формації як і справу політики і політичних діячів, і про країну та суспільство, де живе дана особистість.

Особливо актуальні знання про країну, загальне твердження стве, історичному розвитку державності, й політиці саме зараз потрібно, саме в країні, коли відбувається переоцінка цілей та матеріальних цінностей общест венної життя. Саме посттоталітарний період розбудови держави необхідні соціально актив ные особистості, з відповідними знаннями для ви работки якийсь духовної політичної й социаль іншої основи у суспільстві. Тільки знання, роздуми і соціальний активність можуть дати країні той поло жительный результат, якого всі так чекали в 1917 р., й у досягненні якого вже багато майже разочаро валися.

Господствовавшее 70 років у радянській науці уявлення про державу спиралися на марксистсько-ленінську ідеологію. Основу цих уявлень становить ідея класового насильства, яке розцінюється в марксизмі-ленінізмі як сутність політичних вимог і правових явищ. Тим більше що історична обмеженість цієї ідеї проявилася у ХХ в. Настільки очевидно, що й радянська офіційна ідеологія змушена була звернутися у 60-ті роки до концепції соціалістичного загальнонародного держави, намагаючись примирити догму про “відмирання” держав з дійсністю через софізм про “ відмирання шляхом подальшого посилення створення та зміцнення”.

Та політична ідеологія класового насильства – зовсім на плід Марксова уяви. З давнини політичної думкою різняться дві сторони державності – організоване насильство і несе спільний благо. Залежно від соціально-історичного контексту виникнення метатеорії теоретичні уявлення про державу формуються як теорія насильства, або як вчення про благої життя.

Тому мені вирішив спробувати досліджувати таке явище, як держава, розглянути розмаїття понять держави та її сутності, ознаки, що різнять його від організації первісного нашого суспільства та з інших організацій сучасного суспільства. І основі перелічених вище аспектів розглянути сучасну державу громадянське суспільство.

Розмаїття понять держави та її сутність.

Поняття держави включає у собі характеристику його сутності. Сутність держави – сенс, головне, глибинне у ньому, який визначає його зміст, закономірності у розвитку, призначення та функціонування. Таким головним, основним у державі є влада, її приналежність, призначення та функціонування суспільстві. Інакше кажучи питання сутністю держави – це питання, кому належить державна влада, кіт її здійснює й у інтересах. Саме тому то цієї проблеми є остродискуссионной.

Марксизм науково обгрунтував, що політична нібито влада є це й найважливішим ознакою держави, і основним змістом сутності. Держава зі своєї сутності є організація політичної влади суспільства.

Разом про те що виник півтора століття тому марксистське розуміння держави, яке понад 70 відсотків років сприймалося радянським обществоведением як єдино правильний розвиток та непорушне, з урахуванням історичного досвіду і рівня наукових знань потребує критичному переосмисленні і уточненні.

Зокрема, можна припустити помилково зроблену у радянській юридичної, філософської і політологічній літературі трактування держави лише з позицій класиків марксизму, розрахованих на держава робить у суспільстві, разделённом на антагоністичні класи. Саме стосовно такого суспільства вони розглядали держава як організацію політичної влади економічно панівного класу, знаряддя його диктатури.

“Політична владу у звичному значенні слова, – писали До. Маркс і Ф. Енгельс, – це організоване насильство одного класу подолання другого”[1]. “Держава, – стверджував Ф. Енгельс, – не що інше, як машина подолання одного класу другим”[2]. Після Енгельсом В.І. Ленін також бачив у державі машину “підтримки панування одного класу над другим”[3]. “Держава, – вважав він, – є орган панування певного класу, яка може бути примерён зі своїми антиподом (з протилежним йому классом”)[4].

Такий їхній підхід обеднял й у відомої мері спотворював уявлення про державу, містив упрощённое, одностороннє розуміння його суті Доповнень і соціального призначення, орієнтував на пріоритет примусової, насильницької боку цього явища, на загострення класових протиріч та боротьби всередині країн і міжнародній арені.

Важливо зазначити, що аналізований підхід до трактування держави необгрунтовано відкидав ідеалістичні і ненаукові численні немарксистські вчення про країну. Так, прибічники теорії еліт, що отримала поширення ХХ в., вважають, що народні маси неспроможні здійснити влада, управляти суспільними справами, що державна влада має безконтрольно належати верхівці суспільства – еліті до того часу, поки одну що панує еліту не змінить інша. До теорії еліт примикає та значною мірою із нею співзвучна технократична теорія.

Названі теорії не позбавлені певних достоїнств, але обидві вони страждають антидемократизмом, відривають владу від народу.

Численні прихильники демократичної доктрини вважають, що першоджерелом і первоносителем влади є народ, що державна владу зі своїй - природі і суті мусить бути справді народної, здійснюватися у інтересах держави й під медичним наглядом народу.

Попри розмаїття й особливо цих навчань, здебільшого поділяють думку розумінні держави як інституту соціального компромісу та досягнення загального добра.

Будь-яке держава, поруч із суто класових завдань, виконує загальнолюдську місію, без якої існувати жодна суспільство. До виконання загальних справ належить передусім здійснення різноманітних колективних потреб.

Общечеловеческое призначення держави у ширшому значенні у тому, щоб бути інструментом соціального компромісу, пом'якшення і подолання протиріч, пошуку злагоди і співробітництва різних верств населення і; забезпечення общесоциальной спрямованості не у змісті всіх здійснюваних ним функцій.

Поєднуючи у собі, в такий спосіб, і класове, і загальнолюдське, держава виступає і як організація політичної влади суспільства, і його єдине офіційне представник. Відповідно до цього він покликаний забезпечити виконання і спільних справ, що випливають із природи будь-якого суспільства, і специфічних класових завдань.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4