Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Держава, право, мораль

Реферат: Держава, право, мораль

Запровадження

У даної курсової роботі я постарався розглянути особливості взаємин держави, правничий та моралі. Упродовж багатьох століть це питання хвилювало кращі уми. І він не втратив рештки своєї актуальності, бо ці поняття є найважливішими чинниками громадської еволюції, неодмінними супутниками сучасного суспільства. Від його взаємодії залежить як розвиток , а й сам виживання людства.

Держава право як соціальні інститути існували який завжди . Якщо «природне суспільство» виникає разом із появою древнього людини ( homo habelis- “людина умілий” ) близько двох млн. років тому я , а «громадянське суспільство» - з появою людини сучасного типу ( гомо сапієнса - «людина розумна») приблизно 40 тис. років тому вони , то вперше держава й право виникли в Єгипті пізніше 5 тисяч років тому. Отже, тривалий час суспільство обходилося без держави й права , і будувало своїх відносин з допомогою звичаїв і норми моралі. Виникнення держави й права було наслідком дію Закону зростаючого розмаїття діяльності людей, що мети реалізації різноманітних потреб. Дедалі більше розмаїття потреб і форм діяльності вимагало їх інтеграції і регуляції. Так, на зміну примітивним формам організації та регуляції життя, якими були первісне стадо, рід, плем'я , союз племен, приходили досконаліші складні. Ними став держава й право. Тому з погляду механізму, тобто. набору правил, засобів і інститутів, з допомогою яких організувалася і регулювалася життєдіяльність людини, можна виділити два етапу у розвитку людського суспільства: 1) суспільство без держави (догосударственное суспільство так і 2) суспільство із державою ( державно організоване суспільство) . Необхідно також відзначити що, кожне історично конкретне суспільство вимагає суворо визначеній заходи соціального регулювання громадських відносин.

Регулювання громадських відносин здійснюється шляхом реалізації певних соціальних норм: норм права, норм моралі, норм, встановлених громадськими організаціями, норм звичаїв, норм традицій, норм ритуалів тощо. Загалом плані соціальні норми -- це правил поведінки громадського характеру, регулюючі стосунків між людьми і діяльність організацій процесі їх взаємодії. Існує думка, що моральні закони закладено у самій природі людини. Зовні вони виявляється у залежність від тій чи іншій життєвої ситуації, у якій виявляється індивід. Інші категорично стверджують, законодавчі норми моральності - це вимоги, звернені до людини ззовні.

Певне, немає підстав проводити вододіл між індивідуальним та соціальним характером моральних вимог, що у них органічно переплітаються елементи те й інше. Зрозумілим є одне, будь-яка соціальна норма має загальний характер, й у сенсі вона адресується немає конкретному індивіду, а всім або до великий групі індивідів. Моральні норми регулюють не «внутрішній» світ людини, натомість взаємини для людей. Проте обійти увагою індивідуальні аспекти моральних вимог. У кінцевому підсумку, їх реалізація залежить від моральної зрілості людини, міцності його моральних поглядів, соціальної орієнтованості індивідуальних інтересів. І тут першорядну роль грають такі індивідуалізовані моральні категорії, як совість, борг, що спрямовують поведінка людини у русло соціальної моральності. Внутрішнє переконання індивіда в моральності чи аморальності свого вчинку значною мірою визначає та її соціальну значимість даної.

Элементами морального регулювання є:

- ідеал, виражає уявлення суспільства, класів, соціальної групи про моральному досконало;

- система норм, дотримання якого є необхідною умовою функціонування суспільства, досягнення ним своїх моральних цінностей;

- особливі форми соціального контролю, щоб забезпечити реалізацію моральних норм, зокрема думку.

Можна з упевненістю сказати, що мораль є хіба що прародичкою і держави й права, І що відповідати народним сподіванням може тільки те державний устрій, у якому право і мораль перебувають у найтіснішому взаємодії.

I . Визначення держави , правничий та моралі

З часів людей цікавило, що така що таке право і мораль. Чи когось, передусім, оскільки держава ,право і мораль як й у давньому лісі і в світі, однак, стосуються кожної людини.

Хто ж держава? Є дві значення цього терміну, по-перше, країни, тобто. політико-географічного освіти, по-друге, організації політичної влади, системи інститутів влади.

Поняття "держава" пов'язане з цими двома ширшими поняттями - "суспільство і владу".

Суспільство - це спільність людей на певній території, що характеризується економічним і духовним єдністю і цілісністю організації життя.

Головна риса суспільства у тому, що його є систему розумних істот, тобто. "особливий самостійний соціальний організм, охоплюючий й усе населення того чи іншого території.

Виділяються чи два різновиди суспільства:

1. нерозвинені суспільства, тобто. суспільства з поки ще не що склалися, не утвердившимися економічними, політичними, соціальними, духовними відносинами, інститутами.

2. розвинені суспільства, тобто. з роботи вже що склалися, сформованими відносинами, і інститутами.

Істотно розподіл нашого суспільства та таких дві групи:

a) суспільства, у яких необхідні єдність і організованість досягаються переважно з допомогою внутрішніх економічних пріоритетів і духовних чинників (демократичні суспільства);

b) суспільства, у яких необхідні єдність і організованість досягаються переважно у результаті використання діючої зовнішньої сили - влади (недемократичні суспільства (з авторитарною й тоталітарної владою)).

З цього випливає значення поняття влада.

Влада - цей показник панування і підпорядкування, у яких воля і дії одних осіб (панівне) домінують з волі і під дією інших (підвладних).

Визначальною рисою влади є можливість одних людей, організацій панувати з інших організаціями та людьми, за їхньою волі й діями.

Влада покликана служити суспільству, забезпечувати його цілісність, служити особистості, забезпечувати та оберігати правничий та свободи громадян.

Є чи два різновиди влади:

1. природна влада – у ній, в суспільствах за інтересами;

2. влада, яка «нав'язується», постає як зовнішня сила – у партіях, у суспільних об'єднаннях тощо.

Особливо виділяється політична нібито влада, що є «апаратної», тобто. здійснюється через апарат влади, інститути організованого державного примусу.

Саме собою виникнення держави висловлює входження людського суспільства на цивілізацію, тобто. надання йому якостей саморегулюючим системи, що розвивається у своїй власному підгрунті. Найважливішою особливістю, що характеризує держава робить у умовах цивілізації, рух до свободи – поступово утверджується автономія особистості, економічна свобода, джерело якої в приватної власності, участь особистості управлінні суспільством (народовладдя у тих чи інші форми).

Принаймні вдосконалення цивілізації, розвитку і зміцнення демократії держава перетворюється через просте, з «просто» організації політичної влади, з примітивного, «варварського» принудительно-репрессивного освіти у політичне суспільство, організоване, де влада функціонує комплексно з усіма інститутами влади, держави у відповідно до принципу поділу влади.

Історичний процес залежить від недосконалого, нерозвиненої держави, виступає зазвичай як диктаторська державна влада, до розвиненому державі, де регулюються народовладдя, економічна свобода, свобода особистості.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7