Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Держава право територій, зайнятих білими арміями

Реферат: Держава право територій, зайнятих білими арміями

ПЛАН.

1. Запровадження.

2. Становлення Російської Федерації.

3. Створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік я.

4. Перша конституція Союзу, і нові конституції республік.

5. Розвиток державної машини.

6. Реорганізація органів юстиції.

7. Органи державної безпеки та робочо-селянської міліції.

8. Розвиток права.

А) Фінансове право.

Б) Громадянське право.

У) Сімейне право.

Р) Трудове право.

Д) Кримінальну право.

9)Заключение

10) Список використаної літератури.

Запровадження.

Результат громадянської війни й інтервенції після Першої Першої світової переконливо показав, що збройної силою Радянську Росію безкультурну й союзні із нею республіки не візьмеш. Тому почалося поступове визнання Радянського держави. Цей процес відбувається призвів до відомої Генуезької конференції.

Наприкінці 1921 р. Радянська Росія звернулася до Антанти з пропозицією провести міжнародну конференцію для підрахування підсумків війни. Антанта відгукнулася цього пропозицію розраховуючи на стягнення боргів із Радянською Росії, і навіть за націоналізацію підприємств тощо майна, проведену радянською владою. Натомість радянська делегація, очолена наркомом закордонних справ Г.В. Чичериным, пред'явила свої гроші. З'ясувалося, що ні Росія боргах у Заходу, а західні держави ще мають нам. Втім, радянські дипломати погодилися проти порушення питання про повернення боргів, але тільки за умови надання Радянському державі нових позик, необхідні підйому господарства. З іншого боку, Заходу пропонувалося широке полі діяльність у в Радянській Росії, особливо різного роду концесії.

Західні держави не погодилися для цієї пропозиції з конференція зайшла у безвихідь. Проте у конференції Росії вдалося підписати у передмісті Генуї - Раппало сепаратну угоди з Німеччиною про взаємну відмову від претензій. Це початок миролюбною взаємовигідним відносин між Росією, і потім та Радянським Союзом та Німеччині, длившимся потім впритул до приходу до української влади Гітлера.

Історичний значення Генуї у тому, що посилилося визнання в Радянській Росії на міжнародній арені.

Перехід до світу ставив перед країною нові складні завдання, насамперед у господарстві. Економічний стан було жахливим. Потрібно було відновлювати господарство, відкинуті для деяких показників навіки тому. Військовий комунізм не створював економічних стимулів у розвиток виробництва, бо працівник, передусім селянин, ні особисто зацікавлений у його розширенні. Навпаки, він почав виготовляти продукції максимум, ніж могла спожити його родину.

Дуже важлива був і політична обстановка країни. Військовий комунізм створював соціальне напруження. Селянство, ще терпевшее продрозкладку, побоюючись повернення поміщиків, тепер, коли ця загроза відпала, перестало миритися з вилученням вироблену продукцію. Грозним попередженням владі стало відоме Тамбовское повстання, воно проходило не тільки під економічними, а й під політичними гаслами. На його придушення була кинуто навіть регулярна армія на чолі з колишнім царським офіцером і майбуттям радянським маршалом Тухачевським.

Життя диктувала: потрібно відійти від колишніх методів економічного і політичного керівництва. Про це та пішла мова на Десятом з'їзді РКБ(б). Основним ланкою новою економічною політики, скорочено що називається непом, з'явився перехід від продрозкладки до продподатку. Держава нині стало забирати лише деякі з виробленої селянином продукції і на створювало виробнику можливість продати інше над ринком, отже покращити своє життя. Перехід до продподатку означав повернення до ринкових відносин економіки, насамперед у сільське господарство.

Становлення Російської Федерації.

У повоєнні роки завершується процес становлення Російської Федерації. Наприкінці 1922 р. свою автономію отримують всі великі й компактно котрі живуть народи Росії. Створюються Дагестанская, Горська, Якутская автономні республіки, відновлюється новому основі Кримська АРСР, виникають Черкесская, Ойротская, комі, Кабардино-Балкарская, Карачаево-Черкесская, Монголо-Бурятская, Чеченська автономні області.

Освіта нові й розвиток раніше створених автономних одиниць вимагає встановлення, уточнення й подальшого вдосконаленням їхніх кордонів. Национально-территориальный принцип щодо кордонів автономних утворень, проведеному вже під час громадянську війну, тепер здійснюється з декотрими поправками. Якщо раніше зверталося головну увагу те що, щоб виділити території, найбільш компактно заселені тій чи іншій народністю, нині великої ваги надається економічної цілісності автономних республік і областей. Проводиться зване «округлення», тобто. до старого національному ядру приєднуються території, хоча й такий густо заселені корінним населенням, зате разом складові економічне ціле з цим ядром.

Упорядочивается правове становище автономних одиниць і зміцнюється стабілізація структури державного механізму автономних республік і автономних областей. Правоотношения РРФСР з її автономними частинами тепер набувають чіткіше і певний зміст.

У 1922 р. у складі РРФСР ввійшов Далекий Схід. У листопаді, коли тут було остаточно розгромлені інтервенти і білогвардійці, Народні збори ДВР проголосила влада Рад і звернулося з проханням до вищих органів в Радянській Росії включити територію республіки до складу РРФСР.

Створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік я.

Розвиток федеративних відносин між незалежними радянськими республіками, створення ЗСФРР, становлення Російської Федерації підготували освіту Союзу Радянських Соціалістичних Республік я, що завершила певний етап розвитку національно-державного будівництва у країні.

Радянські республіки, які спробували різної форми зв'язок між собою, практично переконались у корисності і потреби більш багатогранного об'єднання. До нього їх кликала, насамперед, економіка: історично що склалося розподіл праці між окремими економічними районами, єдність залізничної і водної мережі, убогість матеріальних й фінансових ресурсів кожної з республік окремо, вимагала їх інтеграції для найбільш раціонального використання. До 1922 р. економічне об'єднання республік вже досягло великих успіхів. Разом про те господарські зв'язок між ними були ще чимало повними і единообразными. Відносини між відповідними органами республік були ускладненими і заплутаними і дозволяли в необхідної мері досягти єдності економічної політики. Будувати соціалістичну економіку на такі умови не міг. Треба було створити по-справжньому єдиний апарат управління, який би формування єдиного господарства, регульованого загальним планом.

Процес перетворення федеративних відносин між радянськими республіками почався навесні 1922 р. У роки радянської літературі зазвичай справи зображувалося тож цей процес був природним результатом об'єднаного руху народів. Звісно, за 5 років, що минули від Жовтня, народи переконалися, що розділена існування національних республік нічого хорошому не призведе. Дедалі більше міцніла віра, що та розвитку країни можна тільки за умов об'єднання розрізнених національних районів. Документи показують, що ініціатива зміни цих форм пішла не знизу, а певної міри згори, притому своєрідними. Почали руху не маси, а чиновники, притому саме у напрямку централізації, а бік огорожі прав республіканських органів управління від директив центру.

Нова форма державного єдності Радянської країни було знайдено не відразу. Деякі керівники РСФРР та УСРР інших республік вважали, що питання зміцненні перетинів поміж незалежними радянськими республіками слід вирішити шляхом вступу союзних республік у складі РСФРР та УСРР навіть за допомогою перетворення всієї Радянської країни у унітарну державу.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5