Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Держава

Сторінка 3

Такий їхній підхід наповнює конкретним змістом такі категорії, як «Схід-Захід» і «Північ-Південь». Формационные критерії малий, що пояснюють у сприйнятті сучасних державних протиборствах, внутрішньому розвитку конкретної держави.

2.2.1. Характеристика формаційного підходу

Формаційний підхід – це дослідження гніву й розвитку суспільства, закономірностей зміни історичних типів держав, з погляду якісних змін - у економічному базисі суспільства, його виробничих відносинах і класову структуру.

Як цей науковий напрям, будь-яке суспільство перебуває у певної двох суспільно-економічних формацій і включає дві основні і нерівнозначних характером компонента. Перший - економічний базис, що складається з системи виробничих відносин також, передусім, відносин власності. Другий - надбудова, куди відносять суспільну свідомість, мораль, право, держава, релігію і науку. У двох суспільно-економічних формацій діють закони визначальної ролі базису стосовно надбудові і необхідності відповідності надбудови базису.

У формаційної теорії велике значення має тут типологія держави, т.к. природа держав різних історичних епох відрізняється принциповими особливостями. Поняття «тип держави» якраз висловлює історично непостійну природу держави, дозволяє досить точно визначити характер держави різних епох історії. Тип держави – це система його найважливіших сторін і властивостей, породжуваних відповідної історичної епохою.

З позицій формаційної теорії, тип держави залежить від того, якому класу воно служить, отже, якого економічного базису. Тобто тип держави – це тісно взаємозалежні риси держави, відповідні певної класову структуру суспільства, яка обумовлена економічне підґрунтя.

2.2.2. Характеристика цивілізаційного підходу

Відповідно до цивілізаційному підходу соціальна природа держави визначається духовними і культурними чинниками. Тойнбі пише: «культурного елемента є душу, кров, лімфу, сутність цивілізації; тоді як ним економічний і більше політичний плани здаються штучними, звичайними творіннями природи й рушійних сил цивилизации.[1]»1

Цивілізаційна підхід – це дослідження гніву й розвитку суспільства, закономірностей зміни історичних типів держав із погляду якісних змін - у соціокультурної середовищі суспільства, у Московській духовній культурі народу, його релігії, і моралі.

Цивілізаційна підхід виділяє три принципу співвідношення держави й духовно-культурної життя суспільства:

1. Природа держави визначається як реальним співвідношенням сил, а й нагромадженими під час історичного процесу уявлення про світі, цінностями, зразками поведінки. Розглядаючи держава, слід враховувати як соціальні інтереси та постійно діючі сили, а й стійкі, нормативні зразки поведінки, весь історичний досвід минулого.

2. Державна влада як центральне явище світу політики можна розглядати до того ж час як частину світу культури. Це дозволяє уникнути схематизації держави й особливо проведеної їм політики, як результату відверненої гри зусиль і, навпаки, розкрити зв'язок державної влади престижу, основі моралі й ін.

3. Різнорідність культур – в часі та просторі – дозволяє зрозуміти, чому деякі типи держав, відповідні одним умовам, зупинялися у розвитку за інших умов. У сфері державного життя особливе значення надається розбіжностям, що випливають із своєрідності національних культур і дідько національної вдачі.

III. Типи держав відповідно до формаційної теорії

Типологія держав, у своїй підставі, має суспільно-економічні формації. Кожна формація викликає до життя певний історичний тип держави. Позаяк у історії всього людства їх виділялося п'ять, саме: первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, буржуазна і комуністична, і із кожної з них, крім першої, пов'язувався певний тип держави, то було сформульовано основна теза, який проголошував, що історія знає чотири історичних типу держави: рабовласницький, феодальний, буржуазний і соціалістичний.

3.1. Рабовладельческое держава

Рабовладельческое держава є першою історичним типом держави, що виникли внаслідок розкладання первіснообщинного ладу синапси і які представляють собою організацію економічно панівного класу рабовласників. Економічний базис рабовласницького суспільства становить повна власність рабовласників як на гармати й засоби виробництва, а й у виробничників. Рабовладельческая власність – це перший вид приватної власності. Рабовладельческое держава – держава, яке охороняє, зміцнює і розвиваюче власність рабовласників, як знаряддя класового панування.

Держава довелося б рабовласникам для утримання в покорі величезних мас рабів. Формационная теорія відносить до рабовласницькому типу держав крім античних держав – Афинского і Римського – численні держави Стародавнього Сходу: Єгипет, Вавилонское держава, Індію та Китай. Як різновидів рабовласницького типу держави називають міста-держави Стародавню Грецію, отримали назви полісів, Римську імперію, який виник у I столітті е., і Спарту. Але сьогодні такий устарел1. Не раби були там продуктивної силою, а общинники-земледельцы. По справжньому рабовласницький лад існував тільки у Стародавній Греції та у Стародавньому Римі.

Просте наявність рабської праці це не дає підстави зарахувати дане держава робить у розряд рабовласницьких, бо довелося б таким та в XVIII – IX століттях (негри на плантаціях), та СРСР (ГУЛАГ й інші табори, каторжні будівництва).

Рабство, як "економічне юридичну стан, можна говорити про на певних наступні етапи держави, але були соціально-економічної основою у процесі становлення цієї держави, було результатом розкладання первіснообщинного ладу. Сталося переростання первісного суспільства на раннеклассовые держави. Що ж до виникнення рабства наступних етапах розвитку державності в Афінах і Римі, що призвів до їх становлення як рабовласницьких міст-держав, це справді унікальний процес.

3.2. Феодальное держава

Феодальное держава - це друге історичний тип держави. Його економічний базис і основу виробничих відносин становить власність феодалів на грішну землю, як головний засіб виробництва, за доби феодалізму. Ця власність поєдналася з власністю особисто які залежать від феодалів селян на необхідних обробки землі сільськогосподарський реманент та його працю.

До основним різновидам феодального типу держави, наприклад, у Європі, формаційний підхід відносить раннефеодальные держави (князівства, герцогства та інших.), які прийшли їм у зміну абсолютистські держави й, нарешті, вільні торгові міста, типу Венеції, Генуї, Новгорода та інших. Сучасні ставлення до феодальній державі значно більше глибокі. Наприклад, виділяється договірна взаємозалежність сеньйорів і васалів, взаємна система правий і обов'язків, зокрема обов'язок сеньйора утримувати васалів, обов'язок васалів захищати сеньйорів.

3.3. Буржуазне держава

Буржуазне держава - це третій історичний тип держави, що передбачається даної типологією. Як надбудова над економічне підґрунтя воно закріплює і захищає буржуазний економічний устрій. Капіталістична держава охороняє умови буржуазної експлуатації, і, її основу – приватну власність на гармати й засоби виробництва. Незалежно від міста своєї форми вони виступають як знаряддя панування капіталу над працею.


Схожі реферати

Статистика

1 2 [3] 4 5 6