Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Історія біржі

Реферат: Історія біржі

Точнісінько сказати, коли народилася біржа, важко. Ще з давнини купці збиралися у певному місці, щоб знайти покупця, отримати ділову інформацію, і інформацію про останніх цінах тих чи інші види товарів. Такі зборів відбувалися у у Стародавньому Римі з кінця ІІ. до нашої ери.

У 1653 р. марсельские купці зажадали собі "місце, яке служило вони мають приміщенням для зустрічей, щоб позбутися незручностей, які вони відчувають, перебуваючи надворі, кою вони які так довго використали як місце для ведення своїх комерційних справ".

Поступово складався порядок проведення біржових торгів. Їх учасники дійшли висновку, що він зовсім необов'язково привозити товар з собою. Варто лише домовитися про його ціні. Решта має бути обумовлено в укладеному договорі. На біржових товкучках, крім купівлі-продажу, вирішувалися питання страхування, перепродажу векселів тощо. Згодом середньовічна біржа набувала сучасні риси.

Витоки походження слова "біржа" перебувають у найбільшому торговому пункті Фландрії – Брюгге. Тут торгові збіговиська обгрунтовувалися біля готелю "Бурсе". Ван дер Бурсе – так звали хазяїна готелю. Він побудував будинок для приїжджих, фронтон якого прикрасив своїм гербом – зображенням трьох кошелей.

Чужоземні комерсанти, приїжджаючи в Брюгге, зазвичай зупинялися у згаданій готелі, знайомилися із іншими торговцями, укладали угоди, впізнавали свіжі новини про удачах і банкрутства. "Бурсе" влаштовувала торгових гостей ще й оскільки а з нею облаштувалися представники найбільших торгових центрів – Флоренції й Генуї. Багато купці для укладання угод змушені були приходити саме до цієї готелі. Так склалося вираз "йти до Бурсе", тобто брати участь у торгових зборах. Від Бурсе, швидше за все, і сталося сучасне слово "біржа".

Поняття "біржа" місцем зустрічі ділових людей поширилося досить швидко усьому світові, а й у багатьох містах збереглися колишні назви. Так було в Ліоні біржа іменувалася Площею обмінів, в ганзейских містах - купецької колегією, в Барселоні - Лохией. Ось як описує очевидець роботу Барселонської біржі 1393 р.: "Ціла команда маклерів снує там між колон і вимагає невеликих груп (торговців), це посередники вуха, чия місія – слухати, доповідати, зводити між собою зацікавлених осіб".

Перше спеціальний будинок для біржі було споруджено в 1531 р. в Антверпені, конкурента міста Брюгге. Стрункий колонада цієї будівлі багато століть був символом біржі. На його фронтоні висіченого напис: "Для торгових людей всіх країн і прислівників".

На початку XVII століття центр торгової і втрати фінансової діяльності перекинувся на Амстердам. Саме тут 1608 р. було створено одне з знаменитих бірж світу. Певний час через вона справила новосілля у великому будинку площі Дам (гребля) навпаки банку і резиденції Ост-Індської компанії.

Завдяки успіхам цієї фірми Нідерланди стали світової фінансової державою. У Амстердамі сходилися нитки всіх важливих ділових операцій. Близько 4,5 тис. людина збиралися щодня на місцевої біржі з полудня до дві години. Порядок на біржовому зборах підтримувався зразковий. Кожній комерційної галузі відводилося певне місце. Добра тисяча маклерів і присяжних обслуговували відвідувачів біржі. І, тим щонайменше, в товкотнечі покупцю і продавцю було так просто знайти одне одного.

Майже й уся Європа плекала боржниках Амстердама. Без грошей тутешніх багатіїв мало починалася жодна війна. Так, шведський король Густав-Адольф для втручання у 30-річну війну зайняв необхідні кошти у амстердамських банкірів.

Амстердам вважається ще й родоначальником ринку цінних паперів. Тут у тому самому XVII в. виникла перша фондової біржі. Хоча ще раніше облігаціями державних позик торгували у Венеції й Флоренції. У Генуї існував активний ринок розписок і платіжних зобов'язань, а ганзейских містах – ринок рент. На лейпцігських ярмарках котирувалися "частки" (акції) німецьких рудників. Для амстердамської ж біржі новими ознаками стала велика відкритість і свободу оборудок із цінними паперами.

На початку XVIII в. центром торгівлі стає Лондон (непідтримки амстердамського капіталу). Річ у тім, що ще 1625 р. коштовності британської корони було закладено в Амстердамі для одержання кредиту на 3000 тис. фунтів. З 1695 р. лондонська Королівська біржа реалізовувати операції з державними паперами і акцій. Біржа стала місцем зустрічі тих, хто, Віра вже мала гроші, хотів їх мати ще більше.

Як амстердамська, і лондонська біржі створили свій власний жаргон: "бики" і "ведмеді" – покупці, й продавці, спекулирующие біржі, "їзда" – спекуляція квитками державної лотереї тощо.

Головна заслуга названих бірж у цьому, що вони забезпечували швидкий перехід від цінних паперів грошей, і навпаки.

Історія біржі Росії налічує понад двох століть. Перша біржа у Росії виникла з ініціативи Петра I на початку XVIII в. Вона стала загальної – товарно-сировинній із елементами торгівлі фондами. Її було створено на зразок Амстердамської. Бачачи відставання Росії у розвитку ринкових відносин, Петро спробував активізувати їх політичним шляхом, підкоригувавши які були купецькі зборів елементи організації та техніки західноєвропейського біржового торгу: включення до оборот цінних паперів – векселів, висновок фрахтов і угод на великі партії привозимых товарів, і навіть регулярність цих торгів спеціально споруджуваних при цьому приміщеннях. Але, як і з нововведення петровского періоду, "біржа виявилася надто високим зі своєї комерційної структури інститутом російської торгівлі". Практично століття Санкт-Петербурзька біржа залишалася єдиною у всій державі. Такий стан пояснювалося незначністю торговельного обороту, примітивністю форм організації торгівлі.

Яскраву картину стану фондових і товарно-сировинних бірж, узвичаєних них і звичаїв торгу залишив професор А. Нєвзоров, який ознайомився з ними 1896 року. З його погляду, відсутність точно виробленого законодавчого визначення суті біржових операцій та породжуваних ними правовідносин, і навіть загальноприйнятої техніки цих угод, вкорінені у місті власні навички і звичай, байдужість купецтва, як до самодіяльному формулювання норм, і до організації свого стану, - це призводило з того що навіть у столицях на біржах був умов вироблення стійкого укладу ділових відносин. Розмаїття біржових угод старанно ховалася. "Торговельна діяльність споконвічній "купчихи" Москви й нині різко впадає правді в очі… - писав Пауль. – Склад біржових відвідувачів надзвичайно строкатий. Крім корінних московських купців, в біржовий публіці можна побачити типи представників усіх племен, які населяють Росію, особливо східну її частка… Це різноплемінне суспільство стало сюди у тому, щоб отримати різні відомості, важливі торгу, побачитися із "потрібними людьми, умовитися побачення іншому місці тощо. п. Угоди ж тут полягають у щодо окремих випадках. Вони відбуваються немов у величезному вона найчастіше поза біржі".

На становленні біржового справи в самісінький нашій країні позначалися ті риси її історичного поступу, які накладали відбиток попри всі соціальні інститути, породжуючи відмінності між аналогічних інститутів країн Західної Європи, капиталистически більш зрілих. Протягом усієї своєї історії Росія, обтяжена рисами "азіатчини", докладала зусилля до того що, щоб стати рівноправним учасником європейського процесу. Велика роль цьому належала її державним, політичних структур. Проте їх реформаторські ідеї, й кроки входили що суперечило з консерватизмом соціальної психології, властивою різні верстви російського суспільства. Так, стеження Невзорова, у купців, зокрема виробників хліба і низки укладачів його партій, довгий час не складалося розуміння, що з успіху продажу хліба на біржах необхідна типізація цих партій, їх припасування за певними показниками.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6