Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Виникнення та розвитку Радянського права (1917-1940)

Реферат: Виникнення та розвитку Радянського права (1917-1940)

1. Запровадження: Жовтнева революція, освіту радянської держави.

Про те, що таке революція у межах теорії модернізації, є дві погляду:

1. Революція - це спосіб модернізації, радше - його слідство;

2. Зворотний думка.

У сучасному літературі добре вивчені соціально-економічні причини (не вирішене правової питання з робітниками, національне питання, були відсутні демократичні права у значної частини населення, недосконалість політичних інститутів, криза самодержавства). Нині виявили нові причини, це особливості менталітету, масова психологія, випадкові обставини (явно невдала війну з Німеччиною). Більшовицька партія воліла з літа 1917 р. існувала на напівлегальному становищі й цілеспрямовано готувалася до збройного повстанню.

На 24 жовтня було заплановано 2-ї з'їзд Рад, міг прийняти важливі рішення, тому центральний комітет більшовиків підготовляє повстання і вирішує провести його перед з'їздом, й у останню ніч перед з'їздом вони здійснюють свої плани. З'їзд відкрився Таврійському палаці, нею прийшли більшовики і запропонували резолюцію про поваленні Тимчасового уряду через передачу нової влади більшовикам й освіту нового уряду. З'їзд її прийняв, в такий спосіб, відбулася легітимація влади. Резолюція було проголошено з'їздом, і затвердженої нова влада.

У послеоктябрьском державі існувала маса проблем. Паралельно існували поради селянських депутатів, що протягом 1917 р. організувалися і зміцніли. Вони користувалися особливою популярності селі, що легко можна пояснити. У листопаді 1917 р. вони відчувають свій з'їзд. Їм було дано пости у Петроградській раді, у ВЦИКе, РНК. Остаточне злиття селянських рад із робітниками і солдатськими депутатами відбувається у січні 1918 р.

Після березневої революції, продовжує існувати Установчі Збори, вибори якого було проведено перед революцією. Воно відкривається 5 січня 1918 р. Більшість депутатських місць отримали есери. У Таврійському палаці проходили зборів депутатів. Після першого робочого дня головою був обраний есер Чернов. Довго проводилось обговорення порядку денного, т.к. хотіли розглянути дуже багато запитань, у тому числі документи з аграрному питання есерів. Потім тривалий час йшли дебати. 6 січня двері Таврійського палацу було закрито, що означає розгін Установчих Збори. У знак протесту пройшла квола демонстрація. Делегатів установчих зборів недолюблювали навіть органи, що вони хотіли домовленість створювати містах, а про село. У результаті питання влади було вирішене. Після цього відбувається зміцнення влади рад, починається період “тріумфальної ходи радянської влади”. Усією країною відбувається твердження рад, ліквідуються органи земського та міського самоврядування.

Центральним органом влади є з'їзд Рад, ВЦВК і РНК Раднарком. Відбувається твердження радянської влади, починається створення перших військових Рад. Період затвердження - це боротьби між ВЦИКом і Раднаркомом. На початку (кінець 1917 р.) ВЦВК був постійно чинним органом, мав складну організаційну структуру, складалася з президії, відділів і комісій. Чисельність ВЦВКа було великим і постійно зростало, так на 2-ом з'їзді 100 членів, але в 3-му – 300 членів. Функції уряду СРСР виконував Раднарком, тобто. був виконавчим органом, який законодавчо, і фактично підпорядковується ВЦИКу і з'їзду Рад, наприклад, кожен нарком разів на тиждень мав звітувати, повинен відповідати попри всі запити (наркомату чи раднаркому), підписані щонайменше ніж 15-тью членами ВЦВКа. Раднарком міг видавати декрети, суперечливі раніше прийнятим декретам ВЦВКа і з'їзду. Вже листопаді 1917 р. намітилося протистояння ВЦВКа й Раднаркому, причиною його полягало у нечітко розділеної компетенції. Ініціатива про правовому регулюванні компетенції виходила від ВЦВКа, оскільки в ВЦИКе працювали фракції і було безпартійні члени. Фракції мали значні права на право запиту тощо. Раднарком був суто більшовицьким органом, його очолював найавторитетніший політичний діяч – Ленін, і у цій боротьбі переміг Раднарком. Змінився і Порядок роботи ВЦВКа, наприклад, з грудня 1919 р. він працює сессионно. У ВЦВК обираються лише делегати від рад, а раніше могли обиратися від партій, профспілок, громадських організацій, рад. Раніше засідання ВЦВКа може бути скликано з поводження 10 членів, лише тоді на пропозицію РНК чи 1/3 членів ВЦВКа. У нього був ліквідовані відділи, під виглядом те, що вони дублюють аналогічні відділи наркома РНК. Створювалася робітничо-селянська міліцію та Червона Армія, було запроваджено загальна військова повинність. З постановами РНК зростає кількість наркоматів, і вони набувають риси галузевого управління. До весне-лету 1918 р. повністю оформляються органи структурі державної влади.

2. Конституція РРФСР 1918 р. Становлення радянського суду. Перші декрети суд.

Вважають, що спочатку 1918 р. були готові 3 чорнових проекту Конституції (у Міністерстві внутрішніх справ, наркоматі юстиції і групою осіб). Офіційний проект створили комісією ВЦВКа. Комісія почала працювати, і лише потім була юридично оформлена. Очолював комісію Свердлов. Готовий проект відправили до РКП (б) і поради. Дослідники думають, що конституцією йшла під медичним наглядом ЦК РКП (б). Проект конституції було опубліковано, передбачалося його публічне обговорення. У цьому комісії було присутнє кілька есерів з семионистскими поглядами (критичне ставлення до держави, ставлення до нього як до сукупності установ різного плану). Вад у конституції було багато. У ньому було ні промови РКП (б), незрозуміло хто і як здійснює владні повноваження.

У листопаді 1918 р. прийнято декрет суд № 1, який ліквідував старі суди. Створили 2 виду судів: народні суди й революційний трибунал. До народним судам ставилися майже всі цивільні суди й деякі кримінальні. До відання революційних трибуналів ставилися все найсерйозніші злочину, головною з яких була контрреволюційна діяльність.

Декретом № 1 було скасовано стара прокуратура, в революційних трибуналах створювалися камери обвинувачення, які діяли по травень 1922 р. Були закриті царські суди й суди Тимчасового уряду, наприклад, Сенат, Петроградська комерційний суд. У декреті № 1 було затверджено принципи радянського суду: участь народних засідателів, виборність суддів і засідателів, судопроизводств російською, незалежність суддів і підпорядкування їхньому народові тільки закону, право обвинувачуваного право на захист. Як касаційної інстанції засновані з'їзди місцевих суддів. Постійно відбувалося розширення компетенції місцевих судів, вони розбирали цивільні справи, обмежені сумою до 3 тисяч карбованців і/або 2-мя роками укладання. Невдовзі були засновані окружні суди, які обиралися міськими й повітовими порадами та працювали у складі 3-х членів і чотири засідателів. Окружные суди мали спеціальні слідчі комісії з 3-х людина, які обиралися Совітами. Але вони були функції попереднього слідства. При радах учреждались колегії захисників і обвинувачів. Радянські суди було створено спочатку не як самостійні органи, т.к. вони були у систему порад із конституції 1918 р. Найчастіше судді не обиралися, а призначалися.

Цивільний процес проходив змагальної формі.

Революційні трибунали з'явилися зі створенням нової влади, їх попередники почали працювати у період тимчасового уряду. Вони призначалися основному порадами, а зоні бойових дій призначалися зі складу Червоної Армії. У травні 1918 р. організується революційними трибуналами при ВЦИКе, у складі голови і шість членів. Вони обиралися на 3 місяці. Вироки революційних трибуналів оскарженню не підлягали. У 1918 р. при революційному військовій раді організували військовий революційний трибунал. У 1920 р. при наркоматі шляхів створено головний революційний залізничний трибунал.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7